Читати книгу - "Українське письменство"

І Антарес, як іскорка червона. Антарес — найбільша зоря в сузір’ї Скорпіона.

А друг Стрілець… див. примітку до сонета «Хірон».

Герой глибокодумного вавилонського епосу, знайденого і прочитаного коло п’ятдесяти років назад (1872 р., Джордж Сміт). Цар Урука, велетень і вояк Гільгамеш по смерті свого приятеля Еабані тяжко замислюється над вічною загадкою життя й смерті. Блукаючи по світах, він прибивається на щасливий острів серед моря, де живе давній праведник Ут-Напіштім, вавилонський Ной, єдиний з людей, що врятувався з сім’єю під час всесвітнього потопу. Ут-Напіштім розповідає про потоп, про свій корабель, на якому він урятувався, про безсмертя, яким нагородили його боги. Він навчає Гільгамеша, як дістати овочів з дерева життя. Гільгамеш дістає ті овочі, але Змій підступається до нього: герой тратить свою здобич, і людський рід зостається смертним.

Прекрасний російський переклад поеми належить покійному Гумільову (СПб., 1919).

Дрімливий Ніл, окрадений Луксор. Луксор — сучасний посілок на руїнах давніх єгипетських Фів (Теб). Луксорський храм — найкращий пам’ятник єгипетського будівництва.

Тезей (власне: Тесей) — один з найбільших грецьких героїв, син афінського царя Егея, переможець Мінотавра на острові Криті. Він за допомогою клубка ниток, що дала йому царівна Аріадна («Аріаднина нитка»), — пройшов у глибину знаменитого критського лабіринту і, убивши потвору, щасливо звідти вибрався. Од’їжджаючи додому в Афіни, взяв Аріадну з собою, але мусив покинути її, сонну, вночі, на острові Наксосі, — тема, яку так прекрасно в російській поезії розробили Брюсов («Тесей Ариадне») та Сологуб («Сны внезапно отлетели»). Покинуту на острові царівну знайшов бог Вакх, і вона стала його безсмертною дружиною. Шлюбний вінець Аріаднин, подарунок Афродіти, потім було перетворено на сузір’я («Північна корона»), — див.: Овідій, Фасти (Календар), III, 459—516.

Як Фарос твій, твій білий Гептастадій. Гавань давньої Олександрії утворювалася берегом материка, островом Фаросом і великим, сім стадій завдовжки (верста з чвертю приблизно) молом, так зв. Гептастадієм. На острові Фаросі стояв знаменитий Фароський маяк.

Пасатний вітер нам вітрило рве. Мова про постійні північно-східні вітри на Середземному морі, що в давнину звалися етесіями.

Епічний пиворіз, герой-ваґант. Ваґант — латинський термін для означення мандрівних школярів, від слова vagare — блукати.

І ваше слово, смак, калагатія. Калагатія, від слів kalós kai agathós («прекрасний і добрий») — одно з грецьких означень моральної досконалості та витонченості культурної.

Стогнанням ніжних альб і дзвоном серенад. Вечірня і ранішня пісня (serena і alba) провансальських трубадурів здебільшого являють варіації двох елегій Овідія (Amores, І, 6; І, 13).

Ще за дитинних літ бував я у Мессали. М. Валерій Мессала Корвін, промовець, учений дилетант і великосвітський поет часів Авґуста, круг якого, як і круг Мецената, збиралися тогочасні поети римські.

І Ґалла смутна тінь. Корнелій Ґалл (69—26), основоположник римської елегії і