Читати книгу - "З історії грошей України, Н. В. Дорофєєва"

грошей і т. ін.). Вміст срібла в грошах був неоднаковий і швидко зменшувався внаслідок псування монет. На Русі у XIV — XV ст. в обігу перебували празькі гроші, вага яких становила приблизно 3,5 г. На зразок празьких грошей у 1338 р. карбувала гроші Польща. Польські і литовські гроші в значній кількості були в обігу в Україні й Білорусі у XVI — XVII ст. З 1654 року карбувались гроші в Росії (мідний грош = 2 коп.). У другій половині XVIII — початку XIX ст. монеті вартістю 2 коп. дали народну назву «грош». Згодом монету вартістю 1/2 коп. теж почали називати «грош».

Грошова система — це форма організації грошового обігу в країні, яка породжена її економічним і політичним розвитком й оформлена юридичними законами.

Гульден (нім. gulden — золотий) — золота монета, відкарбована вперше в Німеччині на початку XIV ст. на зразок флорина, була основним платіжним засобом до XVI ст. З 1559 року розпочато карбування гульдена, який мав вартість 60 крейцерів. На підставі монетної конвенції 1857 року австро-угорська грошова одиниця — гульден (флорин) дорівнювала 100 крейцерам. 1870-го розпочато карбування золотих монет номіналом 4 і 8 гульденів.

Дукат (від ducatus — останнього слова монетної легенди) — золота монета, вперше відкарбована в 1284 р. у Венеції дожем Дж. Долуоло. Назва «дукат» перейшла на всі інші золоті монети, карбовані за венеціанською стопою. Починаючи з другої чверті XIV ст., дукати карбувались в Угорщині, Австрії, Польщі. На українських землях дукати отримали назви «венеційські», «угорські», «цісарські».

Єфімок— російська назва талера, який у значній кількості завозили в Росію у XVI — XVII ст. і використовували лише як монетний метал для виготовлення російських срібних монет. Назва походить від «Iouchimsthaler» — перших талерів, карбованих у м. Йоахім-сталі (Богемія). У Росії за основу взяли не другу, а першу половину слова, і назвали талер єфімком.

Злотий (пол. — zlotu, zlotowka) — назва польської золотої монети, карбованої у XIV — XV ст., що дорівнювала 14 грошам. Вартість 1 дуката —30 грошів (срібних), тоді 30 грошів срібних прирівнювались до 1 злотого. Золота монета — дукат — називалась червоний злотий. Грошова реформа 1526 — 1528 pp. запровадила в Польщі злотову систему. Злотий ділився на 5 шостаків, 10 трояків, 30 грошів. Хоча монета мала номінальну вартість 30 грошів, реальна її вартість не перевищувала 18, тим самим польський злотий прирівнювався до орта або тимфа. 1794 року вперше у Польщі було випущено паперові гроші. Грошовою одиницею Польщі злотий знову став у 1924 — 1939 pp. (1 зл. = 100 грошів). В обігу, крім золотих монет вартістю 100, 50, 25, 20 злотих, до 1930-х років були срібні —10, 5, 2 злотих, нікелеві — 1 зл., 50, 20, 10 грошів, бронзові — 1, 2, 5 грошів.

Квартник (від лат. quarto) — 1/4 срібної польської монети, 1/96 — польської гривні (1 польська гривня = 200 грошів). Квартники карбувались у 1337 — 1403 pp. На початок карбування квартник = 1/2 гроша, згодом — 1/4 гроша, наприкінці XIV ст. — 1/6 гроша (1 гріш = 6 квартників). Квартники як «автономні монети» для Галичини після її загарбання Польщею у 1349-му карбувались у Львові (до 1379 p.). Наприкінці XIV ст. З денарії = 1 квартнику, його почали називати «третяком» (тернаром).

Орт— польська срібна монета. її назва — німецького походження і означає 1/4 частину великої грошової одиниці — талера. Початок карбування орта — 1608 рік у Гданську, тоді, коли 1 талер = 40 грошів (1 орт = 10 грошів), а згодом після зростання вартості талера 1 орт = 18 грошів. Характерною рисою тогочасних ортів (1650 — 1663) стала цифра «18» на монеті, що означало — 1 орт = 18 грошів.

Півгрош— польська срібна монета вартістю 1/2 гроша. У XV ст. півгрош був найпоширенішою монетою в Польщі (1,03 — 1,55 г). У Литві з XIV ст. до 1566 року карбували півгрош вартістю 5 денарів. Литовський півгрош виступав у співвідношенні до польського як 4 : 5.

Півторак— польська срібна монета вартістю 1,5 гроша, або 3 півгроша (тому цифру «З» постійно карбували на монеті). Вага півторака -1,54 г (0,72 г чистого срібла), пізніше зменшилась до 1,08 г (0,31 г чистого срібла). Півторак становив 1/2 трояка, карбувався у 1614,1628,1652 — 1666,1753 — 1756 роках.

Португал— велика золота португальська монета, яку вперше почав карбувати португальський король Мануел І (1495 — 1521). їх виготовляли на високому мистецькому рівні й використовували як нагороди. Португали іноземного виготовлення були відомі й у Росії (такий португал вагою 34 г золота Б. Хмельницькому подарував цар Олексій Миколайович з нагоди укладення Переяславської Ради 1654 року).

Празькі гроші(grossi pragenses) — початок карбування припадає на XIV ст. (у час правління чеського короля Вацлава II); карбувались майже з чистого срібла, їх вага становила 3,5 г. Карбування празьких грошей справило великий вплив на економіку і монетну справу Польщі. За їх зразком у 1338-му розпочато виготовлення польського гроша (вага — 3,11 г; з них чистого срібла — 2,62 г).

Пул — 1) мідна монета ханів Золотої Орди (карбували у XIV — XV ст.); 2) монети, виготовлені з міді, карбовані на Львівському дворі для Галичини у 1340 — 1382 pp.

Севські чехи — назва польського срібного півторака (1,5 гроша). Карбовані 1686-го у результаті вилучення з обігу іноземних монет в Україні. Чехи карбувались короткий час з низькопробного срібла. На них зазначалось місце карбування — Севськ (звідси й їх назва).

Третяк, тернар (лат. — ternarius) — дрібна польська срібна монета вартістю 3 денари. Першими третяками стали давні квартники князя Владислава Ягайла, які з 1396-го дорівнювали 1/6 гроша. Карбування третяка було відновлено 1527 — 1546 pp. Останній раз третяки карбували 1591 — 1630 р. У XIX ст. третяк був лічильним поняттям в Україні, що відповідав 3 шагам (6 копійкам).

Трояк (лат. grossus triplex — потрійний гріш) — польська срібна монета, що дорівнювала трьом грошам. Їх карбували з 1528 року в Польщі, з 1546-го — у Литві, а 1601-го виготовлення