Читати книгу - "Грушевський, Скоропадський, Петлюра"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
2 У цей день у столиці УД розпочалося інспіроване більшовиками збройне повстання.
[261] Докл. див.: http://www. grwar. ru/persons/persons.html? id=750
[262] Савченко В. Павло Скоропадський... — С. 327.
[263] Відродження. — 1918. — 15 грудня.
[264] Савченко В. Павло Скоропадський... — С. 154, 207, 213, 226. Савченко В. Симон Петлюра. — Х.: Фоліо, 2006. — 415 с. — С. 187, 196, 197.
[265] http://pravoznavec.com.ua/books/245/18314/21/
[266] http://lib.rin.ru/doc/i/71576p.html
[267] Вронська Т. В. Репресії проти родин ворогів народу в Україні: ідеологія та практика (1917—1953 рр.): дис. д-ра іст. наук / Ін-т історії України НАН України. — К., 2009. — 40 с. — С. 33.
[268] Дейвіс Н. Європа. Історія. — К.: Основа, 2000. — 1463 с. — С. 826 — 827, 837—838, 860.
[269] Юрійчук Є. П. Становлення і характер Радянської влади в Україні у 1917—1922 рр.: дис. канд. іст. наук / Чернівецьк. держ. ун-т. — Чернівці, 1997. — 21 с. — С. 5.
[270] Україна: політична історія. ХХ — початок ХХІ століття. — К.: Парламент. вид-во, 2007. — 1027 с. — С. 317, 344—346, 392.
[271] Грибенко О. М. Державотворчі процеси в Наддніпрянській Україні 1917—1920 рр.: іст. аналіз: дис. канд. іст. наук / Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. — Луганськ, 2007. — 20 с. — С. 9, 13, 15.
[272] Шамраєва В. М. Міжнародні відносини УНР доби Директорії: дис. канд. іст. наук/ Київ.нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. — К., 2003. — 20 с. — С. 8.
[273] Єфремова Н. В. Розвиток конституційного законодавства в Україні (1917—1920): дис. канд. юрид. наук / Одес. нац. юрид. академія. — О., 2002. — 20 с. — С. 11, 12, 13, 15.
[274] Іванова А. Ю. Законодавчий процес і законодавча техніка у період Центральної Ради, Гетьманату та Директорії: дис. канд. юрид. наук / НАН України; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. — К., 2005. — 20 с. — С. 13 та ін.
[275] Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. 1918 — 1920 рр.: док. і матеріали: у 2 т. — Т. І. — К., вид-во О. Теліги, 2006. — 687 с. — С. 5—9, 31. (Далі — Директорія...)
[276] Присяжнюк А. Й. Конституційне будівництво в Українській Народній Республіці доби Директорії (листопад 1918 — початок 1921 рр.): дис. канд. юрид. наук / Нац. академія внутр. справ України. — X., 2002. — 19 с. — С. 8—10.
[277] Подковенко Т. О. Становлення системи законодавства України в 1917 — 1920 роках: (Українська Центральна Рада, Гетьманат П. Скоропадського, Директорія УНР): дис. канд. юрид. наук / Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. — К., 2004. — 21 с. — С. 13,14.
[278] Любовець О. М. Ідейно-політичні процеси в українських партіях у контексті альтернатив революційної доби (1917—1920): дис. д-ра іст. наук / Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. — К., 2006. — 31 с. — С. 18—20, 23, 24.
[279] Тищенко Юр. Хто такий В. Винниченко: біогр. нарис. — К., 1917. — 16 с. — С. 3, 16.
[280] Васковський В. Ю. Діяльність Директорії УНР (листопад 1918 — квітень 1919 р.): дис. канд. іст. наук / Дніпропетр. держ. ун-т. — Дніпропетровськ, 1998. — 20 с. — С. 1, 12, 13, 15.
[281] Лозовий В. Кам’янецька доба Директорії (червень—листопад 1919 р.) Української Народної Республіки: дис. канд. іст. наук / НАН України, Ін-т історії України. — К., 1998. — 19 с. — С. 10, 11, 14—16.
[282] Яблонський В. Директорія УНР: формування засад української державності в 1918—1920 рр.: дис. канд. іст. наук / Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. — К., 1998. — 19 с. — С. 16, 17.
[283] Стрілець В. В. Українська радикально-демократична партія: витоки, еволюція, діяльність (кінець XІX століття — 1939 рік): дис. д-ра іст. наук / Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. — К., 2004. — 32 с. — С. 18, 19, 21, 23—25.
[284] Любовець О. М. Ідейно-політичні процеси в українських партіях у контексті альтернатив революційної доби (1917—1920): дис. д-ра іст. наук: Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. — К., 2006. — 31 с. — С. 18—20, 23, 24.
[285] Стахів М. Україна в добі Директорії УНР: в 7-ми т. — Скрентон (США), 1962—1966. — Т. 1. — С. 115.
[286] Сосновський М. Дмитро Донцов: політ. портрет. — С. 111.
[287] Тисяча років української суспільно-політичної думки: у 9-ти т. — Т. 6., 90-ті роки XІX — 20-ті роки XX cт. — К., 2001. — С. 363—367.
[288] Чумаченко О. А. Громадсько-політична діяльність Микити Шаповала: дис. канд. іст. наук / Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. — К., 2002. — 20 с. — С. 1, 10, 13.
[289] Терещенко В. Микита Шаповал — велетень із Донбасу. — Артемівськ, 2001. — Цит. за: http://netreferata.com/bіograf-33354.html)
[290] Шаповал М. Демонічна справа. (До історії повалення нової гетьманщини на Україні). — New York Public Library (NYPL). — QGA 73—3956. Український архівний фонд ім. М. Шаповала. Дар інженера Сави Зеркаля. — С. 9.
[291] Шаповал М. Гетьманщина і Директорія: (спогади) / упоряд. інж. Сава Зеркаль. — New York Public Library, QGA — 73—3803. — С. 6.
[292] В іншому місці цих споминів М. Шаповал зазначає, що присутніх депутатів було приблизно 160. За його даними, Винниченко на цих зборах був відсутній.
[293] Шаповал М. Демонічна справа. — С. 9, 10.
[294] Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. — С. 7.
[295] Шаповал М. Демонічна справа. — С. 10.
[296] Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. — C. 7.
[297] Шаповал розглядав його як противагу Бюро Українських Установчих Зборів.
[298] Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. — С. 7.
[299] Вільна спілка: неперіод. орган Укр. партії соціялістів-революціонерів. — Прага; Львів, 1927—1929. — Зб. 3. — С. 109.
[300] Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. — С. 8.
[301] Шаповал М. Демонічна справа. — С. 11.
[302] Стахів М. Україна в добі Директорії УНР. — Т. 1. — С. 238, прим. 40А.
[303] тижневик, виходив з 7 липня до листопада 1918 р., вийшло 10 номерів, головний редактор С. Макаренко // http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/87888/18-Rudyi.pdf?sequence=1
[304] Дату цього зібрання встановити не вдалося.
[305] Докл. див.: Тисяча років української суспільно-політичної думки. — Т. 6. — С. 369—370.
[306] Наявність двох течій в УНС відзначав і А. Марголін. Пояснюючи позицію центристських партій, він писав: «...соціал-федералісти і трудовики і праве крило руху утримались від участі в повстанні. У цих груп не було впевненості в успіху повстання. З другого боку, центр та праві мали побоювання пов’язаних з ним наслідків у вигляді розвитку большевизму і всяких інших форм анархії і потрясінь. ... Побоювання відносно наслідків повстання виправдалися повністю». Див.: Марголин А. Украина и политика Антанты. — С. 75. Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. — С. 13.
[307] Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. — С. 13; Шкільник М. Україна в боротьбі за державність. — С. 240.
[308] Марголин А. Украина и политика Антанты. — С. 74—75.
[309] Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. — С. 9.
[310] Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. — С. 9.
[311] Стахів М. Україна в добі Директорії УНР. — Т. 1. — С. 57—58. Автор ніяк не пояснив це очевидне протиріччя: водночас недооцінку і переоцінку «сили білих генералів» організаторами антигетьманського повстання.
[312] Див.: https://www. rulit. me/books/oficerskij-korpus-armii-ukrainskoi-narodnoi-respubliki-1917—1921-read-227989—16.html
[313] Див.: Шкільник М. Україна в боротьбі за державність. — С. 302—304. За свідченням М. Шаповала, організатори повстання доставили до Ясс також «список членів уряду та остаточні умови», але текстів обох документів не навів. Див. також: Солуха П. Договір з Москвою проти гетьмана Павла Скоропадського. — C. 155, 158, 159.
[314] Солуха П. Договір з Москвою проти гетьмана Павла Скоропадського. — С. 160.
[315] Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. — С. 43—44.
[316] Лупандін О. І. Українсько-російські мирні переговори 1918 р. — С. 31, 32.
[317] Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє-минуле. — С. 318—332.
[318] За словами І. Мазепи, «переговори з Мануїльським та Раковським Винниченко провадив на власну руку», оскільки ЦК УСДРП «після першої розмови своїх представників <...> з Мануїльським та Раковським відмовився від дальших переговорів з ними». — Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. 1917—1921. — Частина І. — С. 89.
[319] Шляхтиченко М. До історії Директорії Української Народної Республіки // Український історик. — 1965. — № 1—2 (5—6). — С. 58. Автор — полковий ад’ютант 12-го Брацлавського полку з 28 серпня 1918 р. по 13 вересня 1919 р.
[320] Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. — С. 45—46.
[321] Стахів М. Україна
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Грушевський, Скоропадський, Петлюра», після закриття браузера.