Читати книгу - "Тепер твоя. Книга перша, Єва Басіста"

- Усе тепер добре, - відповідає, і цієї миті у мене відбирають телефон.

- Вдома будете лепетати язиками, - каже чоловік у пальто та сідає в авто. Так само робить решта його людей. Вони пакуються у чорний "ворон" та покидають закинутий завод, залишаючи мене.

Я стою. Очі бачать, як авто швидко віддаляється. Не віриться, що цей кошмар звівся нанівець. Тепер усе чудово. Ніхто не загрожує мені та Валерію.

Реву від щастя. Не можу зупинитися. Змахую сльози радості, а світ довкола немов стає яскравішим. Помічаю наскільки полум'яна цього року осінь - ну просто грає червоно-жовтими барвами…

Але стоп! Я ж запізнююся! Похапцем дивлюся на годинник - 16:25. Чорт!