Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Хроніка королівського відбору, Агата Задорожна 📚 - Українською

Читати книгу - "Хроніка королівського відбору, Агата Задорожна"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Хроніка королівського відбору" автора Агата Задорожна. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 21 22 23 ... 136
Перейти на сторінку:

Вона відвела погляд від блювотиння у траві і оглянула свої ступні. Вони були брудні, мокрі, з налиплою травою, але жодної крові на ногах не було. Йовіла миттєво вивільнилася з рук дівчини поряд і кинулася обдивлятися руки і нічну сорочку. Крові не було – тільки вода і бруд, а ще зелені сліди на сорочці – від трави, по якій вона повзла до ґанку. Але ж кров була! Точно була, вона ж не настільки з’їхала з глузду, щоб забути події, які трапилися всього кілька хвилин тому! 

Йовіла впала на коліна і почала сліпо обшарювати камені навколо. Ну труп куріпки ж то мав десь лишитися! Якщо кров ще могла їй примаритися у невірному світлі ліхтарика, то тепло пташки вона відчувала власною долонею. На каменях було пусто, тоді Йовіла опустилася на коліна і почала водити руками по траві. Десь вона точно має бути – можливо, закотилася аж до кущів?

 – Що ви робите?! – Йовілу знову вхопили за плечі і потягли вгору. – Навіщо ви.. Чому ви лазите по землі? Що взагалі трапилося? Скажіть мені, благаю! – Дівчина звучала вже майже істерично, і її долоні, які міцно обхопили руки Йовіли, помітно дрижали.

Йовіла вперше повернулася до незнайомки і вдивилася в її обличчя. Це дійсно була одна з конкурсанток – тендітна блондинка у старомодному одязі і з кремезною прислужницею. Зараз вона теж була вбрана дивно – у бальну сукню настільки світлого кремового відтінку, що в темряві вона здавалася білою і дуже скидалася на весільну. Краєм розуму Йовіла подумала про те, що деяких досвід нічого не вчить. Але зараз її займало дещо серйозніше за наївну дурість учасниць відбору.

 – Я… Тут була кров. Ви не бачили? 

Дівчина дивилася на Йовілу налякано. І вона не розуміла – чи через те, що десь була кров, чи через те, що Йовіла, цілком імовірно, з’їхала з глузду. Наречена принца відпустила руки Йовіли і відступила на крок. 

 – Тут не було крові. Я точно знаю, я бачила як ви повзли по галявині, а потім втратили свідомість. Тут, прямо під стіною… Я побігла до вас відразу після того, як ви впали, – дівчина похитала головою, і Йовілі стало моторошно. То, виходить, дійсно привиділося?

У всього цього мало бути якесь логічне пояснення. Йовіла осіла назад у траву. Вона має знайти хоч маленький доказ того, що все було направду. Йовіла уважно обдивилася камені і стіну, але жодних слідів чогось червоного на них не було, як і на траві. Куріпку знайти не вдалося, а магічний фон, якщо він і був, вона була побачити не в стані – її мізерних здібностей на це просто не вистачило би. 

Тож Йовіла врешті таки піднялася з землі. Вона майже повністю переконалася в тому, що її обдурили магією. От тільки хто це зробив, і навіщо? Скоріш за все, той дивний юнак з парку – саме він чомусь заговорив про куріпок, та й взагалі поводив себе дивно… 

 – З вами точно все добре? Можливо, покликати лікаря? – дівчина, про присутність якої Йовіла майже забула, знову заговорила. 

 – Що? Ні, ні, не потрібно. Дякую вам, – Йовіла посміхнулася. – Перепрошую, а як вас звати? Я впізнала ваше лице, але імена усіх конкурсанток ще не запам’ятала. 

 – Іола, – відізвалася дівчина і навіть присіла у легкому кніксені. Тільки тоді Йовіла нарешті помітила, наскільки вона юна – скоріш за все, конкурсантці не було й шістнадцяти. 

Іола виглядала як провінціалка в цьому своєму майже весільному платті, з зачіскою, яку придворна дама не зробила б навіть для прогулянки у парку і з дещо невмілим макіяжем. Іола виглядала так, ніби зі свого маєтку, де гуляла тільки в компанії няньки, коней і місцевих дітлахів, майже ніколи не виїжджала у світ. 

Йовілі Іола подобалася – щонайменше, вона впізнавала у ній саму себе у такому ж віці.

 – А мене звати Йовіла. Ходімо всередину. Мабуть, мені дійсно від втоми почали ввижатися різні дурощі…

Коли Йовіла нарешті вмостилася у своєму ліжку і закрила очі, певність у тому, що в палаці відбувається щось незрозуміле, тільки зміцнилася. Що ж, вона якраз прибула сюди для того, щоб розкрити усі таємниці весільного відбору. 

Снилися Йовілі маленькі куріпки у клітці, що билися крилами об ґрати і стікали чорною кров’ю.

1 ... 21 22 23 ... 136
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хроніка королівського відбору, Агата Задорожна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хроніка королівського відбору, Агата Задорожна"