Читати книгу - "«спадкоємиця темряви» частина 1, Настя Коваленко"

Наступного вечора в кабінеті директора Макґонеґел зібралися всі: Орден Надії, Гаррі Поттер, професори і Селестіна, ще слабка, але вже на ногах.

Свічки кидали тремтливе світло на суворі обличчя.

Макґонеґел мовчки поглянула на Селестіну.

— Дитино, — сказала вона нарешті, — ти стала мішенню. І ми не можемо дозволити їм знову тебе схопити.

Гаррі поклав перед усіма карту Гоґвортсу й пергамент із записами Лілі.

— Ось їхній план, — пояснив він. — Вони хочуть використати Селестіну, пробудити в ній темну спадщину її батька.

Селестіна стиснула кулаки.

— Але я не стану зброєю, — сказала вона твердо.

Джеймс глянув на неї з гордістю.

Гаррі кивнув:

— Саме тому ми повинні діяти першими. І діяти розумно.

Професор Снейд нахилився над картою.

— Вони готують якийсь ритуал у старій вежі, — сказав він. — Єдиний спосіб зупинити їх — заскочити зненацька і зірвати їхні плани.

— Це буде небезпечно, — додала Роуз. — Вони можуть бути готові до атаки.

— Ми не самі, — усміхнувся Джеймс. — У нас є орден. І ми — сім'я.

План був такий:

•Селестіна прикинеться, ніби нічого не пам’ятає.

•Орден Надії під виглядом звичайних учнів дізнається більше про місце і час ритуалу.

•А в потрібний момент вони разом із професорами ударять перші.

Часу залишалося обмаль.

Усі переглянулися — і зрозуміли:

Тепер вони не просто захищали свою подругу.

Вони захищали весь Гоґвортс.

І можливо, весь магічний світ.

Кінець розділу!