Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Не чужі, Аріна Вільде 📚 - Українською

Читати книгу - "Не чужі, Аріна Вільде"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Не чужі" автора Аріна Вільде. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 19 20 21 ... 97
Перейти на сторінку:

— Я стараюся, тату, — збентежено потупила погляд я і видихнула з полегшенням. Сварити мене ніхто не збирається.

— Сподіваюся, це не короткочасні зміни.

— Звісно, ні, тату, — з готовністю зображуючи хорошу доньку, промовляю я.

— А де ти зникаєш після пар? Я вже тиждень приходжу з роботи раніше й не застаю тебе.

— Я… я в майстерні ж. Натхнення повернулося, ось і вирішила щільно зайнятися живописом.

— Ясно, — промовив батько, але водночас так на мене подивився, що одразу стало зрозуміло — не повірив.

— Гаразд, я піду, мені ще до заліку готуватися треба, — швидко підскакую зі свого місця, поки тато не почав ставити ще якісь питання.

Дочекатися нового дня було страшенно складно, ще й Лідка якось раз вмовила Єгора запросити своїх друзів разом прогулятися, а Давид не прийшов. Настрою взагалі не було і, здавалося, що всі мої спроби знайти своє кохання були марними.

Тепер я запасалася кавою та цукерками, вмикала музику в салоні авто й подовгу витріщалася в одну точку. Давида зустріти так і не вдалося. Надія помирала з кожним днем. Увесь цей задум мені вже почав здаватися безнадійним, а все навколо злило. Навіть моє ідеальне волосся дратувало. Так тривати не могло. Я раптом розлютилася на себе настільки, що захотілося скинути із себе дорогий дизайнерський одяг, повернути зелені пасма волосся і знову засісти в майстерні з пензликами та фарбами, забувши про чоловіків, навчання та батька.

Що я тут роблю? Відколи стала дурною закоханою дівчинкою, яка бігає за хлопцями? Розуміння того, що я роблю, раптово протверезило мене, а той факт, що я абсолютно не цікавлю чоловіка, який сподобався мені, змусило повернутися до реальності.

— Це було востаннє, Лєро, коли ти приперлася сюди, — кажу своєму віддзеркаленню й із сумом провертаю ключ у запалюванні.

Час повертатися до свого звичайного життя. Варто, нарешті, зізнатися, що ми з Давидом настільки різні, що ніколи не будемо обертатися в одному всесвіті. Він так і залишиться моїм недосяжним юнацьким коханням. Не більше.

Я повертаю на вузьку вуличку, але проїхавши всього кілька метрів помічаю краєм ока біля тротуару маленьке брудне кошеня. І так за нього серце обливається кров’ю, ніби це мене викинули, як непотріб, що я просто не можу проїхати повз.

Я зупиняюся біля узбіччя, повна рішучості врятувати цього малюка. Перебігаю дорогу й сідаю поряд із крихіткою, яке, побачивши мене, зіщулилося, ладне втекти будь-якої хвилини.

— Киць-киць, ходи до мене, малий, — протягую до нього руку, але кошеня лякається й кидається в бік дороги.

Я рішуче біжу за ним, не помічаючи нічого, крім чорної грудки шерсті, як раптом чується пронизливий сигнал клаксона, скрип гальм, а чиїсь сильні руки смикають мене за капюшон, утягуючи назад, і тим самим практично витягують мене з-під автомобіля, з бампером якого я ледве не зустрілася.

1 ... 19 20 21 ... 97
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не чужі, Аріна Вільде», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не чужі, Аріна Вільде"