Читати книгу - "Чорна тінь, Ана-Марія Еріш"

Вперше після стількох років я повертаюся в Хейвенберд. І це здається неймовірним. Як дивно, що я зараз стою на порозі цього місця, яке колись було домом. Я стільки років провела далеко від нього, і ось тепер… тепер я знову тут. Спочатку не могла повірити, що це справді станеться, але ось я іду, і все навколо ніби нагадує мені про дитинство.

Та при цьому я не знаю, чого очікувати. Я пам'ятаю Хейвенберд лише таким, яким він був в моєму дитячому сприйнятті, і я не маю жодного уявлення, як змінився цей світ за всі ці роки. Чи змінилися люди? Чи змінивлося саме королівство?

Та більшу частину свого життя я провела далеко звідси, у світі, де не було майже жодної магії. Там я змушена була стати іншою, щоб вижити. Там, на Землі, я стала своєю, але постійно пам’ятала про свою справжню родину. І пам’ятала про те, що сталося з моєю мамою та батьком. Як вони постраждали від втрати мене. І навіть сьогодні, кожен день я згадую їх обличчя, їхні голоси, той момент, коли я вирвалася з рідного дому. Мої батьки любили мене більше за все, і я знаю, що це не змінилося, навіть після всіх цих років.

Батько шукав мене, я це точно знала. Але чомусь я не наважувалася повернутися. Навіть коли нарешті здобула свободу, я не вирушила назад додому. Це наче було заблоковано всередині мене, якесь невидиме перешкодження. Моя душа просто не була готова до цього. Боялася. Боялася, що я більше не буду тією, якою була колись, і що батько не зможе прийняти мене, коли дізнається про те, чим я стала.

Через обставини мого життя я була змушена стати вампіром. І хоча це був шлях, який мені подарував Тоні — той, хто врятував моє життя і став моїм справжнім коханням, — я все одно не могла позбутися цього страху.

Мої стосунки з Тоні змінили мене. Він допоміг мені зрозуміти, хто я насправді, і змусив мене відчути справжню любов. Але страх залишався. Я боялася розчарувати батька. Я боялася, що він не зможе прийняти мене, бо вже один раз втратив свою доньку. І я знову змушена була стати чужою для нього. Тоді, в тій темряві, я була впевнена, що це неможливо. Але зараз, оглядаючись назад, я бачу, що це було лише моє уявлення про те, що могло статися.

Все змінилося, коли я дізналася, що моя кузина Ілларія стала вампіром. Вона пережила справжнє випробування, ледь не загинула, і її коханий врятував її, зробивши те саме, що й зі мною — подарував їй нове життя. І що було ще важливіше, її дядько, король Реджинальд, сприйняв це з розумінням. Він любив Ілларію, і це не змінилося. Він прийняв її, незалежно від того, чим вона стала. І тоді я зрозуміла — усі мої переживання були безпідставними. Вони не відвернуться від мене. Вони люблять мене, і це не зміниться.

Так, я насправді можу повернутися додому. І я готова це зробити. Тоні, мій коханий, буде поруч. Я знаю, що це буде важко і для нього. Хейвенберд — це також його рідна земля, і його чекає чимало випробувань. Але він зробить це заради мене. І разом ми зможемо пережити це. Все буде добре.

Тепер, коли я все це зрозуміла, мені не залишалося нічого, як зробити перший крок. Повернутися додому. І, можливо, знайти там не тільки свою родину, але й нову себе.