Читати книгу - "Забута, Галіція Мідвест"

Зоряна підʼїхала до полового будинку  Наталиною білою Тойотою. Жінка вже стояла на вулиці, підставляючи обличчя теплому весняному вітру. В руках вона тримала загорнуте в пеленку-конверт немовля. Інша жінка в білому халаті тримала ще одну жовту пеленку з новонародженою. Зоряна припаркувала автівку і, не тямлячи себе від радощів, підбігла і міцно обійняла Наталю. Медсестра вручила їй теплий конверт, з якого визирало маленьке личко.

Зоряна допомогла Наталі з новонародженими вмоститися на задньому сидінні автівки, і вони рушили додому.

— Ти знаєш, я ніяк не могла обрати близнючкам імена, а от сьогодні зранку прокинулася і подумала, що Галя і Соломія їм дуже пасуватимуть, — ділилася  з подругою щаслива Наталя.

— Чудові імена, — відповіла Зоряна.

Вони з  Наталею занесли  малючок і речі до її квартири, де вже чекала  схвильована мати Олега. Зоряна вже зібралася бігти у своїх справах, але згадала, що забула віддати Наталі подарунок. Вона дістала з сумки невелику коробку, в якій були запаковані дві ідентичні ляльки-мотанки. Тепло попрощавшись з Наталею, Зоряна пообіцяла, що стане хресною мамою дівчатам.

Хтось постукав у вхідні двері Сариного маєтку. Чаклунка одразу відчула знайомий  пронизуючий холод, але, не вагаючись, відчинила двері. На порозі стояв високий Привид у чорному плащі і таємничо виблискував срібними очима.

— Вітання, Саро. Ось усі документи на укотовлення, — Привид простягнув велику кипу документів Сарі.

— Не варто передавати через поріг, — сказала Сара, — це суперечить забобонам Землі Предків. Проходьте в кімнату, — запросила вона Привида.

Той знітився від неочікуваної гостинності чаклунки і несміливо переступив поріг. У ту ж мить його чорним плащем видерся волохатий кіт Кузя, якому було дозволено повернутися у Світ Людей. Привид підхопив розбишакувате кошеня на прозорі руки, і воно лагідно замуркотіло.

— Виникла одна непередбачувана обставина, — ніяково додав Привид. Сара здивовано підняла брови, — Ірина просила поклопотати про кота Клифорда, який щойно прибув у наш світ незрозумілих тонких матерій. Вона запевнила,що поважний кіт Клиффорд має дуже схожу  з вами вдачу, — останні слова Привид прошелестів майже нечутно, але я Сарин гострий слух вловив їх. 
— Знову Ірина? — невдоволено спитала Сара, — хіба ж це не в моєму характері відмовити їй? Однаково ж мені притаманна імпульсивність, якою вона мене щедро наділила? 
— То вже вам вирішувати. Вона просила мене поклопотати, пані Саро, — відповів Привид, блиснувши срібними очима, а Кузя, який гойдався на плащі привида у хмарі порохів, жалібно нявкнув. 
—  Чим кіт Клиффорд може бути мені корисний?— Сара вирішила поторгуватися. 
— Уяви не маю, — стиснув Привид  плечима, — кіт Клиффорд майстерно дере дивани, пронизливо нявчить посеред ночі, трусить шерсть усюди і вимагає  постійної уваги. Але він має почуття стилю, дуже зі смаком вбраний, у нього є шарм та харизма попри драматичність натури. 
— Хмм… чи можу я побачити кота Клиффорда? — у голосі Сари зʼявилися нотки прихильності. 
Привид раптом привідкрив свій плащ і Сара зойкнула від несподіванки. 
— Облиште ці сороміцькі думки, — поблажливо зітхнув Привид, а зашаріла Сара голосно розсміялася. 
— Мяяяяяуууу, — почула чаклунка вимогливий нявкіт, — мяяяяуууу! — гучність пронизливого нявкоту наростала. 
Посеред вітальні, з нізвідки зʼявився кіт Клиффорд. Він нахабно витріщався на Сару, а потім поволі рушив до неї, голосно муркочучи. 
— Що сталося з його хвостом? — стурбовано вигукнула чаклунка, підхоплюючи кошеня на руки. Клиффорд не питаючи дозволу, одразу почав облизувати її лице. Сара від несподіванки зойкнула, а кіт Клифорд вже зручно вмостився в неї на руках. 
— Достеменно невідомо, — тихо зашелестів Привид, — дитяча травма, — то яке ваше рішення, пані Саро? — шанобливо спитав він. 
— Вони можуть залишатися, — погодилася чаклунка, — нехай Ірина та Ерік не хвилюються, — я про їх котів добре подбаю. Сара швидко підписала усі документи на вкотовлення і Привид зник, залишивши у кімнаті невеличку хмару сірого пилу.

Соломія ніяк не могла заспокоїти засмучену Лабу. Лабораторія так глибоко і тривожно зітхала, що у Соломії стискалося серце від суму. Мавка отримала нове завдання, і ця новина вивела Лабу з рівноваги.

— Я знайшла тобі компаньйонку на час моєї відсутності, — лагідно сказала Соломія. — Приготуй їй чаю з молоком та цукром, а також спечи кіфликів з варенням з ружі. Маруся з Галею добряче вплинули на її кулінарні уподобання. Сподіваюся, що вустриць вона не проситиме, — посміхнулася Соломія, збираючись у путь.

Лаба трохи заспокоїлася, і вже за мить підземний сховок мавки заполонили пахощі свіжої випічки.

Соломія розкрила книжку Марічки Крижанівської «Танго з духами» і поставила чашку з чаєм біля книжки. Несподівано темний екран на стіні самовільно включився, і на ньому зʼявилися великі літери.

— Привіт, я дуже люблю чай з молоком та цукром. Вам теплі вітання від вашої улюбленої родички, — прочитала Соломія вголос.

— Аааааххххх, — радісно прокотилося у приміщенні механічне зітхання Лаби.

Соломія підійшла до столу і помітила невелику ляльку-мотанку, яка сиділа біля тарілки з свіжоспеченими кіфликами.

— Привіт, Мотре, — привіталася Соломія і про себе подумала: «Як же їй усе-таки вдається зʼявлятися так несподівано, але вчасно?»

Цій історії передувала трилогія «Несподівані Перетворення », яку можна придбати на Amazon.com. 
Галіція Мідвест. 

Кінець