Читати книгу - "Серце серед кісток, Рубен Гримар"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Він не сказав ані слова.
І Жнець теж мовчав.
Тиша між ними була не порожнечею — вона була згодою. Болісною, зрілою. Ніхто не сперечався. Ніхто не благав. Вони обидва знали: так було правильно.
Вона була вільна.
І він не дозволить собі шкодувати. Це був його вибір. Його остання мелодія — для неї.
Але щось усередині нього… залишилось порожнім. Порожнім так, як не був порожнім навіть у перші роки після смерті.
Не порожнеча без надії. Не безглузда темрява. А порожнеча після світла.
Він опустив погляд на скрипку. Повільно, мов у сні, зняв смичок з колін. Пальці затремтіли. Не від холоду. Від тиші.
І він зрозумів.
Він більше не може грати.
Жодна мелодія не прийде.
Не тому, що струни зламані. А тому, що той, для кого він грав — зник за обрієм.
І музика зникла разом із нею.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Серце серед кісток, Рубен Гримар», після закриття браузера.
