Книги Українською Мовою » 💙 Бойовики » Роберт Л. Стайн. Посміхнись та помри, Роберт Лоуренс Стайн 📚 - Українською

Читати книгу - "Роберт Л. Стайн. Посміхнись та помри, Роберт Лоуренс Стайн"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Роберт Л. Стайн. Посміхнись та помри" автора Роберт Лоуренс Стайн. Жанр книги: 💙 Бойовики / 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 21 22 23 ... 32
Перейти на сторінку:
люті й волати про допомогу одночасно.

Але він був зовсім один. Ніхто його не почує. Ніхто не може йому допомогти.

«Що ж тепер? Що ж тепер робити?»

Раптом, притулившись до дверної рами, дивлячись на свою розгромлену кімнату, він зрозумів що повинен зробити.

Двадцять перша глава

- Привіт, Пташко, це я.

Грег тримав слухавку в одній руці, а іншою витирав піт з чола. Він ніколи в житті не прибирав так ретельно - і так швидко - за все своє життя.

- Вони знайшли Шері? - нетерпляче запитав Пташка.

- Я нічого не чув про це. Не думаю, - відповів Грег, обводячи очима кімнату. Майже все повернулося на круги своя. Він все поклав на місце, прибрав і вирівняв. Його батьки ніколи б не здогадалися б що тут сталося.

- Слухай, я дзвоню не через це, - сказав Грег, швидко говорячи в трубку. – Подзвони Майклу замість мене, добре? Зустрінемося на дитячому майданчику. Біля бейсбольного поля.

- Коли? Зараз? - запитав Пташка, прозвучавши розгублено.

- Так, - сказав йому Грег. - Ми повинні зустрітися. Це важливо.

- Вже майже час вечері, - запротестував хлопець. - Я не знаю, чи мої батьки...

- Це важливо, - нетерпляче повторив Грег. - Я повинен побачити вас, хлопці. Гаразд?

- Ну... можливо, я зможу вислизнути на кілька хвилин, - сказав Пташка, знизивши голос.

А потім Грег почув, як він крикнув матері: «Це ніхто, мамо! Я ні з ким не розмовляю! Ні з ким!»

«Боже, він просто геній відмазок!» саркастично подумав Грег. «Він ще гірший брехун, ніж я.»

А тоді він почув, як Птах знов відповідає мамі: «Я знаю, що розмовляю телефоном. Але я ні з ким таким не розмовляю. Тільки з Грегом»

- Мені треба йти, - сказав Птах.

- Подзвони Майклу, добре? - нагадав Грег.

- Так. Гаразд. Побачимося.

Грег поклав слухавку на місце, а потім прислухався, чи немає матері. Внизу тиша. Її все ще не було вдома. Вона напевно ще не знала про Шері. Він знав, що вона і його батько будуть дуже засмучені.

Майже так само, як і він сам.

Думаючи про свою зниклу подругу, він підійшов до вікна своєї спальні й подивився на сусіднє подвір'я. Воно вже було безлюдним.

Поліцейські роз'їхалися. Приголомшені батьки Шері, мабуть, зайшли до будинку.

Під широкою тінню великого дерева сиділа білка і люто гризла жолудь. Ще один жолудь лежав біля її ніг.

У кутку двора Грег побачив святковий торт, який все ще стояв на покинутому столі, всі місця були накриті, прикраси все ще стояли.

День народження для привидів.

Грег здригнувся.

- Шері жива, - сказав він вголос. - Вони знайдуть її. Вона жива.

Він знав, що йому тепер робити.

Змусивши себе відійти від вікна, він поспішив назустріч двом своїм друзям.

Двадцять друга глава

- Та ні за що, - гаряче сказав Пташка, притулившись до лавки на трибуні. - Ти що, з глузду з'їхав?

Розгойдуючи камеру за шнур, Грег з надією повернувся до Майкла. Але Майкл уникав погляду Грега.

- Я з Пташкою, - сказав він, не зводячи очей з камери.

Оскільки час був близький до обіду, майданчик був майже безлюдний. Кілька маленьких дітей гойдалися на гойдалках в іншому кінці майданчика. Двоє дітей каталися на велосипедах навколо футбольного поля.

- Я думав, що ви, хлопці, підете зі мною, - розчаровано сказав Грег. Він підняв кросівком грудку трави. - Я маю повернути цю штуку, - продовжив він. - Я знаю, що повинен це зробити. Я маю покласти її туди звідки її взяв.

- Нізащо, - повторив Пташка, хитаючи головою. - Я не повернуся до будинку Коффманів. Одного разу було достатньо.

- Боягузливе курча? - запитав Грег.

- Так, - швидко зізнався Птах.

- Ти не мусиш відносити її назад, - заперечив Майкл. Він підтягнувся збоку трибун, заліз на третій ярус сидінь, а потім опустився на землю.

- Що ти маєш на увазі? - нетерпляче запитав Ґреґ, б'ючи ногою по траві.

- Просто викинь її, Грегу, - закликав Майкл, роблячи кидковий

1 ... 21 22 23 ... 32
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Роберт Л. Стайн. Посміхнись та помри, Роберт Лоуренс Стайн», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Роберт Л. Стайн. Посміхнись та помри, Роберт Лоуренс Стайн"