Книги Українською Мовою » 💛 Міське фентезі » Хімера, Julia Shperova 📚 - Українською

Читати книгу - "Хімера, Julia Shperova"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Хімера" автора Julia Shperova. Жанр книги: 💛 Міське фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 22 23 24 ... 134
Перейти на сторінку:

- Інфініті на місці, - зауважив Стівен.

- То може він у себе…То що будеш на вечерю? 

Батько відірвався від коміра і подивився на сина. Встав і помацав чоло Джеймса, зазирнув по черзі в кожне око.

- Ти здоровий? З якого часу ти в нас полюбляєш готувати? - Стівен допитливо дивився на хлопця.

- Має хоч хтось у цьому будинку набратися сміливості і визнати, що крім мене тут більше нема кому закип'ятити води для спагетті. То що ти будеш на вечерю?

 - Я там прихопив салатів…Гм, а що є в холодильнику? - Батько все ще підозріло поглядав на сина, але слухняно подався мити руки.

- Залишки курки, і можна зварити спагетті, якщо хочеш. Я десь бачив томатний соус, - пролунав голос із кухні.

- Давай вже курку, - почулася відповідь.

Поки Стівен вечеряв, Джеймс сидів разом із ним. Звичайні порожні балачки доповнили вечерю, батько і син ділилися останніми новинами. Раптом з другого поверху до них долинув якийсь шум і за хвилину спустився Тоні. Він натягнув ковбойський капелюх і сорочку з гавайським малюнком.

- Ти вдома? Чому не спустився на вечерю? О, у Спрінгфілді намічається маскарад? - кинув у бік брата Стівен, а Джеймс мало не винувато знизав плечима.

- Не думаю, це Тоні просто збирається... Тату, слухай, тут... Пітер кличе нас поїхати з ним до океану... в цю суботу - швидко і безладно випалив він. Тоні зробив якесь танцювальне па і вплив у кухню, зображаючи з себе балерину.

- Особисто я  - за! Ми вже всі зади, пробач Стіве, собі тут відсиділи. Час на свіже повітря!

Стівен дивився на них якийсь час, а потім розреготався.

- Змовники. Гм, а що за поспіх?

- Ми хотіли поїхати на наступних вихідних, але сонця потім напевно не буде  - а зараз така можливість!

- Це так, але там напевно страшенно холодно, - спробував захищатися батько. Тоні зробив таке благаюче обличчя, що Джеймс зрозумів: перемога за ними.

- Гаразд, гаразд, думаю, у нас просто немає причин сидіти вдома, - посміхнувся батько, закінчивши з вечерею. - Але перш за все нам би не завадило трохи набратися терпіння, тиждень ще не скінчився.

- Так, тоді я пішов до себе. Мавр зробив свою справу, мавр може йти, - зірвавши з Тоні ковбойського капелюха, Джеймс хвацько насунув його собі на голову. 

Старі джинси, тепла картата сорочка та сірий светр знайшлися досить швидко. Джеймс відкопав у шафі походні черевики, і склав весь одяг на стільці. Він роздумував чи брати з собою книжку, але відмовився від цієї ідеї, вирішивши що все ж таки їде гуляти, а не валятися за читанням усі вихідні. До того ж, він обіцяв собі менше читати фантастику.

Джеймс спустився вниз і зателефонував Пітеру. Той дуже зрадів, дізнавшись, що до них з Джеймсом приєдналися Стівен і Тоні. Старший брат Пітера, Том, відмовився їхати, пославшись на понаднормову роботу, а удвох їх батько не відпустив би. Хлопці домовилися, що Пітер заїде за Брістоулами в суботу о шостій ранку. Друзі попрощалися і Джеймс попрямував до вітальні.

Тоні та Стів сиділи перед телевізором і дивилися новини, реклама повідомляла, що за п'ять хвилин початок матчу. Джеймс присів на край дивану.

- А що б сказала мама, якби побачила, як ви псуєте своїми лапами її дорогоцінний антикварний столик?

- Мері занадто далеко, щоб змусити мене прибрати ноги, - ліниво озвався Тоні. - А ти надто дрібний, щоб мені погрожувати.

- Мама може дуже швидко дістатися сюди. Нью-Йорк, знаєш, не край всесвіту, якихось п'ять-шість годин… - як би ненароком промимрив Джеймс, ховаючи посмішку в куточках губ. - Я би не ставив проти судді Брістоул.

- Це зловживання маминими повноваженнями, Джеймсе, - заперечив Стівен.

- Який маленький хлопчик, і який набридливий, - невдоволено простогнав Тоні, прибираючи ноги зі столика. - Шантажист.

- Ти знаєш, Тоні, мама буде на моєму боці, - Ентоні у відповідь тільки хмикнув.

- Пітер буде в суботу о шостій, - продовжував Джеймс і Тоні простогнав.

- Так рано! Хлопці, ви хочете зіпсувати мені вечір п'ятниці. У мене, між іншим, були плани.

Стівен з усмішкою кивнув братові.

- До речі, про шантаж. Мама не дзвонила? - Джеймс переадресував питання Тоні, той лише знизав плечима. 

- Ні, не дзвонила. Мері ж у вихідні дзвонить, хіба ні? Вона ж надто зайнята своїми засіданнями.

Стівен та Джеймс проігнорували цей випад.

- Треба її набрати, як повернемося, - підсумував Стівен і зробив ковток пива. - Вона обіцяла приїхати у лютому на кілька тижнів додому. Було б непогано, якби їй вдалося вирватися до нас.

Тоні мовчав, але Джеймс навіть не дивлячись на нього знав, що той сидить похмуріший за грозову хмару. У нього з самого початку не склалися стосунки із дружиною старшого брата. Вічно-все-контролююча Мері ніяк не могла достукатися до розбишаки Тоні і на тлі цього починалася майже кожна їхня щоденна сварка. Пітер завжди з побоюванням ставився до їхньої "Санта-Барбари", як він називав ці сутички, і відмовлявся знаходитись будь-де, де Мері та Ентоні перебували в безпосередній близькості один до одного

1 ... 22 23 24 ... 134
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хімера, Julia Shperova», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хімера, Julia Shperova"