Читати книгу - "Останній тамплієр"

— Нічого незвичайного я в цьому не бачу. Мабуть, це справжній фанатик-колекціонер маловідомих шифрувальних пристроїв. Інтерполу час бити на сполох. Не виключено, що наступна в списку — шифрувальна скриня «Enigma». — Він кинув на неї іронічний погляд. — Люди колекціонують ще й не такі речі!

— Годі блазнювати, — приструнила його вона. — Той рицар навіть вимовив одну фразу, тримаючи шифратор перед собою: «Veritas vos liberabit».

Клайв уважно подивився на неї.

— Veritas vos liberabit?

— Так, я упевнена, що саме це він сказав.

Клайв на мить замислився і, посміхнувшись, мовив:

— Молодчага Тес! Ти не лише узріла заповзятого колекціонера шифрувальних пристроїв. Тобі навіть вдалося віднайти фразу, яка виводить нас на Джонса Гопкінса. Це звужує пошук.

— Джонс Гопкінс?

— Саме він.

— Не зрозумію, куди ти хилиш, — Тес здавалася зовсім розгубленою.

— Це університетський девіз: Veritas vos liberabit — Істина зробить вас вільними. Повір мені: хто-хто, а я знаю, бо я там навчався. Ці слова навіть входять у нашу традиційну студентську пісню — оду Джонсу Гопкінсу, — і Клайв проспівав, — викладачі розумні нехай навчають нас, і знання прибуватиме, ростиме повсякчас... — дивлячись на Тес і втішаючись через її розгублений вигляд.

— Ти думаєш, що?.. — і тут вона помітила в його очах самовдоволений вираз. — Клайве, облиш ці дурощі!

Той винувато опустив голову.

— Гаразд, це — або те, що я сказав, або твій вершник — чимось незадоволений відставний агент ЦРУ Невже ти не знаєш, що цей напис — перше, що впадає в очі при вході у їхню будівлю в Ленглі[5]? — Упереджуючи її запитання, він додав: — Ти явно Тома Кленсі начиталася, ось що я тобі скажу.

Роздратована Тес похитала головою: як це вона могла так дешево купитися?

І тут Клайв здивував її.

— Ти знаходишся не так вже й далеко від істини. Усе збігається.

— Що ти хочеш цим сказати? — Вона помітила, що його обличчя стало серйозним.

— Який був на рицарях одяг?

— Що значить — який одяг?

— Я першим поставив запитання.

Вона не зрозуміла, на що він натякає.

— На них було стандартне середньовічне спорядження: кольчуги, мантії, шоломи.

— А що іще? — із єхидством у голосі запитав він. — Щось конкретніше?

Тес здогадалася, що Клайв просто підбиває її. Вона спробувала відновити в пам'яті вигляд рицарів, що громили музей.

— Ану стривай...

— На них були мантії з червоними, криваво-червоними хрестами.

З її напруженого обличчя було видно, що вона не розуміє, до чого він хилить.

— Хрестоносці?

Клайву явно подобалося її піддражнювати.

— Вже тепліше. Нумо, давай! Тобі ні про що не говорять їхні своєрідні хрести? Червоний хрест на лівому плечі, другий — на грудях?

І тут її осяяло:

— Тамплієри!

— Відповідь остаточна?

Думки плуталися у неї в голові. Це іще ні про що не говорить.

— Ти безперечно маєш рацію: вони були вдягнені як тамплієри. Але ж їхнє вбрання іще ні про що не свідчить. Це типовий вигляд хрестоносця, правда ж? Можна припустити, що бандити скопіювали перше зображення рицаря-хрестоносця, яке потрапило їм на очі. Майже напевне ним мав виявитися тамплієр, бо про цей орден відомо набагато більше, ніж про інші.

— І я так думав спочатку. Спершу я не надав цьому значення. Тамплієри, поза сумнівом, є найбільш відомим (скоріш — сумно відомим) рицарським орденом, що має відношення до хрестових походів. Проте твоя латинська ключова фраза змінює всю картину.

Тес впритул подивилася на Клайва, відчайдушно намагаючись вгадати хід його думок. Але він мовчав. Її терпінню настав кінець.

— Чому змінює?

— Veritas vos liberabit — пам'ятаєш? Це не тільки фраза. Це ще і напис на одному із замків в місцевості Лангедок, на півдні Франції. — І витримавши паузу, додав: — На замку тамплієрів.

— На якому замку? — ледь чутно запитала Тес.

— Шато Бланшфор, біля Альбі. Напис красується на найвиднішому місці: на перемичці воріт, що ведуть до замку. — Veritas vos liberabit. Істина зробить вас вільними.

Фраза збурила в Едмондсона вир спогадів.

Тес спохмурніла: щось не зістиковувалося.

— Хіба тамплієрів не було розпущено, — і тут же похопилася, оскільки вжила не зовсім точне слово, — заборонено в чотирнадцятому сторіччі?

— Якщо точніше — 1314 року.