Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Науково-практичний коментар Земельного кодексу України 📚 - Українською

Читати книгу - "Науково-практичний коментар Земельного кодексу України"

465
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Науково-практичний коментар Земельного кодексу України" автора О. М. Мірошниченко. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21 22 ... 276
Перейти на сторінку:
радам право викупу земельних ділянок для суспільних потреб міст. Підстави та порядок викупу земельних ділянок для суспільних потреб визначаються ст. 146 ЗКУ (див. коментар).

До пункту "д". Київська та Севастопольська міські ради мають право припиняти право користування земельними ділянками у випадках, передбачених ЗКУ. Такими випадками є

   (1) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою (п. "а" ст. 141 ЗКУ),

   (2) вилучення земельних ділянок (п. "ґ" ст. 9, п. "б" ст. 141 ЗКУ), (3) припинення права користування земельними ділянками, що використовуються з порушенням земельного законодавства: способами, які суперечать екологічним вимогам (п. "г" ст. 141 ЗКУ), не за цільовим призначенням (п. "г" ст. 141 ЗКУ), за умови систематичної несплати земельного податку або орендної плати (п. "д" ст. 141 ЗКУ).

Процедура припинення права користування визначається: при добровільній відмові від права користування земельною ділянкою - ст. 142 ЗКУ, при вилученні земельних ділянок - ст.ст. 150, 151 ЗКУ, при припиненні права користування земельними ділянками, що вико­ристовуються з порушенням земельного законодавства - ст. 144 ЗКУ.

До пункту "е". Коментованим пунктом до повноважень Київської та Севастопольської міських рад віднесено прийняття рішень щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок. Аналогічне положення (щодо Київської міської ради) міститься у п. 12 ст. 22 ЗУ "Про столицю України - місто-герой Київ".

Дане положення є винятково декларативним і не узгоджується із іншими положен­ням земельного законодавства. Самовільне зайняття земельних ділянок є незаконним у будь-якому випадку, тому особи, що самовільно захопили земельні ділянки, зобов'язані їх звільнити незалежно від рішення міських рад або будь-яких інших органів. Проблема полягає лише у тому, що добровільно порушники роблять це досить рідко, і виникає потреба у застосуванні до них примусу. Проте рішення рад не є актами, що підлягають примусовому виконанню (див. перелік виконавчих документів, передбачений ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про виконавче провадження").

Для примусового звільнення земельних ділянок слід звертатися не до міських рад, а до суду. Відповідно до ч. 2 ст. 212 ЗКУ, "повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду". Саме остання норма повинна застосовуватися для припинення самовільного використання земельних ділянок.

Цікаво відзначити, що Київська міська рада делегувала повноваження із прийняття рішення про "звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та знесення самовільно збудованих будівель і споруд без відшкодування витрат, здійснених за час незаконного користування " районним у місті радам (п. 2.2. Рішення Київської міської ради №164/885 від 08.06.2000 "Про передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин"). На виконання зазначеного рішення районні ради приймають рішення про звільнення земельних ділянок, зокрема, шляхом перенесення малих архітектурних форм, що знаходяться на ділянках, та самі ж забезпечують виконання таких рішень силами підпорядкованих їм структур.

До пункту "є". Коментованим пунктом до повноважень Київської та Севастопольської міських рад віднесена "підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади". Випадки та порядок реалізації даного повноваження визначені ст.ст. 123, 151 ЗКУ.

До пункту "ж". Положення п. "ж" ст. 9 ЗКУ, за яким до компетенції Київської та Севастопольської міських рад віднесено "встановлення та зміна меж: сіл, селищ, районів у містах", кореспондує положенням ч. ч. 2 та 3 ст. 174 ЗКУ (див. коментар).

Хоча п. 29 ч. 1 ст. 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України віднесено "встановлення і змін[у] меж: районів і міст", у даному випадку під терміном "район" не мається на увазі термін "район у місті" (див. Рішення Конституційного Суду України від 13.07.2001 у справі №1-39/2001), тому положення п. "ж" коментованої статті Конституції України не суперечать.

Відповідно до п. 41 ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення з питань адміністративно-територіального устрою приймаються міськими радами виключно на їх пленарних засіданнях.

До пункту "з". Коментований пункт відносить до повноважень Київської та Севастопольської міських рад організацію землеустрою. Дане положення має декларативний характер і не підкріплюється конкретними приписами ні ЗКУ, ні спеціального ЗУ "Про землеустрій", де у п. "б" ст. 16 просто механічно дублюється.

До пункту "и". Зміст повноважень із "координації діяльності місцевих органів земельних ресурсів", які передбачені у коментованому пункті, законом чітко не визначається. Враховуючи те, що між Київською та Севастопольською міськими радами та місцевими органами земельних ресурсів відсутні відносини підпорядкування, вважаємо, що повноваження із "координації" не можуть мати зобов'язуючого характеру і передбачають лише налагодження взаємодії, інформаційного обміну, надання методичної допомоги тощо.

Щодо системи та повноважень органів земельних ресурсів див. ст. 15 ЗКУ та коментар до неї.

Слід зауважити, що деякими міськими радами, у т. ч. Київською та Севастопольською (а також Сімферопольською, Харківською, Миколаївською, Чернівецькою та деякими іншими), створені власні органи земельних ресурсів поза межами єдиної системи органів земельних ресурсів, які перебрали на себе функції органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів[80]. Наприклад, рішенням Київської міської ради №18/18 від 23.05.2002 "Про питання управління земельними ресурсами в м. Києві" у складі виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) було створено Головне управління земельних ресурсів. На Управління, зокрема, було покладено ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення землеустрою, проведення державної землевпорядної експертизи (п. 2.3. Положення, затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 р. №182/342) - функції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Слід підкреслити, що міська рада здійснює не просто "координацію", а безпосередньо керує діяльністю своїх виконавчих органів, що випливає із підконтрольності та підзвітності таких органів радам - див. ч. 2 ст. 11 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні".

Створення органів земельних ресурсів у складі виконавчих органів міських рад, у т.ч. Києва та Севастополя, в принципі правомірне. Проте така практика ґрунтується не на коментованій нормі,

1 ... 20 21 22 ... 276
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Науково-практичний коментар Земельного кодексу України», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Науково-практичний коментар Земельного кодексу України"