Читати книгу - "Смерть у Бреслау"

— Так, пане Вінклере, ви в цьому списку. Поки що це сигнальний примірник. Я можу подзвонити видавцеві цієї брошури й прибрати ваше нове чи то пак справжнє прізвище. То що, Вайнсберґу, зробити це?

У машині температура була ще на кілька градусів вищою ніж на вулиці й сягала десь 35 градусів за Цельсієм. Анвальдт жбурнув на заднє сидіння свій піджак і велику картонну коробку, обклеєну зеленим папером. Відкрив її. Там були копії нотаток, статтей і одна примітивна патефонна платівка. На кришці коробки стояв напис: «Випадок прогностичної епілепсії І. Фрідлендера».

Мокк витер зрошене потом чоло й випередив Анвальдтове запитання:

— Це список лікарів, санітарів, фельдшерів, акушерок та інших слуг Гіппократа єврейського походження. Днями це опублікують.

Анвальдт глянув на один із останніх рядків: Доктор Германн Вінклер, Ґабіц-штрасе 158. — Ви можете це прибрати?

— Навіть не намагатимусь. — Мокк провів поглядом двох дівчат, які прогулювалися під червоним муром казарм. На його світлому піджаку під пахвами виднілися дві темні плями. — Ви гадаєте, що я наражатимуся на конфлікт із шефом СС Удо фон Войршем та шефом Гестапо Еріхом Краузом через якогось там коновала, який понавигадував дурниць для газет?

У погляді Анвальдта він помітив виразну іронію: «Ну-ну, визнай, що ці дурниці добряче прислужилися твоїй кар’єрі».

Анвальдт сидів у поліційній лабораторії, вивчав Вайнсберґові матеріали й щораз більше переконувався в тому, що паранормальні явища існують. Він пригадав сестру Елізабет із сиротинця. Ця крихка й непомітна істота з приємною посмішкою спричинилася до того, що в сиротинці відбувалися якісь незрозумілі, тривожні речі. Саме під час її присутності в будинку (до чи після неї ніколи такого не траплялося) ночами проходили вервечки мовчазних постатей у піжамах, у туалетах із грюкотом падали чавунні кришки бачків, у залі темна постать сідала до фортепіано, а телефонний дзвінок щодня лунав о тій самій порі. Коли сестра Елізабет покинула їх, зрештою, за власним бажанням, таємничі події припинилися.

Із нотаток Вайнсберґа чи то пак Вінклера випливало, що від сестри Елізабет Фрідлендер відрізнявся тим, що не викликав події, а передбачав їх. У несвідомому стані після епілептичного нападу він вигукував п’ять чи шість слів, повторюючи їх, наче похмурий рефрен. Доктор Вайнсберґ зафіксував 25 таких випадків, із яких 23 він занотував, а 2 записав на патефонну платівку. Зібраний матеріал він ретельно проаналізував, а результати представив у двадцятому томі «Zeitschrift für Parapsychologie und Metaphysik». Стаття Вайнсберґа називалася «Танатологічні передбачення Ізидора Ф.» Перед Анвальдтом лежала копія цієї статті. Він похапцем переглянув методологічний вступ і заглибився у висновки:

«Безсумнівно доведено, що слова, які вигукував пацієнт, є давньоєврейськими. Такого висновку після тримісячного аналізу дійшов берлінський семітолог, проф. Арнольд Шорр. Його мовознавча експертиза переконливо це доводить. Результати експертизи є в наших матеріалах і зацікавлені можуть з ними ознайомитися. Кожне профетичне повідомлення хворого складається із двох частин: зашифрованого прізвища та обставин смерті його власника. Після трирічних досліджень мені вдалося розшифрувати 23 із 25 повідомлень. Розшифрування двох останніх видається дуже складним, незважаючи на те, що вони записані на патефонній платівці. Зрозумілі мені повідомлення можна поділити на ті, які відповідали дійсності (10), і ті, які стосуються іще живих осіб (13). Слід підкреслити, що більшість передбачень Ізидора Ф. стосується осіб, яких він особисто не знав, що підтвердила дочка пацієнта. Цих людей об’єднують дві обставини: 1 — усі вони жили або живуть у Бреслау; 2 — усі загинули трагічною смертю.

Condicio sine qua non[29] для розуміння пророцтва є вичленування й розшифрування в ньому прізвища. Воно виражається двояко: або через звучання, або через значення давньоєврейського слова. Так, давньо-євр. geled «шкірка» ми розшифрували як Ґольд (схоже звучання, ті ж приголосні gld). Слід, одначе, зауважити, що прізвище пацієнт міг висловити іншим, «значеннєвим» способом. Так, прізвище Ґольд, що німецькою значить «золото», могло бути синонімічно зашифроване в давньоєврейському zahav. Це, власне кажучи, і є той другий спосіб, коли прізвище приховане в значенні, а не в звучанні давньоєврейського слова, що бачимо на прикладі давньоєвр. hamad, «шолом», що безсумнівно вказує на німецьке прізвище Helm, — останнє означає не що інше, як власне «шолом». Не обійшлося й без певних спотворень, напр. давньоєвр. sair значить «цап» (Bock), а пророцтво стосувалося померлого на прізвище Beck. Найбільше нас зацікавило й одночасно завдало нам найбільшої приємності розшифрування давньоєвр. jawal adama — «ріка», «поле» (нім. Fluss, Feld). Здавалося б, що прізвище мало б звучати як Фельдфлюсс або Флюссфельд. Переглядаючи офіційний список померлих, ми знайшли прізвище Райнфельдер. Інші слова підтверджували обставини смерті: побиття військовим паском. Інакше кажучи, Райн — це річка. Від Райнфельда до Райнфельдера зовсім недалеко. Наводимо повний список пророцтв, у яких йдеться про померлих (список іще живих ми зберігаємо в наших матеріалах, але не публікуємо, щоб не викликати зайвих емоцій).

Із вищенаведених прикладів стає зрозумілим, що пророцтва пацієнта Ф. могли, власне кажучи, стати зрозумілими лише після смерті особи, про яку йшлося в ньому. Гляньмо, скажімо, на приклад 2. Ось кілька можливостей його інтерпретації. Особа, про яку мовиться в пророцтві, могла б зватися Вайссвассер («біла вода»),