Читати книгу - "Українське питання"

[11]

Українська державнiсть у ХХ столiттi. Історико-полiтологiчний аналiз. — К., 1996. — С. 140–142.

[12]

Цит. за: Ляхович Євген. Назв. праця, с. 917–918.

[13]

Косик Володимир. Назв. праця, с. 42.

[14]

Address, given by Mr. Lancelot Lawton in a Committee Room of the House of Commons on May 29th, 1935. — London, 1935. — 36 p.

[15]

Lancelot Lawton. Ukraina: Europe's Greatest Problem // East Europe and Contemporary Russia. — London, Spring 1939. — Р. 28–60.

[16]

Address, given by Mr. Lancelot Lawton in a Committee Room of the House of Commons on May 29th, 1935. — London, 1935. — 36 p.

[17]

Ukraina: Europe's Greatest Problem by Lancelot Lawton // East Europe and Contemporary Russia. — London, Spring 1939. — Р. 28–60.

[18]

Ця обставина стала головною причиною поширеної на Заходi iлюзiї, нiби джерелом нацiонального руху в Українi є Нiмеччина.

[19]

Згiдно з рiшенням, ухваленим представниками Нiмеччини та Італiї у Вiднi 2 листопада, в Карпатськiй Українi встановлено автономну державу та сформовано уряд на чолi з українським провiдником, греко-католицьким священиком о. Августином Волошиним. Вибори вiдбувалися 12 лютого, i 94,2 % голосiв було подано на пiдтримку цього уряду. З самого початку чеський уряд шукав нагоди вiдновити свою владу i в березнi вдався до силових засобiв. Скоро за тим Карпатську Україну окупувала Угорщина.

[20]

Бiлорусiв у Радянському Союзi нараховується п'ять з половиною мiльйонiв; їхня територiя, що межує з Україною з пiвнiчного заходу, площею дорiвнює Англiї. Там також посилюється рух за вiдокремлення.

[21]

Росiяни вимовляють «русскiй» з подвiйним «с», а українцi — з одним «сь». Росiйська вимова цього слова твердiша, нiж українська.

[22]

Патриот о малороссийстве. История России, 1912, с. 53.

[23]

Завоеватели и завоеванные. Биржевыя ведомости, № 14254.

[24]

Лекции и исследования, В. Сергиевич, сс. 61–62; Обзор истории русского права, Владимирский-Буданов, с. 25.

[25]

Князь — титул схiдного походження. Саме слово це означає «голова», «головний» i перекладається як принц; але фактичне його значення не вiдповiдає тому змiстовi, який вкладається в слово принц на Заходi.

[26]

На той час Росiя була дуже слабкою. Легенда про те, що вона постає Третiм Римом, творилася для патрiотичного пiднесення. Певнi кола повторюють її ще й сьогоднi, хоча пiдстав для неї не бiльше, нiж для iншої безглуздої тези — що росiйському мужиковi належить мiсiя врятувати свiт (теж, до речi, з'явилася в перiод депресiї пiсля 1812 року, за царювання Олександра І).

[27]

Акты Южно-Западной России; том III, с. 184.

[28]

Источники Малороссийской истории. Б.-Каменский; том I, с. 184.

[29]

Карамзiн, iсторик Росiйської iмперiї, був першим, хто внiс у росiйську iсторiографiю цей шовiнiстичний дух, що вiдтодi залишається таким характерним для неї. То був iсторик Держави, а не народу; на жаль, вказаною ним хибною дорогою пiшло багато послiдовникiв, зокрема й автори шкiльних пiдручникiв.

[30]

Слiд додати, що одяг, страви та житлова архiтектура українцiв помiтно вiдрiзняються вiд великоросiйських.

[31]

Украинский народ и украинский язык: Известия общей славянской культуры, 1913, т. II, кн. 1.