Читати книгу - "Трилогія смерті"

167

«Чай для двох» — пісня з мюзиклу «Ні, ні, Наннет», створеного у 1925 році.

168

«Чикаго» — п’єса, яку написала у 1926 році американська журналістка і драматург Морін Даллас Воткінс. Поставлена на Бродвеї. Набула популярності після виходу кіноверсії.

169

Фло Зіґфільд (1869–1932) — американський бродвейський імпресаріо, відомий низкою театральних ревю.

170

Гаррі Кон (1891–1958) — співзасновник, президент і директор виробництва «Коламбія Пікчерз Корпорейшн».

171

Флоренс Найтінгейль (1820–1910) — громадська діячка, основоположниця сучасної сестринської справи, одна з найзнаковіших особистостей Вікторіанської епохи.

172

Рубінові туфельки — магічна пара туфельок, які взувала Джуді Ґарленд, виконуючи роль Дорогі Гейл, у класичній стрічці «Чарівник країни Оз» (знятій 1939 р.), вважають одним з найбільш коштовних і пам’ятних реквізитів у історії кінематографа.

173

Вогні святого Ельма — тривалий електричний розряд, що виникає під час грози. Названий так на честь покровителя моряків — святого Ельма. Вважають добрим знаком.

174

Білл Робінсон (1878–1949) — американський танцівник чечітки, актор, був найоплачуванішим афроамериканським естрадним артистом першої половини двадцятого століття.

175

«Кіт і канарка» — фільм жахів, кіноверсія п’єси Джона Вілларда. Режисер — німецький експресіоніст Пауль Лені.

176

Джоан Кроуфорд (Люсіль Фей Ле-Сюр; 1908–1977) — одна з найоплачуваніших американських кіноактрис, яка почала свою кар’єру танцівницею. Була екранною улюбленицею та взірцем для безлічі жінок, особливою у роки Великої депресії.

177

Клодетт Кольбер (Лілі Клодетт Шошуан; 1903–1996) — одна з провідних американських кіноактрис, почала кар’єру, граючи на Бродвеї. Найвідоміші картини: «Це трапилося однієї ночі», «Клеопатра», «Історія пальмового пляжу».

178

Глейдіс Сміт — Керол Ломбард — невідповідність імен. Розбіжність полягає у тому, що Глейдіс Сміт — це справжнє ім’я актриси Мері Пікфорд, а Керол Ломбард — псевдонім Джейн Еліс Пітерс.

179

Кері Грант (Арчібальд Александер Ліч; 1904–1986) — британсько-американський актор, який запам’ятався акцентом, галантними манерами та особливим почуттям гумору.

180

Коті — один з найзнатніших французьких парфумерів двадцятого століття.

181

Ганглій — нервовий вузол.

182

Quien sabe? (ісп.) — хто знає?

183

Джек Леонард, Ворнер (Якоб Ворнер; 1892–1978) — канадо-американський кінопродюсер, був президентом і водночас рушійною силою студії «Ворнер Бразерс», якою управляв разом із своїми братами Семом, Гаррі й Альбертом.

184

Джуді Ґарленд (Френсіс Етел Гумм; 1922–1969) — американська співачка, актриса мюзиклів, також виконувала драматичні ролі. Запам’яталася своїм контральто, що забезпечило їй міжнародне визнання. Найвідоміші стрічки: «Чарівник країни Оз», «Зустрінь мене у Сант-Люїс», «Дівчата Гарві», «Великодній парад» та ін. Номінована на «Еммі» й нагороди кіноакадемії.

185

Бетті Девіс (1908–1989) — американська актриса театру та кіно, зірка телебачення. Її вважали найзнаковішою в історії Голлівуда. Вирізнялася різнобічністю таланту, готовністю працювати у різних жанрах.

186

Тулула Бенкгед (1902–1968) — американська актриса, чий охриплий голос був предметом для пародій. Походила зі знатної сім’ї, зануреної у політичну площину. Боролася зі своїми алкоголізмом і наркотичною залежністю, вела розкутий спосіб життя.

187

Арті Шоу (Арнольд Джейкоб Аршавський; 1910–2004) — американський кларнетист, композитор, бенд-лідер, актор і письменник. Одна з найяскравіших особистостей епохи свінгу.

188

Енріко Карузо (1873–1921) — італійський оперний співак, тенор. Співав у найбільш знаних домах Європи й Америки. Залишив по собі близько 260 записів.

189

«Ла Скала» — оперний театр у Мілані. Один із провідних у світі театрів опери та балету.

190

Лоуренс Тіббетт (1896–1960) — американський оперний співак (баритон), кіноактор, радіоведучий. Виконував провідні партії у Метрополітен-опера (Нью-Йорк).

191

Ірвінг Тальберг (1899–1936) — американський продюсер, який працював на світанку кінематографа. Його називали «вундеркіндом» за спроможність розпізнавати вдалі сценарії, обирати акторів, підбирати кадри і створювати прибуткові фільми.

192

Вампіра — псевдонім фінсько-американської актриси Майли Нурмі (1921–2008), засновниці стилю «кремлі». Амплуа Вампіри вибудуване на основі образу Мортисії Адамс.

193

Мадам Дефарж — героїня книжки Чарльза Діккенса «Повість про два міста», невтомна діячка Французької революції.

194

Мата Харі (справжнє ім’я та прізвище Маргарета Гертруда Зелле; 1876–1917) — голландська екзотична танцівниця, куртизанка, її вважали подвійним агентом, однією з найбільш знаних шпигунок у період Першої світової війни. Затримала французька розвідка; розстріляна через політичну заангажованість.

195

Альфонс Бертильйон (1853–1914) — французький поліцейський офіцер, дослідник біометрії, який мав справу з антропологічними техніками, розробив ідентифікаційну систему і запровадив фізичні вимірювання злочинців.

196

«Тоска» — опера на три дії Джакомо Пуччіні. Мелодраматична історія, в якій розпачлива героїня кидається з даху замку, дізнаючись про смерть коханого.

197

Лючія — йдеться про Лючію ді Ламмермур, героїню трагічної опери Гаетано Доніцетті, поставленої за мотивами роману Вальтера Скотта «Ламмермурівська наречена». У творі Лючію ошукують, переконуючи у зраді коханого, аби видати її заміж за іншого. Вона неохоче, але все ж вірить неправдивим свідченням. Урешті-решт правда проривається на волю, але надто пізно. Шлюбний контракт підписано. Лючія божеволіє і в пориві шаленства вбиває свого благовірного.

198

«РКО» (Радіо Кейз-Орфеум) — американське акціонерне товариство, було одним із п’яти найбільших студій золотого віку Голлівуда. Заснували його Бенджамін Франклін Кейз, Едвард Франклін Албі й Мартін Бек (власник мережі театрів водевілю та кінотеатрів «Орфеум Серкіт»).

199

Феджин — відомий злочинець-єврей, персонаж твору англійського романіста Чарльза Діккенса «Пригоди Олівера Твіста».

200

Скрудж — персонаж повісті Чарльза Діккенса «Різдвяна пісня у прозі, розповідь про різдвяного привида», відомішої під назвою «Різдвяна пісня».

201

Валгалла — так званий рай для звитяжних воїнів у германо-скандинавській міфології. Це місце зображали у вигляді величезного залу,