Читати книгу - "Charmed.Rebirth Of A Legend.Part 1., Prosto Chelovecek"

ГЛАВА 19. СПИС ДОЛІ. ВІСТРЯ.

Спис Долі, або Спис Лонгина — одна з наймогутніших магічних реліквій у всіх Світах. Це такий самий спис, яким римський воїн Лонгин проколол бок Ісуса Христа, розп'ятого на Хресті. Відтоді він став символом великої сили і страшної небезпеки, здатним змінити хід історії, якщо потрапить у невірні руки. Старійшини разом з Аватарами зберігали його і підтримували рівновагу між світами, поки Зло не почало підніматися знову. Тому вони ухвалили рішення розділити Спис на три частини і сховати їх у різних частинах світів, щоб уникнути його зловживання.

Якщо ж частини Списа потраплять до рук Зла, то він принесе загибель не тільки в нашому світі, а й у всіх інших. Світи зануряться у Темряву і анархію, і їх більше не врятувати. Перша частина Списа знаходиться в Чистилищі, а туди відправилися чародійки, разом з іншими, аби її знайти та захистити.

Чистилище — це похмуре, безмежне місце. Бездонні печери, де душі померлих очищаються від земних гріхів. І саме сюди через портал потрапили Дін, Сем, Констянтин, чародійки, Коул, Ван Хелсінг і Мерлін.
— Сиро і похмуро, — сказала Пейдж, озираючись навколо, — треба знайти щось, щоб освітити місце.
— Так, — погодився Коул. Він підійшов до найближчого каменя, зняв факел і запалив його, випустивши кулю. — Краще?
— Набагато, — відповіла Фібі, задоволено кидаючи погляд на полум’я. — Давайте шукати стежку до Печери Святих.

Шукати не довелося. З того місця, де стояли чародійки, чітко була видно добре протоптана стежка. Вона вела через темний ліс, по якому вже вирушили інші.
— Ось вона, — сказав Хамелеон, хитро усміхаючись. — Давайте підемо по ній і нарешті знайдемо Спис.

Тим часом Пайпер сиділа на кріслі в іншій частині Чистилища, намагаючись розв’язати руки або зняти пов’язку з очей. Вона відчувала сильний біль від удару по голові, що не дозволяло їй зосередитися. Голова калатала, і пам’ять ніби розсипалася на частини.
— Тааак, — промовила вона сама до себе, намагаючись заспокоїтися. — Без паніки, я жива, і це добре. Це добре, поки що. Хамелеон мене не вбив, він просто знешкодив. Моя смерть могла б знищити Силу Трьох, і тоді все... Все б було марно. Треба просто вибратися звідси. Думай, Пайпер, думай.

Чародійки йшли по стежці один за одним, Коул попереду, тримаючи факел. Стежка вела їх крізь кам’янисту місцевість, в глибокий Ліс Душ. З цього лісу доносилися не тільки крики і стогони, а й непередбачувані погрози.

— Може, обійдемо Ліс? — запитав Хамелеон, озираючись на темні дерева.
— Як? — знизав плечима Лео, показуючи на вузьку стежку. — Пайпер, ти ж сама чула, що до Печери веде лише одна стежка.
— Покладіть один одному руку на плече, — сказав Коул, — і підемо далі. Якби на нас хотіли напасти, то вже б давно це зробили.
— А як же Хамелеон? — запитала Прю.
— Може, він злякався, — відповів Хамелеон, хитро посміхаючись. — Або вже десь біля Печери.

Залишаючи факел позаду, вони йшли через Ліс, і кожен крок здавався важким. Непроникна темрява оточувала їх, і лише світло факела допомагало не збитися зі стежки.

— Думай, Пайпер, думай... — повторювала відьма в голові, спробуючи знайти спосіб вибратися з поточної ситуації. Вона знову зосередилася на своїй пов’язці. — Знову нічого. Чому? Може, Лео зможе допомогти? Лео!!!

В цей час, глибоко в Лісі, Коул разом з чародійками вийшов на простору долину.
— Долина Прощення, — сказав Коул. — За нею знаходиться Печера.
— Нарешті, — промовив Хамелеон, нетерпляче зітхаючи. — Здобудемо Спис і додому.
— Переможемо Гончу, здобудемо Спис, знищимо Хамелеона і тільки тоді додому, — поправила його Фібі.

Поки вони йшли вперед, Пайпер все ще була в полоні. Вона кричала, намагаючись привернути увагу. Її голос звучав все слабше.

— Оглухли всі чи що?! — сказала Пайпер у розпачі, немов останні сили покидали її.

Вона продовжувала зосереджувати свою магію, але коло, яке намалював Хамелеон, блокуало її сили. Зробивши останню спробу, Пайпер відчула, як з носа потекла кров. І перед тим, як її свідомість остаточно покинула, все потемніло.

— От і Печера, — сказав Лео, озираючись на темні стіни. — Пайпер, ти готова застосувати свій вогонь?
— Який вогонь? — запитав Хамелеон, знизуючи плечима.
— Ну, той, що з твоїх очей, — відповіла Фібі з легким натяком на сарказм.
— Ааа, я вже й забула, — збрехав Хамелеон.

Вони увійшли до Печери Святих. Повітря було важким, затхлим, немов кожен його атом просякнутий магією, що колись була сильною, а тепер стала тінню, забутою і неприязною.

— Щось тихо, — зауважила Пейдж, озираючись. — Де ж Гонча?
— Можливо, на полювання пішла, — сказала Прю, але її голос звучав із нотками сумніву.
— Ага, — втрутилася Фібі. — Вирішила вполювати Хамелеона.

На вході пролунало грізне гарчання. Повітря здригнулося від глибокого рику.

— Вона позаду мене? — запитала Фібі.
— Так, — відповіли сестри хором.
— Здобич сама прийшла до мого лігва, — прогарчала Гонча, виступаючи з тіней.
— Нам потрібна лише частина Списа Долі, — сказав Дін твердо. — Ми заберемо її і мирно розійдемося.
— Фібі, стережися! — крикнув він.

Гонча рвонулася вперед, але Фібі встигла піднятися в повітря.
— Неочікувала? — посміхнулася вона. — Може, спробуєш ще раз?

Гонча стрибнула на Сема і вп'ялася зубами в його руку.

— Сем! — кинувся до нього Дін.
— Спис! — крикнув Сем. — Дістань його! Про мене не турбуйся!
— Пайпер, — звернувся Коул до Хамелеона, — використай свій вогонь.

Джон вистрілив у Гончу, але постріл не завдав жодної шкоди. Дін піднявся по сходах, відкрив саркофаг і витягнув вістря Списа з рук Моєсея.
— Спис у мене, — сказав він і почав спускатися сходами.

Коул, Ван Хелсінг, Лео, Констянтин і Мерлін намагалися відтягнути Гончу від Сема, який лежав непритомний і стікав кров’ю.
— Пайпер, чому ти нічого не робиш? — запитали її сестри.

Але Хамелеон скористався тим, що увага всіх була прикута до боротьби. Він підкрався ззаду до Фібі, і в його руці блиснув Атаме.
— Спис! — сказав він холодним голосом, приставивши лезо до її горла. — Негайно!
— Пайпер, що з тобою? — запитала Фібі.
— Це не Пайпер, — сказала Пейдж, помітивши відсутність перстнів на її пальцях.
— Спис! — різко повторив Хамелеон. — Або вона помре!
— Відпусти її, і залишишся живим, — сказав Коул, готуючись запустити вогняну кулю.
— Ха! Один різкий рух, і я встромлю Атаме в її прекрасну шийку! Мені потрібен лише Спис!

Коул погасив вогонь.
— Де моя сестра? — запитала Фібі, відволікаючи увагу демона.
— Не переживай, вона жива, але безпомічна. Вона тут, у Чистилищі, — засміявся Хамелеон.
— Песику, хочеш м'ясця? — сказала Фібі, перекидаючи демона через себе.

Гонча кинулася на нього і проковтнула.

— Лео, відчуваєш, де Пайпер? — запитала Пейдж.
— Ні, — зітхнув Світлоносець.
— AVATARUS! — вигукнула Фібі.

Печеру осяяло світло, і перед ними постав Аватар.

— Допоможи знайти нашу сестру, — звернулася Фібі, дразнячи Гончу.

Аватар заплющив очі і зосередився.
— Вона в іншій печері Чистилища, — відповів він. — Лео, вирушай за мною.

Світло охопило їх, і вони зникли.

Пайпер відкрила очі й побачила Лео.
— Як ти? — запитав він, обережно розв’язуючи їй руки.
— Лео? Це ти? — прошепотіла вона.
— Так. Тримайся за мене, — він узяв її за руку.

Лео переніс Пайпер до печери.

— Песику, я тут! — вигукнула вона.

Гонча зірвалася з місця і кинулася на неї.

Пайпер зосередилася, і з її очей вирвався вогонь. Він утворив палаюче коло, яке звузилося, поглинаючи чудовисько.

За мить від Гончої нічого не залишилося.

Пайпер знепритомніла, а з її носа потекла кров.

— Пайпер! — кинулися до неї сестри.
— У неї кров… — Лео підніс руки для зцілення.
— Де я?.. — прошепотіла Пайпер. — Де Хамелеон і Гонча?
— По дорозі додому розкажемо, — відповіли сестри. — Тобі треба відпочити.

Пейдж дивилася на пораненого Сема, який ще був без свідомості.

— Ти зможеш його зцілити? — запитала вона.
— Я спробую, — відповів Лео, схиляючись над ним.

Спис Долі сяяв у руках Діна.

— Перша частина Списа у нас, — сказав Сем.

Вони освітили печеру світлом і за мить покинули її, повертаючись додому.