Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Джордж і корабель часу 📚 - Українською

Читати книгу - "Джордж і корабель часу"

311
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Джордж і корабель часу" автора Люсі Хокінг. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 21 22 23 ... 71
Перейти на сторінку:
— звернувся він до Емпірея. — Слава Треллісу!

«Напевно, так тут офіційно вітаються», — подумав Джордж.

— Дампу слава! — прокарбував робот. — Хай живе довго і щасливо!

— Звітуй про своє місце проживання.

Емпірей зітхнув. Джордж почув, як щось засвистіло.

— Зависокі енергетичні параметри, — зауважив інспектор.

Джордж відчув, як той ковзнув очима по ньому й Бульцману, але нічого не помітив. Та коли його погляд зупинився на Геро, він тут же скомандував:

— Дай мені доступ до потоку її думок.

— Слухаюсь, — незворушно відповів Емпірей.

Геро ані писнула — мабуть, таке відбувалося не вперше. Емпірей, вочевидь, виконав якусь дію, бо в кімнаті раптом почувся потік думок Геро. Він линув у повітрі між суперкомп’ютером, поліцейськими і дівчинкою. Спершу Джордж почув гармонійну, радісну мелодію — мабуть, саундтрек до життя поміж єдинорогів, велетенських метеликів та цікавих ігор у віртуальній реальності. Та раптом прозвучала похмура нотка, а за нею — мінорний акорд, що повністю змінив настрій. «Цікаво, що таке з’явилося в потоці думок Геро?» — подумав Джордж.

— Що це? — запитав поліцейський, коли мелодія стала різкою й хаотичною.

Джордж затамував подих. Він зрозумів, що поліцейські — то роботи, а не люди, бо в їхніх незворушних і начебто природних голосах усе ж вчувалися металеві нотки. Голоси були настільки схожі на людські, що звучали набагато моторошніше й страшніше за голос Бульцмана, який — хоч як не старався — був таки роботом, а не людиною.

— Це спогад із віртуальної реальності про фальшиві новини з минулого. Вигадки про космічні польоти, — квапливо пояснив Емпірей. — Просто спогад.

— Дампіально! — сказав робот-поліцейський. — Навіщо їх вчать про давні часи? Тільки бентежать дітей. Вони мають вивчати лише великі досягнення Едему. Позбудься того спогаду. Видали його!

Джордж почув, як Емпірей зітхнув, але музика відразу стихла.

— Дбай про чистоту раю, — сказав інспектор, крутнувшись на металевих закаблуках. — У наших думках і в наших серцях. І більше не зачиняй люк.

Джордж нарешті видихнув. Емпірей скинув тканину, якою затулив хлопця й Бульцмана.

— Що це було? — запитав Джордж.

Геро стояла мов зачарована.

— Ти ставиш Геро в небезпечне становище, — швидко промовив Емпірей. — Усе відображається в її потоці думок, і це їй загрожує. Ще трохи — і була би біда. Мені прикро, що ми мусимо поширювати стрічку подій, — ти й сам розумієш, яке це безглуздя, — але поки не витягнемо її з Едему, у нас нема вибору. Інакше вона опиниться у смертельній небезпеці.

— Ясно, — сказав Джордж. Йому стало моторошно. — Тобто Геро не знає, як усе насправді? Ви мусите обманювати її задля її ж безпеки? Бідолаха!..

Йому стало дуже шкода дівчинку. Тієї миті Джордж усвідомив, що якщо вони попросять його врятувати Геро, вивести її з цього місця, — він без вагань погодиться. Не піде звідси без неї. Він сам так вирішив.

Може, хтось так само порятував свого часу його малих сестричок. Хоч би!

— На щастя, то був поліцейський робот старої моделі, — сказав Емпірей. — Дивно, що йому не встановили шкіру, яка вимірює теплову енергію. Напевно, таки правда: Едему бракує грошей на оновлення.

— Що б він зробив зі мною, якби зловив? — запитав Джордж.

— Тепер багато що заборонено, — вів своєї Емпірей. Джордж ледве встигав за ним, так швидко той говорив. — Наприклад, свобода думки й слова. І наука теж заборонена. Будь-які розмови про космічні польоти. Подивися на технології, які тебе оточують. Технології керують людським життям — і навіть створюють його! — але люди не мають права розуміти їх чи на них впливати. Тебе б забрали. Ми більше ніколи б тебе не побачили. Геро вигнали б із Бульбашки й покинули б саму виживати в Порожнечі. Її опікунка втратила б посаду в уряді. Мене б розібрали. А найгірше... Ні, я більше нічого не скажу...

— І все це в найкращому з усіх можливих світів, — зауважив Джордж.

— Еге ж, — кивнув Емпірей. — Робот-поліцейський не помітив тебе, бо я накинув на тебе й на твого робота метатканину. Ну і, звісно, через те, що твій потік думок недоступний для інших. Він не сприймає біологічних ознак — тільки технологічні. По суті, ти для нього не існуєш, але я не хотів ризикувати, щоб він тебе побачив. Тоді він зафіксував би твоє зображення, а воно могло б потрапити до когось іншого.

— А такі інспекції часто відбуваються? — запитав Джордж.

— Ні, — відповів Емпірей. — Просто в королівстві-корпорації «Едем» оголошено високий рівень загрози.

— Вони мене шукають? — запитав Джордж.

— Вони шукають будь-кого, хто може становити небезпеку для режиму, — відповів Емпірей. — Треба поквапитися.

— Оце так поворот подій, — сказав Джордж.

— Розумію, — відповів Емпірей. — Але я б не просив тебе про допомогу, якби не знав, що це тобі під силу.

— Але звідки ти це знаєш? Хто ти такий? — хлопець подумав, що це, мабуть, його єдиний шанс про це спитати.

— Я — Емпірей, — відповів робот. — Підказка в моєму імені.

Але Джордж не знав, що означає це ім’я, і не мав пристрою, на якому міг би це перевірити. Та й часу бавитися в загадки теж не було.

— Я чув, як учора ти розмовляв з якоюсь жінкою на ім’я Німу, — прошепотів він. — Я знаю, що ви розробили план і хочете, аби я врятував Геро.

— Ти мусиш доправити Геро в безпечне місце, — тихо відповів Емпірей. — Врятуй Геро —

1 ... 21 22 23 ... 71
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Джордж і корабель часу», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Джордж і корабель часу"