Читати книгу - "Саморозвиток через пізнання себе, Андіона Гобой"

Людина не каїться і не виправляється бо гординя заважає їй визнавати себе винною і виправити помилки

Людина жаліє себе і не хоче визнавати, що усі проблеми в неї від себе ж самого. Гординя тримає людину у полоні як і любий інший гріх і доки людина не позбудеться гордині, то не зможе позбутися інших гріхів, бо гординя заважає виправляти інші гріхи, бо як небуде гордині-людина визнає себе порочною і тоді виправить свої інші гріхи.

Чому у світі панує несправедливість

Люди вважають що несправедливість панує бо Бог так допускає. Але Бог любить нас і не хоче щоб ми страждали. Тож не Він допускає ці страждання а люди: своїми думками, вчинками та словами. І це не просто думки, вчинки та слова-а грішні помисли людини. Гріх охоплює думки, вчинки та слова людини і тоді вона чинить несправедливість. Якби небуло гріха в серцях людей, тоді небуло б страждань і несправедливості.

Той, хто осуджує інших немає смирення, а людині щоб навчитися любити по справжньому потрібно смирення, адже в любові доводиться слухатися і підкорятися тому кого любиш, бо любов спонукає дарувати іншому те щоб бажав собі. Тож я роблю висновок, що смирення породжує любов.

А ще любов до Бога утримує людину від гріха проти іншої людини. Ось чому перша заповідь любити Бога, а любити ближнього-друга, бо друга заповідь випливає з першої.

Саме любов міняє людину на краще і саме з любові людина набуває християнських чеснот. А любові Бог учить людину, коли та віддається в Його руки, тобто коли людина стає смиренна.