Читати книгу - "Оповіді визволителя"

Цей фрагмент можна подивитися в інтернеті, пройшовши за посиланням www.youtube. com/watch?v=V4zMxktcniE

Другий знімок тієї ж переправи, зроблений через кілька миттєвостей після попереднього і показуєвсю переправу в перспективі.

Військовий парад на аеродромі авіаційного заводу Антонова на околиці Києва з нагоди закінчення навчань «Дніпро-67». Все льотне поле від краю до краю заставлено танками та іншою військовою технікою. Ймовірно, це було найбільше скупчення такої техніки в повоєнний час. Тут стояла бронетехніка чотирьох фронтів — тисячі машин.

Праворуч на знімку, біля ряду високих флагштоків — трибуна для вищого керівництва країни, за якою на спеціальній стіні вивішені портрети радянських вождів.

Фотографії безкрайнього поля, заповненого танковими армадам, обійшли всі газети світу, шокуючи обивателів. Наші вороги мали б прийти в жах від такої картини. Той, хто любив наш народ, хто намагався підрахувати, чого коштувала ця суперпоказуха, приурочена до 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, мав би плакати.

Кінокадри цього параду, що увійшли до документального фільму «Служу Радянському Союзу», знятого на навчаннях Центральної студією документальних фільмів, можна подивитися в інтернеті, пройшовши за посиланням www.youtube.com/watch?v=V4zMxktcniE

Ряди танків Т-55 на льотному полі авіаційного заводу Антонова на околиці Києва під час військового параду з нагоди закінчення навчань «Дніпро-67».

Танки Т-55 (на передньому плані в перших двох рядах) і інша військова техніка на льотному полі авіаційного заводу Антонова на околиці Києва під час військового параду з нагоди закінчення навчань «Дніпро-67».

Розсекречений план стратегічної наступальної операції Приморського фронту в Західній Європі з архіву Генерального штабу Збройних сил Республіки Польща. План затверджений міністром оборони Польщі Войцехом Ярузельським 25 лютого 1970 (до складу Приморського фронту входили в основному польські частини і з ’єднання). На карті ми бачимо чисто наступальну операцію, яка починається біля самих кордонів НДР і є частиною грандіозного плану, метою якої було захоплення Західної Європи. Коли б це був план контрудару (у відповідь на напад з Заходу), він не міг би починатися біля кордонів. На карті не показані цілі нанесення ядерних ударів на території країн Західної Європи, бо радянське командування приховувало їх від східноєвропейських «братів по зброї»; ці цілі передбачалося розкрити лише перед самим початком операції.

Обкладинки зарубіжних видань книги Віктора Суворова «Розповіді визволителя». За 35 років книга витримала понад сто видань на двадцяти трьох мовах. У верхньому ряду зліва — обкладинка першого видання, яке вийшло в 1981 році англійською мовою у видавництві Hamish Hamilton під назвою «The Liberators» («Визволителі»). В верхньому ряду праворуч — обкладинка одного з «підпільних» самвидавних тиражів книги, який вийшов у Польщі в 1985 році.

Операція «Міст»

Київський військовий округ 1967 рік

1

4 жовтня 1957 року в Радянському Союзі був проведений запуск першого в світі штучного супутника Землі.

Це була сенсація. Небувала. Всесвітня. Приголомшлива.

Передісторія тут ось яка. Американці першими створили атомну бомбу. До кінця 1950-х років ядерних зарядів у них було в кілька разів більше, ніж в інших країнах світу разом узятих. У ті часи ядерною зброєю, крім США, володіли ще тільки дві держави — Радянський Союз і Великобританія. Ні Франція, ні Китай ядерної зброї тоді ще не мали.

Однак сама по собі ядерна зброя нічого не варта — потрібні засоби доставки. У розробці та виробництві засобів доставки американці також в кілька разів перевершували і Радянський Союз, і всіх інших разом узятих. Сполучені Штати мали найпотужнішу в світі авіаційну промисловість. У них був стратегічний бомбардувальник Б-52. На початок 1957 року в строю було більше трьохсот літаків цього типу, їх кількість стрімко зростала, промисловість була здатна випускати по сотні таких літаків щороку. В Америці був створений і в 1956 році прийнятий на озброєння перший в світі надзвуковий стратегічний бомбардувальник Б-58. Його будували десятками.

Зі своєї території американці могли доправити ядерний заряд в будь-яку точку земної кулі. Крім того, у них були військові бази по всьому світу. Радянський Союз був по периметру обкладений американськими базами ніби ведмідь у барлогу. Ланцюг американських баз пролягав від Норвегії, Великобританії, Іспанії, Західної Німеччини, Бельгії та Голландії через Грецію і Туреччину, Іран, Пакистан до Південного В’єтнаму, Японії, Південної Кореї, Тайваню, островів Тихого океану. Крім стратегічних бомбардувальників у американців були бомбардувальники тактичні, які могли завдавати ядерних ударів по Радянському Союзу, діючи з усіх цих баз.

А ще у США був надпотужний флот, основу якого складали авіаносці. Ядерних ударів могли завдавати літаки з авіаносців. З акваторії Середземного моря. З Японського. З Норвезького. З Баренцового і Берингового, з Червоного, Чорного, Жовтого.

Наявність авіаносців і баз на чужих територіях давала американцям і ще одну перевагу: їхні тактичні і стратегічні бомбардувальники могли прориватися в повітряний простір Радянського Союзу в супроводі винищувачів.

У Радянського Союзу не було ні баз навколо Америки, ні авіаносців. Радянські тактичні бомбардувальники до Америки не дотягували, зі стратегічними бомбардувальниками також не ладналося. Вони поступалися американським по ряду параметрів, їх кількість була незначною, коли б вони і прорвалися до Америки, то без прикриття винищувачів. До важливих цілей їх навряд чи б пропустили.

Тому радянські вожді зробили упор на розробку міжконтинентальних балістичних ракет. Міжконтинентальна ракета вирішувала відразу всі проблеми: не потрібні стратегічні бомбардувальники, не потрібне винищувального прикриття для них, не потрібні заморські бази і авіаносці.

Радянська ракета 8К71 створювалася тільки заради того, щоб доправляти ядерні заряди в Америку. Для проведення випробувань була випущена зовсім невелика перша пробна серія. Було здійснені два невдалих, потім два вдалих пуски. Проте обидва вдалих запуски були тільки частково вдалими. Самі ракети справно донесли вантаж до заданих точок, тільки габаритно-вагові еквіваленти головних частин при вході в щільні шари атмосфери згоріли, не досягнувши мети. Продовжувати випробування не було сенсу. Варто було провести серйозне доопрацювання, щоб ядерні боєголовки до супостата долітали неушкодженими. На це було потрібно кілька місяців. А в цей час дві вже випущені промисловістю ракети 8К71 простоювали без діла. І творець ракети Корольов Сергій Павлович запропонував одну з них використовувати для запуску супутника.

Так і вчинили. На оглушливий успіх, на світову сенсацію ніхто не розраховував.

Однак запуск супутника викликав сенсацію. Викликав тому, що весь світ