Читати книгу - ""Я — донька ворога", Love"

Світ змінився за кілька хвилин.
Наші обличчя з'явилися на головних телеканалах, у стрічках новин, у заголовках із гучними фразами:
"Донька злочинця розкриває правду"
"Революція зсередини"
"Любов і помста: історія Софії та Алі"

— Ми тепер мішень номер один, — сказав Алі, вимикаючи ноутбук.

— Але ми більше не в тіні, — відповіла я. — І знаєш… я не боюсь.

Тиша. І знову цей погляд. Глибокий.
Неначе він бачив у мені більше, ніж я сама могла витримати.

У двері постукали. До кімнати увійшла жінка років тридцяти.
Струнка, впевнена. Сіра сукня, зачіска "як у журналісток", усмішка, що не торкається очей.

— Мене звати Еліф, — сказала вона. — Я — ваш зв'язковий. Ваш новий координатор.
Ми подбаємо про вашу безпеку й подальші кроки.

— Ви з телеканалу? — спитав Алі.

— Ні. Я вища інстанція.
Є люди, які зацікавлені в тому, щоб ця правда не зникла. Але й не розірвала світ.
Потрібен баланс.

Щось у її голосі змусило мене насторожитись.

> Надто спокійна. Надто контрольована. Люди, які справді хочуть допомогти — тремтять.

— Нам потрібна ваша довіра, — додала вона. — І ваша дисципліна.

---

Ми переїхали до іншого міста. Нас поселили у великій квартирі з охороною.
Алі постійно щось писав, розбирав документи, збирав факти. Я — готувала нове звернення.

Але щоночі в мені щось гризло. Еліф була всюди.
Знала, коли я прокидаюсь, коли виходжу на балкон, коли думаю про матір.

І ще щось: вона надто добре знала… мого батька.

— Ви були знайомі? — спитала я якось.

Вона лише посміхнулась.

— У минулому всі нитки переплетені. Навіть ті, що здаються обірваними.

---

Одного вечора я знайшла в її кімнаті фото.
Старе.
Мій батько. І вона. Молоді. Разом.

У мене перехопило подих.

> — Вона була не просто знайомою. Вона була частиною його життя. Частиною минулого, яке він не розповів.

— Що сталося? — Алі увійшов, побачивши моє бліде обличчя.

Я показала фото.
— Вона… вона була з ним.

— Можливо, вона — “спляча”, — сказав Алі тихо. — Та, про яку говорили. Яка повинна зруйнувати нас зсередини.

Я здригнулась.

— І ми впустили її в саме серце…

---