Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Дівчина з секретом, Ірина Айві 📚 - Українською

Читати книгу - "Дівчина з секретом, Ірина Айві"

137
0
25.05.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Дівчина з секретом" автора Ірина Айві. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 21 22 23 ... 46
Перейти на сторінку:
14

    Сьогодні неділя, а це означає, що мені доведеться просидіти у цьому домі цілий день, чого робити мені ніяк не хотілося.

 В першу ж ніч на новому місці, донька міцно спала, на відміну від мене. Я кілька разів вставала з ліжка та йшла до її кімнати, щоб перевірити чи все в порядку, тому з ранку почувалася геть розбитою, а ще треба придумати план, як уникати зустрічей з Алексом.

    Хтось стукав у двері.  Цим "хтось" виявився Алекс Фролов.

---- Доброго ранку.  Спускайся на сніданок, заодне і поговоримо. 

---- Я краще пізніше. Ліза ще спить, а мені не хочеться залишати її без нагляду.

---- Не хвилюйся, у її кімнаті є радіоняня. Якщо донька прокинеться ми одразу почуємо. 

---- Добре, зараз спущуся, ---- здалася я. 

    В момент коли він розвернувся, щоб вийти з кімнати у мене виникло наївне дитяче  бажання покривитися йому й послати до біса. Взявши себе в руки ще раз заглянула до Лізи, щоб переконатися, що вона спить. На вихідних у неї не було правил, то ж я дозволяла їй спати скільки завгодно.

    Через п'ятнадцять хвилин я зайшла на кухню, де мене вже чекав Алекс. Мені вистачило лише одного його погляду, щоб моє серце забилося частіше. 

---- Наш перший сніданок. Можу я запропонувати тобі келих вина?

---- Ні, дякую. Зранку я  волію мати ясну голову.

---- Щоб знову сперечатися зі мною?

     Останок сніданку я повністю ігнорувала його бажання підтримати розмову. Хай і не мріє, що якщо я у його домі, то робитиму все, як накаже господар.

 

     Коли Ліза була одягнена та нагодована їй захотілося оглянути весь будинок. Алекс більше не докучав мені, закрившись у своєму кабінеті. 

---- Мамо, тут так красиво. Поглянь там басейн. А мені можна в ньому плавати? 

---- Тільки коли я поряд, сонечко.

---- Або тато! ----  Це дуже великий будинок, але найбільше мені подобається моя кімната, ---- раділа донечка.

     За обідом до нас приєднався Алекс, схоже він уже завершив всі свої важливі справи. У джинсових шортах й легкій білій футболці, він виглядав чортом - спокусником, а я не використала ні грама косметики, щоб хоч трохи виглядати привабливо.

     Ліза знову всілася поряд з ним і коли за одну мить їй вдалося розлити сік та перекинути тарілку з їжею, я думала Алекс розлютиться й вижене нас. Та він спокійно попросив Катю все прибрати й принести доньці нову порцію їжі. А коли дівчина  все принесла взявся власноруч годувати Лізу. Схоже їй це подобалося, бо вона із задоволенням відкривала рота, коли татко наближав ложку з кашею. Коли новоспеченому татусеві так легко вдалося нагодувати доньку я сказала, що пора іти вкладатися на післяобідній сон.

---- Мам, мені обов'язково лягати зараз спати?

---- Лізок, ну ти ж знаєш, що усі дітки лягають спатки після обіду.

---- Принцесо, тобі потрібні сили, щоб потім ти  змогла догнати мене у грі "Хто швидше".

    Слова Алекса подіяли так, як треба. Ліза слухняно взяла мене за руку і ми разом пішли до її кімнати. Донька заснула швидко, а я не знаючи чим себе зайняти почала гортати журнал.

---- Настю, мені потрібно поговорити з тобою. Можна увійти?

---- Заходь! Все одно ж не відчепишся.

---- Схоже наша донька набагато швидше освоїлася на новому місці ніж ти.

---- Це нормально. Що ти хотів мені сказати?

    Алекс відповів не зразу. 

---- Завтра у нас будуть гості , мама теж приїде ---- він підійшов до мене і поклав свої руки мені на плечі . 

---- Я хочу, щоб ти перебралася до моєї спальні. Катя допоможе тобі перенести речі.

---- Ні, Алексе!  Ми так не домовлялися, -- скрикнула я.

    Взявши мене за підборіддя Алекс заглянув прямо в очі.

---- Ми ж одружилися, а місце дружини поряд з чоловіком.

---- Ти прекрасно знаєш, що я не горіла бажанням виходити за тебе. Я поступилася перед твоїми погрозами, але навіть не мрій, що я виконуватиму будь-яку твою дурну забаганку. Не змушуй мене, Алексе.

---- Хіба я вимагаю від тебе чогось надзвичайного? ---- в його словах я відчула злість. ---- У нас спільна  дитина, спільний дім і життя теж має бути спільним. Ми маємо йти на зустріч одне одному. Це єдине правильне рішення.

     Його наполегливість роздратувала мене. Скинувши з себе його руки я закричала: ---- У нас немає нічого спільного, ---- зробивши кілька кроків назад і кидаючи виклик, заглянула в його очі.

---- Ми ніколи не станемо близькими, тому що ....

---- Он як? ---- його очі спалахнули. ---- Ми вже були близькі, забула? Тоді тобі не знадобилося багато часу, щоб влягтися в ліжко з незнайомцем. 

     Я здригнулася, як від удару, але не встигла відповісти, ---- Алекс загрозливо підступив до мене.

 ---- Завтра ти переберешся в мою спальню. А ввечері познайомишся з нашими гостями. Вони приїдуть близько  сьомої вечора. Одягни що-небудь красиве   ... жіночне. Це наказ!

---- Ти варвар! ---- не голосно, але з силою сказала я. ---- Ти просто дикун. Я помилилася, давши згоду на цей шлюб.

---- Заспокойся! ---- Алекс, схоже вже встиг взяти себе в руки. Він знову обійняв мене і несподівано поцілував в губи. Я  спробувала вирватися, але ці спроби нічого не дали. Чоловік  сам обірвав поцілунок, коли вдосталь зім'яв мої губи.

 ---- Всі проблеми між чоловіком і дружиною легко вирішуються вночі, ... в ліжку, ---- з легкою усмішкою сказав він й знову поцілував мене в губи, але тепер повільно та чуттєво. 

    Я мимоволі затремтіла, відчуваючи тепло його бажання. Мої губи розкрилися, впускаючи його язик, а з грудей вирвався  протяжний стогін від задоволення. 

---- Ти сказала, що між нами немає нічого спільного, але це не так. Може того, що є не так вже й багато, але у багатьох  не має й цього. 

    Він провів рукою по  моїй щоці.

---- Ти ще сама попросиш мене, Настю. Обіцяю! 

---- Ні! ---- тремтячим шепотом відповіла я, ---- клянуся, цього ніколи не станеться. Не дочекаєшся!

Він посміхнувся, нахилився й поцілував мене в шию, туди де шалено пульсує венка. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 21 22 23 ... 46
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дівчина з секретом, Ірина Айві», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дівчина з секретом, Ірина Айві"