Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Загублений світ 📚 - Українською

Читати книгу - "Загублений світ"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Загублений світ" автора Майкл Крайтон. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 21 22 23 ... 102
Перейти на сторінку:
стурбований тим, що йому розповіла Елізабет Ґелман про фрагмент тканини і особливо про етикетку. Він був упевнений, що це означає неприємності. Але не знав, що з цим робити.

Він повернув за ріг, пройшовши повз виставку культури Кловіс — наконечників стріл, що були виготовлені первісною людиною в Америці. Попереду він побачив свій кабінет. Його асистентка Беверлі стояла за своїм столом, прибираючи папери і готуючись іти додому. Вона передала йому факси і сказала:

— Я залишила повідомлення для доктора Левіна на автовідповідачі у офісі, але він не передзвонив. Схоже, там не знають, де він.

— Дивина, — в’їдливо промовив Малкольм. Так важко працювати з цим Левіном; він настільки непередбачуваний, що ніколи не знаєш, чого від нього очікувати. Він переглянув факси: дати конференцій, запити на передрук статей, нічого цікавого. — Добре, дякую, Беверлі.

— А, і ще приходили фотографи, вони десь із годину тому завершили.

— Які ще фотографи?

— З «Хаос квотерлі». Знімали ваш кабінет.

— Про що ти кажеш? — не зрозумів Малкольм.

— Вони прийшли сфотографувати ваш кабінет, — повторила вона. — Для серії про робочі місця знаменитих математиків. У них був лист від Вас, де було написано…

— Я не надсилав жодних листів, — перервав її Малкольм, — і ніколи не чув про «Хаос квотерлі».

Він зайшов до кабінету і роздивився навколо. Занепокоєна Беверлі поспішила за ним.

— Усе добре? Все на місці?

— Так, — сказав він, швидко роздивляючись. — Схоже, все гаразд. — Він повідкривав шухляди у столі — одну за одною. Нібито нічого не пропало.

— Слава Богу, — полегшено зітхнула Беверлі.— Тому що…

Він повернувся і подивився на дальній бік кімнати.

Мапа.

Малкольм мав велику карту світу зі шпильками, що позначали місця, де спостерігалося все те, що Левін продовжував називати «формами з відхиленнями». За найбільш вільним підрахунком — на думку Левіна — тепер їх було дванадцять — від Рангіроа[12] на заході до Баха Каліфорнія[13] та Еквадору на сході. Лише деякі з них були перевірені. Але тепер був зразок тканини, який підтвердив існування одного виду, що робило всі інші випадки більш імовірними.

— Вони сфотографували цю мапу?

— Так, вони все сфотографували. Це важливо?

Малкольм подивився на мапу, намагаючись глянути на неї свіжим поглядом і уявити, що могла б зрозуміти стороння людина. Він та Левін провели чимало годин біля цієї мапи, розмірковуючи над гіпотезою про Загублений Світ і намагаючись вирішити, де ж він може бути. Вони звузили пошук до ланцюжка з п’яти островів біля узбережжя Коста-Рики. Левін був переконаний, що це був один із цих островів, і Малкольм починав думати, що він мав рацію. Але ці острови не були позначені на мапі…

Беверлі сказала:

— Це була дуже мила група. Дуже ввічливі. Іноземці — гадаю, швейцарці…

Малкольм кивнув і зітхнув. Чорт із ним, подумав він. Рано чи пізно це мало виплисти на поверхню.

— Все гаразд, Беверлі.

— Ви впевнені?

— Так, все добре. Вдалого тобі вечора.

— На добраніч, докторе Малкольм.

Залишившись сам у кабінеті, він набрав Левіна. Пішли гудки, потім увімкнувся автовідповідач — Левіна все ще не було вдома.

— Ричарде, ти там? Якщо там, візьми слухавку, це важливо. — Він почекав, нічого не сталося. — Ричарде, це Іян. Слухай, у нас проблема. Мапа більше не в безпеці. І я вже зробив аналіз зразка. Гадаю, що це говорить нам про місцезнаходження об’єкта Б, якщо…

У слухавці клацнуло, — хтось узяв її. Малкольм почув дихання.

— Ричарде? — спитав він.

— Ні,— відповів голос, — це Торн. І я думаю, що тобі краще розібратися з цим просто зараз.

П'ять смертей

— Я так і знав, — сказав Малкольм, заходячи до помешкання Левіна і роззираючись навколо. — Я знав, що він утне щось подібне. Ви ж знаєте, який він імпульсивний. Я казав йому — не їдь, доки ми не матимемо усієї інформації. Але я мав розуміти. Звичайно, він поїхав.

— Так, поїхав.

— Це все его, — сказав Малкольм, похитавши головою. — Ричард повинен бути першим. Першим в усьому розібратися, першим потрапити на місце. Я дуже стурбований тим, що він може все зіпсувати. Це імпульсивна поведінка: ви розумієте — буря в мозку, нейрони на межі хаосу. Одержимість — це просто різновид залежності. Але коли який науковець міг себе контролювати? Їх наставляють у школі: погано бути врівноваженим. І забувають, що Нільс Бор був не лише великим фізиком, а й олімпійським спортсменом. Сьогодні всі намагаються бути божевільними геніями. Це професійний стиль.

Торн задумливо подивився на Малкольма, подумавши, що той виявив конкурентну перевагу. Він сказав:

— Відомо, на який острів він вирушив?

— Ні.— Малкольм ходив по квартирі, перебираючи речі.— Коли ми говорили з ним востаннє, то звузили пошук до п’яти островів на півдні. Але не вирішили, який з них.

Торн вказав на дошку, де висіли супутникові знімки.

— Це вони?

— Так, — сказав Малкольм, швидко глянувши на них. — Вони розтяглися дугою, всі приблизно в десяти милях від берега і від бухти Пуерто-Кортес. Імовірно, всі вони незаселені. Місцеві називають їх П’ять Смертей.

— Чому? — запитала Келлі.

— Стара індіанська легенда, — відповів Малкольм. — Щось про хороброго воїна, якого захопив у полон король і дав йому можливість обрати свою смерть. Спалення, утоплення, дроблення кісток, повішення, обезголовлення. Воїн сказав, що обирає всі — і рушив від острова до острова, випробовуючи різні виклики. Така собі версія про подвиги Геракла у Новому Світі…

— То он в чому справа! — вигукнула Келлі і вибігла з кімнати.

Малкольм здивовано повернувся до Торна, але той знизав плечима.

Келлі повернулася з німецькою дитячою книжкою в руках і дала її Малкольму.

— Так, — сказав він. — Die Funf Todesarten. П'ять смертей. Цікаво, що вона німецькою…

— У нього багато німецьких книжок, — сказала Келлі.

— Справді? От покидьок. Ніколи мені не казав.

— Це щось означає? — спитала Келлі.

— Так. Ти не могла б мені подати збільшувальне скло?

Келлі дала йому лупу зі столу.

— Що це означає?

— П'ять Смертей — це давні вулканічні острови, — відповів він. — Це означає, що геологічно вони дуже багаті. Ще в двадцятих роках німці хотіли видобувати там корисні копалини. — Він подивився на зображення, примружившись. — Так, це ті острови, жодних сумнівів. Матанцерос, Муерте, Такано, Сорна, Пена… Усі назви смерті та руйнування… Добре. Гадаю, що ми на правильному шляху. Чи є у нас будь-які супутникові знімки зі спектральним аналізом хмарності?

Арбі спитав:

— Це допоможе нам знайти об’єкт Б?

— Що? — розвернувся Малкольм. — Що ти знаєш про об’єкт Б?

Арбі сидів за комп’ютером, продовжуючи працювати.

— Нічого. Лише те, що доктор Левін шукав об’єкт Б. І ця назва була у

1 ... 21 22 23 ... 102
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Загублений світ», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Загублений світ"