Читати книгу - "Історія України 1945 -1991, Олександр Гребьонкін"

Але були й недоліки: нові технології впроваджувалися в недостатній кількості; кількість і асортимент товарів збільшилися, але якість їх залишалася невисокою; траплялися випадки штучних завищень показників.

Мало піклувалися про екологію. Водосховища затопили великі масиви плодоносних земель, села, з яких виселили людей. Хімічні викиди отруювали повітря і воду.

Незважаючи на певні зрушення, легка і харчова промисловості помітно відставали.

4. Становище сільського господарства в період «Відлиги»

Прогресивні зрушення

Розуміючи, що сільськогосподарський сектор знаходиться у найкритичнішому стані, М. Хрущов прагнув саме тут домогтися швидких зрушень:

1) проведено укрупнення колгоспів (малі господарства, селища, хутори ліквідовувалися, як економічно безперспективні, утворювалися більш рентабельні господарства);

2)  відбулося збільшення капіталовкладень у с/г: постачалися мінеральні добрива, техніка (трактори, комбайни, автомобілі);

3) продовжувалося освоєння цілинних земель (Казахстан, Північний Кавказ, Південна Сибір, Приуралля тощо; у 1956 році був найбільший урожай зернових на цілині);

4) колгоспникам надали паспорти і звільнили їх від прикріпленого місця проживання і роботи, збільшили оплату праці.

Негативні моменти

Але поруч з позитивними наслідками розвитку с/г, було й багато негативних. Впровадження у широких масштабах насаджень на полях «королеви полів» кукурудзи здійснювалося за рахунок зменшення посівів традиційних зернових культур (у 1963 році з-за неврожаю пшениці, кукурудзяне борошно стали добавляти в хліб, який випікали). Тобто «кукурудзяна епопея» призвела до підриву традиційних зернових культур. Не до кінця обґрунтованою була й політика реорганізації колгоспів у радгоспи й ліквідація безперспективних сел.

Незадоволені були люди й зменшенням присадибних ділянок, забороною тримати худобу у приміській зоні.

 У 1963 році почалися проблеми на цілині. Це відбулося тому, що з самого початку не було наукового підходу до освоєння цілинних земель, не вистачало необхідної техніки; відбувалася ерозія ґрунтів, вивітрювання. Продовжувався командно-адміністративний метод управління колгоспами. Саме цей метод й викликав конфлікти М. Хрущова з українським керівництвом, зокрема з М. Підгорним.

На початку 60-х років обсяг валової продукції с/г УРСР почав зменшуватися.

5. Соціальна політика, рівень життя людей

Поліпшення умов життя людей

Офіційна ідеологія в ті часи оспівувала трудящу людину, звертала увагу на її благоустрій.

Підвищувалася зарплата ( у 1950 році  вона складала 642 крб., а у 1960 році вже 806 крб.). У 1961 році була проведена нова грошова реформа, вартість карбованця підвищилася у 10 разів, в обіг були пущені нові гроші.

З 1956 року відбулося підвищення пенсій на 80%.

Усіх колгоспників перевели на грошову оплату праці й тепер платили їм щомісячно – зарплату і аванс.

Швидкими темпами йшло будівництво житла. У 1957 році вийшла Постанова ЦК КПРС «Про розвиток будівництва житла в СРСР», за якою було поставлено завдання – за 10 років кожну радянську сім’ю  забезпечити  окремою квартирою. Люди почали виходити з «комуналок», було побудовано 3  млн. так званих «хрущовок». Лише в  УРСР 18 млн. людей отримали квартири.

 У 1956 році Верховна Рада СРСР скасувала кримінальну відповідальність за самостійне залишення підприємств. Селяни отримали паспорти і можливість змінювати місце проживання і працевлаштування. Тому відбувається великий приплив жителів села у міста, які поповнили робітничий клас.

Було офіційно впроваджено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями.

З 1953 року впроваджується програма розвитку легкої і харчової промисловості, тому більше стало продуктів, з’явилися й екзотичні на той час цитрусові.

Додаток. Грошова реформа

У 1961 р. в СРСР була проведена грошова реформа. Старі «сталінські» купюри зразка 1947 р. замінили на нові гроші, які були у кілька разів меншими за розмірами, але більш дорогі за номіналом, у співвідношенні 10:1. У такому ж співвідношенні були змінені ціни всіх товарів, тарифні ставки заробітної плати, пенсії, стипендії та допомоги, платіжні зобов’язання і договори. Робилося це нібито лише «…з метою полегшення грошового обігу і надання більшої повноцінності грошам». Але реальна купівельна спроможність нових грошей порівняно зі старими була у співвідношенні 1:4, а не 1:10. Реформа призвела до різкого подорожчання харчових продуктів.