Читати книгу - "Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р."

Оскаржуваною постановою Вищого господарського суду України зазначені судові рішення скасовано, провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Постанова мотивована тим, що позивач звернувся до суду за таким видом судового захисту, що не передбачений статтями 16 та 432 ЦК України, а також Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (статті 19 — 21), зміст позову не відповідає визначеним у чинному законодавстві України способам судового захисту порушеного цивільного права та інтересу.

23 грудня 2004 року Верховним Судом України порушено провадження за касаційною скаргою ВАТ «Сумісне українсько-бельгійське хімічне підприємство «Інтерхім», у якій ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 8 червня 2004 року і залишення в силі рішень, постановлених судами першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі — підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частиною 6 статті 4 цього ж Кодексу забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Припиняючи провадження у даній справі, Вищий господарський суд України виходив з того, що позивач звернувся до суду за захистом свого права з вимогою, що суперечить способам захисту цивільних прав та інтересів, які передбачені чинним законодавством України, а тому даний спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо, зокрема, вирішення спору відповідно до законів України та угод віднесено до компетенції інших органів або судів іншої юрисдикції.

Підставою звернення з позовом до суду ВАТ «Сумісне українсько-бельгійське хімічне підприємство «Інтерхім» є, на думку позивача, невиконання умов ліцензійного договору, укладеного з ДП «Біостимулятор». Тобто між сторонами виник спір, пов’язаний з виконанням договору, котрий відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України підлягає розгляду у господарських судах.

Припинивши провадження у справі, суд ухилився від вирішення спору по суті, результатом розгляду якого відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України може бути задоволення позову чи відмова в позові повністю або частково і, відповідно, від здійснення правосуддя, що суперечить ст. ст. 124, 129 Конституції України.

Враховуючи наведене, оскаржувана постанова Вищого господарського суду України про припинення провадження у справі не може залишатися в силі і підлягає скасуванню.

Підлягають скасуванню також і рішення господарського суду першої та апеляційної інстанцій як постановлені з порушенням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Заперечуючи проти позову, ДП «Біостимулятор» посилалось на те, що підприємство є суб’єктом права попереднього користування торговельною маркою «Феназепам» і у зв’язку з цим права і охоронювані законом інтереси позивача не порушувало.

Ухилившись від належної перевірки доводів відповідача і відповідної оцінки наданих ним доказів, суди постановили рішення, які не можна визнати законними і обґрунтованими.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 11117 — 11120 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Сумісне українсько-бельгійське хімічне підприємство «Інтерхім» задовольнила частково. Постанову Вищого господарського суду України від 8 червня 2004 року, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29 березня 2004 року та рішення господарського суду Одеської області від 2 лютого 2004 року — скасувала, а справу передала на новий розгляд до суду першої інстанції.

1. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

2. Якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 205 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

3. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

1. Відповідно до правил цієї статті провадження в справі закривається ухвалою судді (суду), яка постановляється у вигляді окремого процесуального документа. В ухвалі повинна бути зазначена фактична та правова підстава закриття провадження в справі.

Якщо суд закриває провадження в справі через її непідвідомчість суду, то заявнику повинно бути вказано, до якого органу він може звернутися зі своєю заявою. При цьому суд зазначає лише підвідомчість справи, а не її підсудність.

2. Оскільки ухвала про закриття провадження в справі перешкоджає подальшому руху справи, то відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 293 ЦПК вона може бути оскаржена в апеляційному порядку. Ця стаття передбачає процесуальні наслідки закриття провадження в справі для учасників даної справи: повторне звернення суду з таким же позовом, тобто з позовом між тими ж сторонам про той же предмет і з тих же підстав, не допускається.

3. Винесення судом ухвали про закриття провадження у