Читати книгу - "Ім’я дитини в українській родині"

Гапко похідне від Агафон, що з д. гр. άγαφόν [agathon] «добро, благо».

Гапчик, Галунь, Гапусь.

Гарасим див. Герасим.

Гарась похідне від Гарасим.

Гарасько, Гарасик, Гарасунько, Гарасьо.

Гель похідне від Гелій, що з д. гр. ήλιος [hēlios] «сонце».

Гелько, Гельо.

Геник похідне від Геннадій.

Генко, Геньо, Генусь, Генусик, Генусько.

Геннадій від д. гр. γεννάδας [gennadas] «родовитий; шляхетний».

Геннадь; Генко, Геньо, Генусь, Генусик, Генусько.

Генріх від с. нім. heim + richi «володар дому».

Генрик, Гена.

Георгій від д. гр. γεωργός [geōrgos] «хлібороб».

Георгійко, Георгійчик, Георг; Горик, Гошко.

Герасим від д. гр. γεράσιμος [gerasmios] «поважний, шановний».

Герасимко, Гарасимко, Герасимчик, Гарасимчик, Герасимцьо, Гарасимцьо; Герасик, Гарасик, Гарань, Гарасьо, Герасьо.

Герась похідне від Герасим.

Герасько, Герасик, Герасунько; Гераш.

Герман від д. в. нім. heri+man «воїн».

Германко, Германик; Герко.

Гліб від д. в. нім. got+liob «Божий нащадок».

Глібко, Глібик, Глібонько, Глібочко, Глібуньо, Глібчик.

Гнат від лат. ignitis «вогненний».

Гнатко; Гнатик, Гнатичок, Гнатусь, Гнатусь, Гнатусь.

Гаразд д. укр. гораздъ «умілий, вправний».

Гараздко, Гораздко, Гораздик, Гаразди; Гараз, Гораз.

Гордій від д. гр. γορδίενος [gordyenos] «мешканець Гордієни».

Гордійко, Гордійчик, Гордієчко, Гордієнько, Гордієць; Гордусь.

Гресько похідне від Григорій.

Гресько, Гресик, Гресуньо.

Гресь похідне від Григорій.

Гресько, Гресик, Гресуньо.

Григір див. Григорій.

Григорій від д. гр. γρηγόριος [grēgorios] «обережний; пильний».

Григірко, Григірчик, Григорасик, Григорійко; Ригір, Ригірко; Грицько, Грицик, Гриць; Гринась; Гришко.

Гриник похідне від Григорій.

Гринько, Гринь; Грись, Грисько.

Гринь похідне від Григорій.

Гриник, Гринько, Гринь; Грись, Грисько.

Гриньо похідне від Григорій.

Гриник, Гринько, Гринь; Грись, Грисько.

Гринько похідне від Григорій.

Гриник, Гринь; Грись, Грисько.

Гриць похідне від Григорій.

Грицик, Грицунь, Грицунько.

Грицько похідне від Григорій.

Грицик, Грицунь, Грицунько.

Густав від д. сканд. gunt+starf «знак битви, боротьби».

Густавчик; Густик.

Ґабор від Ґабрієль; пор.: Гаврило.

Ґабрик, Ґабрусь, Ґабрусик.

Ґабро від Ґабріель; пор.: Гаврило.

Ґабрик, Ґабрусь, Ґабрусик.

Ґеник похідне від Геннадій або Євген.

Ґенусько, Ґенусь, Ґенусьо, Ґенусик.

Ґеньо похідне від Геннадій або Євген.

Ґенько, Ґенусько, Ґенусь, Ґенусьо, Ґенусик.

Ґресько від Григорій.

Ґресик, Ґресь, Ґресьо.

Давид від гебр. Dāuĭd «улюбленець».

Давидко, Давидик, Давидонько, Давидочко.

Данило від гебр. Daniēl «Бог судить; Бог – мій суддя».

Данилко, Данилонько, Данилечко; Данко, Дань, Данько, Данчик, Данусик, Данусь.

Данко похідне від Данило або Богдан.

Данчик, Данусик, Данусь, Дань, Данцьо.

Данько похідне від Данило або Богдан.

Дань, Даньцьо, Данчик, Данусик, Данусь.

Дарій від д. гр. Δαρειος [Dareios] «багатий».

Дарко, Дарчик, Данусик, Дарусь, Дарцьо.

Дарко похідне від Дарій.

Дарчик, Данусик, Дарусь, Дарцьо.

Демид від д. гр. Διομήδης [Diomedеs] «богом (Зевсом) бережений».

Демидко, Демидик, Демко, Демусь, Демцьо; Мидьо.

Демко похідне від Демид або Дем’ян.

Демчик, Демцьо; Демусь; Мидьо.

Дем’ян від д. гр. Δαμιανός [Damianos] «присвячений язичницькій богині Дамії; Даміїн».

Демко; Дем’янко, Дем’янонько, Дем’яночко, Дем’яник, Дем’янцьо; Демчик, Демусь.

Денис від д. гр. Διονύσιος [Dionýsios] «присвячений язичницькому божкові Діонісові; Діонісів».

Дениско, Денисонько, Денисочко; Денко.

Дзенимир слов. із первісним значенням «хай прославляє, оголошує мир».

Дзвенимирк; Дзвінко, Дзвінчик; Мирко, Мирчик.

Дзвенислав слов. із первісним значенням «хай розносить славу».

Дзвінко, Дзвінчик, Славко, Славчик.

Дмитро від д. гр. Δημήτριος [Dēmētrios] «той, хто належить язичницькій богині Деметрі; Деметрин».

Дмитрик, Дмитрусик, Дмитрусь, Дмитерко, Дмитруньо; Митрик, Митько, Митьо; Димко.

Добриня похідне від Добромисл або Доброслав.

Добрик, Добрусик, Добрусь.

Добромисл слов. із первісним значенням «хай буде добрий думками».

Добрик, Добрусик, Добрусь; Мисько.

Доброслав слов. із первісним значенням «хай славить добро; хай буде добрий славою».

Добрик, Добрусик, Добрусь; Славко, Славчик.

Дорко похідне від Теодор або Дорофій.

Дорчик, Дорцьо, Дорусик, Дорусь.

Дорош похідне від Дорофій, що з д. гр. Δωρόφεος [Dōrōtheos] «дар Божий».

Дорошко, Дорошик; Дорчик, Дорцьо, Дорусик, Дорусь.

Душан похідне від слов. імен-композит типу Духослав, Душемир.

Душанко, Душанчик; Душко.

Едуард від с. англ. ēad+werd «міцний, надійний охоронець».

Едуардик; Едик, Едичок; Едьо.

Еммануїл див. Мануйло.