Читати книгу - "ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ"

и булаву, и бунчук, корогов, бубни, знаки войсковіе от короля его милости, хотячи упокоїти тую войну. Тамже и послове от короля венґерского на той же раді были: так зараз по усіх землях слава козацкая и Хмелницкого пойшла, же монархи разніе отзивалися з приязню и подарки присилали, бо послове от его царского величества з Москви, от господарей волоского, мултянского з великими подарками почали приходити, що до болшаго заятрення и пихи гетмана Хмелницкого побужали, и задля того слушной згоди з монархою полским, як з паном своїм, не чинил, бо принявши послов великих короля его милости и тіе клейноти войсковіе, и подарки великіе, отправил тих послов з честю, обецуючися усе ведлуг жадання короля его милости учинити и тоей войни понехати, тилко жебы при стародавных волностях своїх козацких зоставати 4. Але тут зараз высилает своїх послов в Крим, вытягаючи самого хана зо всіми ордами в нашу землю, що хан рад 5 учинил на оного жадання — зо всіми ордами кримскими, білагородскими, нагайскими, черкескими, незличоними силами витягнул навесні до Хмелницкого на спустошення християнства.

1 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «В началі».

2 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: послідовно «тоесть», «есть» з м’яким знаком, у сп. Козельського, напевно, з кінцевим твердим «ъ», за сп. Іскрицького літери «ст» виносні,без кінцевої позначки твердості чи м’якості.

3 У літопису Граб’янки і праці Рігельмана названо імена: М’ясковський, Григорій Кисіль, Ян Зеленський та ін.

4 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «зоставали».

ПОЧИНАЕТСЯ ВОЙНА ЗБАРАЖСКАЯ РОКУ 1649

Зараз навесну 6, отмінивши Хмелницкій приязнь и постанову з королем полским, затягши самого хана з великими потугами 57 татарскими и незличоними своїми войсками козацкими, которих полков было: полк Чигиринскій, полк Черкаскій, полк Корсунскій, полк Каневскій, полк Лисянскій, полк Білоцерковскій, полк Паволоцкій, полк Уманскій, полк Колницкій, полк Могилевскій, полк Животовскій, ботам козацтво звалося, аж и поза Дністром коло Галича, — и замков доставали, межи иними и Пневского 1 замку за Надворною доставали, а тут волости усі городи, опроч тилко самого единого Камянца Подолского, аж поза Константинов Старій 2 — в Шулжинцех, Грицеві, Чорторіей 3 козацтво зоставало, у Овручом особливій полковник зоставал, до которого усе Поліся належало 4. Знову зась на Задніпру полки, которіе до гетмана Хмелницкого притягнули: полк Переясловскій,полк Ніжинскій, полк Черніговскій 5 зо всею Сіверю аж по Гомель и Дроков, и Мглин, полк Прилуцкій, полк Ичанскій, полк Лубенскій, полк Иркліевскій, полк Миргородскій, полк Полтавскій, полк Зінковскій. Тіе усі полки были при гетману Хмелницкому, в которих незличоная лічба войска было, бо їнший полк міл козацтва тисяч болше двадцяти, бо що село, то сотник, а иная сотня міла люду тисячу. Так усе, що живо, поднялося в козацтво, же заледво знайшол в яком селі такого человіка, жеби не міл албо сам, албо син до войска ити, а ежели сам нездужал, то слугу паробка послал, а иніе килко їх было всі ишли з двора, тилко одного зоставали, же трудно было о наймита 6. А то усе діялося задля того, же прошлого року збогатилися шарпаниною добр шляхецких и жидовских и иных людей 15*, бываючих на преложенстві 7, же навет где в городах были и права Майдебурскіе 8 — и присягліе бурмистрове, и райци свої уряди покидали, и бороди голили, и до того войска ишли: бо тіе себі зневагу держали, которій бы з бородою неголеною у войску был 9. Так диявол учинил себі сміх з людей статечних. И так Хмелницкій на початку посту святих апостол Петра и Павла на Чорном шляху, за Животином 10 скупившися з тими полками и ханом кримским, просто потягнули были под Межибоже, где зоставало козацтво во облеженю от войска коронного. Але увідомившися жолнірове о так 11 великих потугах козацких и татарских, зоставивши Межибоже, утеком уступили, которих орда издогонила, але увойшли до Збаража.

5 Там же: «В чем хан рад и».

6 Там же: слова «зараз на весні» стоять рядком нижче після слів: «з королем полским».

1 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «Плевского замку».

2 У праці О. Рігельмана: «Великий».

3 У сп. Козельського: «которие».

4 У сп. Судієнка: «Полісься надлежало».

5 У праці О. Рігельмана: ще й «Киевский полк».

6 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «наймитах».

7 У вид. Бодянського: «прихоженстві», в сп. Козельського: «приложенстві».

8 У вид. Бодянського: «Магдебурскіе».

9 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «зоставали».

10 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: помилково «за Животом», у сп. Козельського: правильно «за Животовом».

11 У вид. Бодянського: «толь».

Гетман Хмелницкій зо всіми потугами просто тягнул 58 противко 1 войска коронного, которое зоставало под Збаражем обозом, над которими был старшим ксіонже Еремій Вышневецкій, з которим войско великое было. И так притягнувши гетман Хмелницкій до Каменя Човганского и оставивши табор ити помалу, сам з ханом коммоником пойшовши, осадили тое войско под Збаражем на святих апостол Петра и Павла. И напотом табор пришол, и доставали того войска, которое мусіло, зоставивши окопи, вколо замку и в місті тісно стати 2, которих в обложеню аж до Успенія Богородици держали, але оных не достали. На которих барзо трудно было, же мусіли стерво їсти, а и того мало было, бо собак и кошок виели. Король зась его милость Ян Казімір под Топоровом стоячи з сенаторами и постолитое рушеня скупивши, оттоль рушил со всіми потугами на отсіч войску, зостаючому во облеженю у Збаража. О котором взявши певную відомость, гетман Хмелницкій, осадивши збаражское войско, з коммонником и ханом пойшол 16* противко короля его милости и споткалися под Зборовом, — юже з Зборова вийшло войско было и сам король его милость. Где споткавшись войско з войском, много шкоди орда учинила в войску коронном, же заледво могли справитися и назад до Зборова уступили. И там осажено короля его милость, и без мало до