Читати книгу - "Дівчина з секретом, Ірина Айві"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Розділ 7
Сьогодні день мого весілля . Для кожної дівчини це один з найважливіших днів , але лише не для мене . Це буде шлюб без любові , виключно лише заради дитини . Єдине почуття яке тут доречне це ----неприязнь . Хоча мені нічого втрачати у мене і так нікого не має .
Рівно о другій годині за руку з Лізою я давала клятву вірності , яка юридично звязала мене з зовсім незнайомим чоловіком . Для нас з донькою були приготовлені дві одинакових сукні , ніжно персикового кольору . Зачіски нам теж зробили одинакові . Алекс був одягнений у чорний костюм з під якого виглядала блідо - голуба сорочка . Стоячи поряд з ним , ловила захопливі погляди гостей не сумніваючись , що ми виглядаємо просто ідеально .
Усе проходило наче в тумані я зрозуміла , що церемонія підходить до завершення , коли почула , що нас оголосили чоловіком і дружиною і Алекс ніжно поцілував мене . Відірвавшись від моїх губ новоспечений чоловік повів нас до гостей . Від потреби всім підряд посміхатися мені мало не звело скули , але весь вечір я чемно виконувала приготовлену для мене роль , ---- щасливої дружини .
Схоже моїй бабусі вдалося знайти спільну мову з Мариною Андріївною . Весь час вони були одна біля одної , постійно про щось перешіптуючись . Якщо не знаючи нашої правдивої історії , можна сміливо вважати , що ми відіграли ідеальне весілля .
---- Будемо дома за двадцять хвилин ---- з посмішкою сповістив нам Алекс , повернувшись до мене .
Я лише зробила кивок головою , показуючичи тим самим , що зрозуміла його , а далі продовжила дивитися у вікно за яким пробігаги одне за одним дерева і автомобілі . Ліза солодко дрімала у мене на колінах . Мабудь втомилася моя дівчинка від надлишку емоцій .
Моя бабуся Ніна вперто відмовилася їхати разом з нами , мотивуючи тим , що нарешті їй вдасться від нас відпочити .
---- Ти не втомилася ? ---- стривожено запитав Алекс , коли ми підїхали до його дому .
---- Ні , все впорядку !
---- Ви з Лізою молодці .
---- О, так !
Як круто змінилося моє життя за кілька днів і все через ту злощасну ніч , яку я провела з Алексом . Що ж чекає мене попереду ? Під'їхавши до самого входу , машина зупинилася . Чомусь саме сьогодні мені закортіло роздивитися будинок . Трьохповерховий , ще й з невиличкими башнями на даху . Точно замок для принцеси . Я милувалася побаченим і не зразу зреагувала на слова чоловіка .
---- От ми і дома , люба ---- Алекс торкнувся моєї руки ---- Ти чуєш мене , Насть ? Ми приїхали !
Ми про все домовилися заздалегідь . Сподіваюся Алекс буде дотримуватися свого слова . У нас з Лізою будуть окремі кімнати .
---- Привикай , відпочивай , набирайся сил ---- сказав Алекс щойно ми зайшли всередину . Ліза вже встигла прокинутися і Катя повела її на кухню попити теплого молока .
---- Я нічого тобі не повинна ---- холодно відповіла я . ------ ти змусив мене переїхати сюди , але не думай , що я наче безправна служниця виконуватиму всі твої накази .
---- Мені не подобається твій тон і слова , які ти говориш , але зараз не час для суперечок і сварок . Ходімо , я покажу вам ваші кімнати .
Він привів мене на другий поверх . Я не встигла оглянутися , як Алекс жестом попросив мене слідувати за ним . Відкривши двері зрозуміла , що це моя спальня .
По центрі кімнати стояло велике красиве ліжко , застелене ніжно бірюзовим покривалом . У куті було величезне дзеркало . Туалетний столик на якому стояла ваза з живими квітами . Виявляється тут готувалися до мого приїзду .
Алекс поглянув на мене і я нехотячи посміхнулася , забувши про обіцянку собі , триматися з ним холодно і відчужено .
---- Дякую . Мені все подобається .
У двері хтось постукав .
---- Заходьте ! ---- сказав Алекс . ---- Це моя домоправительниця Домініка .
Я повернулася до жінки . На вигляд їй було біля сорокапяти років . Середнього росту , доволі пухкенька і з добрим поглядом .
---- Домініко , це моя дружина Настя .
---- Рада знайомству Анастасіє ....
---- Давайте просто , .... Настя . Так буде зручно нам обом .
---- Домініко , розпакуйте Настину валізу , а ми поки оглянемо Лізину кімнату .
Забравши у Каті Лізу , яка вже геть не виглядала втомленою , пішли оглядати її нову дитячу кімнату . Вона виявилася посередині між моєю і Алексовою .
---- Я буду тут спати ? Це моя кімната ? ---- поцікавилася Ліза .
---- Так принцесо , а мама з татом завжди будуть поряд . І в татовій , і в маминій кімнаті є двері , які ведуть до тебе .
---- А можна їх не закривати ?
---- Звичайно можна .
Ліза взяла мене за руку і задоволено посміхнулася .
---- Мам , скажи , що мені пощастило з татом .?
Я промовчала .
---- Лізок це означає , що тобі все подобається .?
---- Так , татусю ---- промовила щаслива Ліза .
---- Моя принцеса геть не виглядає втомленою , а от мамі треба відпочити . ---- Настю , якщо хочеш я вкладу Лізу спати , а ти поки можеш прийняти душ .
---- Дякую за турботу , але я і сама можу вкласти доньку спати .
Алекс тепло посміхнувся нам обом , поцілував доньку побажавши солодких снів і вийшов з кімнати . Як же мене дратувала ця його награна доброта . Прикидається милим татусем . Цікаво наскільки вистачить його доброти , коли зрозуміє , що серед його музейного порядку почнеться безлад . ? Нічого я потерплю , Алекс сам випровадить нас з цього дому , мені лише доведеться трошки прискорити цей момент .
**********************************************************
Якщо вам подобається ця історія , не забувайте про ☆☆☆ і коментарі . А ще підписуйтеся на мою сторінку я вже почала працювати над новою книгою для вас мої любі .
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дівчина з секретом, Ірина Айві», після закриття браузера.