Читати книгу - "Мені потрібна свобода, Аріна Спел"

Я йшла до себе в кімнату з чітким наміром дочекатися ввечері цього нестерпного чоловіка і зʼясувати все. Що він собі думає? За кого мене має? Може він і звик до тихих і покірних жінок, але в нього лише два виходи. Або прийняти мене такою як я є, або відпустити на всі чотири сторони. Накази його всі виконують. Усім сипле такі безглузді накази? Чи лише мені пощастило. 
Хто знає, що б я наговорила при зустрічі. Але чим ближче наближалася ніч, тим швидше сили покидали мене. Я заледве прийняла душ, переодяглася в довгу нічну сорочку (так-так, довгу, голою спати я більше не збиралася) лягла на ліжко і відключилася. 
Не знаю коли він прийшов. Але ранком було дежавю. Я лежу без одежі, він також. Моя нога закинути на нього і вперається в самі знаєте що. Нічого нового, одним словом. Дивитися більше я не стала, наврядчи там щось змінилося від вчора. Лише потягла носом повітря. Як він пахне. Це щось неймовірне. Ніколи не надавала цьому великого значення. В моєму попередньому житті були чоловіки, але жоден з них не йшов в порівняння, ніби лише тінь чогось справжнього. 

-Мене теж дурманить твій запах- почула я насмішкувато. 
От зараза. Не спить. Може  вщипнути його? А чом би й ні. Я стисла його шкіру з усією силою. 
-Ай. Така неповага повинна каратися. Негайно - аж надто хрипко він відповів.

Потім заправив мені волосся за вухо, схилився і прикусив мочку. Струм ударив по всьому тілу, збудження розтеклося аж до кінчиків пальців. Такий простий рух за секунд довів мене до межі. Не дивлячись на всі заборони, єдине що мені хотілось- це продовження. Тому я підняла руку з наміром вщипнути  його ще раз.

-Не варто продовжувати, якщо не хочеш довести мене до божевілля- прогарчав на вухо він, ще більше розпалюючи пожежу всередині мене. Потім різко піднявся й попрямував у ванну кімнату, наскільки не соромлячись наготи. Визнаю, соромитися і нема чого, ідеальне тіло, як з якоїсь обкладинки. Важке, мабуть і гаряче. Так, мої думки ведуть мене кудись не туди. Ще одна ніч по переду з суворою забороною. А потім… Та ясно що буде потім. Нас тягне один до одного. Будь я справді наївною дівчинкою з цього світу, може б і плекала якісь ілюзії. Та життя не раз давало мені такі уроки, після яких я ледь приходила до тями. 
Я не збиралася тікати від нього. Навіщо? Проведемо гарно час, думаю він знається на цьому, то чом би й не скористатися. Потім, коли в його житті зʼявиться якась інша жінка, а це лише питання часу , я певна, я обірву всі кінці й повернуся до свого першого задуму - піду навчатися, розпочну нове життя. В цьому бездоганному плані було одне велике АЛЕ. Він не тільки приваблював мене фізично, він почав забиратися мені в серце.…

Кайлен повернувся. Застібаючи сорочку. Чи то випадково чи спеціально показуючи свій голий торс і груди. Цей чоловік міг би бути хоч трішечки не такий бездоганний?

-Хотіла запитати, чому я знов прокинулася голою? Здається засинала одягненою.

-Максимальний контакт. Забула? Не шукай мені лишню мороку наступного разу, роздягайся сама. Хоча, не скажу що це мені не сподобалось. 

От зараза. Знову захотілося вщипнути його або вкусити. Ледве стрималась. Та мабуть він щось таке прочитав на моєму обличчі , бо лише хитро всміхався й продовжив: 

-Сьогодні у мене важлива зустріч з Браєном. Він наполягає на твоїй присутності. Уяви не маю для чого. О другій годині чекатиму тебе в кабінеті. І щоб не повторилося нещодавнього непорозуміння. Твоя сукня повинна бути без розрізів. Ні на грудях, ні на спині, ні на ногах. Ніде. 

Я дивилася в його очі й закипала . Отже такі ти зробив висновки? Твоя помилка була в тому, що ти не правильно сформулював свій наказ, а не в тому щоб взагалі давати його? Ну-ну. Пограємо в цю гру. Хочеш контролювати мене. Спробуй. 
-Як накажете, Ваша Величність. 
Ми пильно дивилися один на одного, мало іскри не сипались. Він і не здогадується що ідея вже зародилася в мої голові. Щоб приховати злорадісну посмішку довелося опустити голову. Кайлен, певно, сприйняв це як перемогу в нашій суперечці. Попрощався і пішов. 
Ой милий, ти не уявляєш який сюрприз на тебе чекає. А в мене повно роботи. Нема часу байдикувати. Перекроїти сукню не така й легка робота.