Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » ДО ЕР. Вибране 📚 - Українською

Читати книгу - "ДО ЕР. Вибране"

235
0
29.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "ДО ЕР. Вибране" автора Маріанна Кіяновська. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 21 22 23 ... 66
Перейти на сторінку:
«У світі моєму лиш ти не належиш мені…»
У світі моєму лиш ти не належиш мені. Шафранові крильця маленьких обпалених бабок — То наші листи. Подзвони. Не забудь. Вихідні. Хвороба сумління. Я хочу в палац — хоч над ранок. Бароко. Не нам ця симетрія, ці дзеркала. Ці юні тюльпани — химерні, вибагливі, спраглі… Та жінка солодка не мала тебе, хоч могла. А жінка гіркіша — о як тебе, вершнику, прагла… І що тепер кара — як катові смерть а чи плід — Крізь колір металу, крізь присмак металу рудого? Я твій помаранч. Я у собі відстоюю світ, Щоб ти його пив, просто з тіла мого, ні для кого. Хоч хто мені ти — недовершений Пігмаліон? Творіння твоє підгодовують юрми сукубів. Я чиста, як ангел, якому намарився сон Про перший цілунок в його недоторкані губи. «Мов коханець ріки, ти увечері пахнеш бузком…»
Мов коханець ріки, ти увечері пахнеш бузком. Лореляй не засне: буде довго тебе забувати. Поцілунки її захолонуть чи сном, чи піском — Річковим і промитим, із запахом теплої м'яти… Розгортай мою сутінь: ти знову триваєш в мені! Шурхіт шепоту хвиль, шелест листя понад берегами… Я кохаю тебе. По молитві, промовивши «ні», Місяць воду цілує сухими від воску губами… «За медами — полин, як плесо, і бджоли мови…»
За медами — полин, як плесо, і бджоли мови — В апогеї нестерпного, дотики жалять гострі. Це запилення світу — воістину ярмаркове, А прощання з тобою — мов чорний мох на помості. Заметілі на двох, заметілі щоразу знову — Божевілля судин, балаганна веселість вітру. Я кохаю тебе. Тільки смерть є ціною слова. Отже, вступлю у смерть. І тутешнє із ока витру. «Тряско возик везе. Мерехтять Купідонові щоки…»
Тряско возик везе. Мерехтять Купідонові щоки. Озирається кінь, нашорошений стуком коліс. І прорізує скроню води борозенка глибока, По сухій чорноті передмістя зісковзує в ліс. Трохи вечір пече, трохи пахне йому божевіллям. Кінь згризає хвилини зі стебел, як голови з пліч. Я не їду, а так — умираю тобі на весілля, Переборюю душу, як світ переборює ніч. «Я хочу, аби ти в пітьмі мовчав…»
Я хочу, аби ти в пітьмі мовчав. Любов мені до серця прикипіла, Гірка, неначе ягода неспіла, Надкушена дитиною, хоча За кожне слово, вирване із ран Мого тривання, я віддала б душу. Змовчи мене — й молитися не змушуй У тому храмі, що уже не храм, Як сон без сновидіння, наче сад, Приречений лишатися без плоду. Змовчи мене. У гіркоти зі споду Спроквола серця стигне виноград. «У тебе губи свіжі, як черешні…»
У тебе губи свіжі, як черешні. Намарилось збирання винограду У надрах сонця. Сущі та прийдешні Акорди смерті у триванні саду — Немов цілунки. Пахнуть млостю руки. Снуєш мовчання солодко і терпко. Йдемо по схилу радості і муки Крізь прянощ дня — до літеплого смерку. Дерев глуха і шарудка сторожа Мовчить в передчутті грози і страти. Люблю тебе. І
1 ... 21 22 23 ... 66
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «ДО ЕР. Вибране», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "ДО ЕР. Вибране"