Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Ключ від чужого замка 📚 - Українською

Читати книгу - "Ключ від чужого замка"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ключ від чужого замка" автора Віктор Васильович Тимченко. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 22 23 24 ... 55
Перейти на сторінку:
не треба видавати шведському дипломатові, а відтак є можливість повернутися до аналізу цієї розмови в спокійнішій обстановці.

— Я розумію вас, пане Волін. Тому спробую дещо пояснити. («Аякже, поясніть, будь ласка, бо інакше, без пояснення, надто вже це виглядає шитим»). Нині я виступаю, так би мовити, не як офіційна, а радше як приватна особа. І саме мої приватні інтереси підказали мені подібний вчинок.

«Якщо це справді так, то він серйозно ризикує, використовуючи службову інформацію і дипломатичний статус в особистих цілях», — подумав Волін. Він не хотів нічого відповідати Ландстремові. Мовчання — золото. Усе, що йому хочуть сказати, обов'язково скажуть. Більше того, в розмові зі шведом треба виважувати кожне слово, а відповіді відволікали б від головного — аналізу гри дипломата. «Хай продовжує, я не кину йому жодного рятівного слова, хай докручує до кіпця».

— Вам може здатися, що я граюся з вогнем. («Лис, лис, чортова бестія»). Але це не зовсім так. Інформація одержана мною з тих кіл, які дотичні саме до моїх приватних інтересів. Відтак я можу нею розпоряджатися, не спитавши дозволу посла. Тим більше, вважаю, що саме тут мої приватні інтереси повністю збігаються з інтересами моєї держави, з інтересами усіх європейців. Було б шкода, чи не так, коли б на наших справах позначалося втручання наших заокеанських… колег. Це я вам кажу як щирий прихильник розрядки і хельсінкських домовленостей…

Цілу дорогу Волін не міг позбутися відчуття якогось внутрішнього дискомфорту: наче витяг із ставка здоровенного ляща, а від того за версту тхне дохлятиною.


14

«Шановний Павле Степановичу!

На жаль, надто багато на Ваше прохання знайти не вдалося — але дещо все-таки є. Ландстрем, на щастя, потрапив в англійську «Хто є хто».

Ерік Ландстрем народився 1935 року в місті Фалун (лен Коппарберг, Швеція) в родині вчителя. Закінчив Королівську вищу технічну школу в Стокгольмі, за фахом — інженер-економіст. Працював в авіапромисловому концерні «СААБ — Сканія», брав участь у створенні винищувача-перехоплювача «Дракен». З 1970 року — на дипломатичній роботі. Працював у Данії, Великобританії. Ранг радника присвоєно минулого року. Член Поміркованої коаліційної партії. Зв'язаний з великим капіталом через «СААБ» та концерн «АСЕА».

Говорить англійською, німецькою, датською. Захоплення: теніс, фалеристика.

Одружений. Дружина — уроджена Соня Хермандер, кінокритик, пише до газети «Свенска дагбладет» під псевдонімом «Ф. Карлен». Двоє дітей.

Решта — з книжок, які видані в Союзі.

Автомобільна промисловість Швеції представлена заводами концернів «Вольво» (виробництво вантажних автомобілів у Ґетеборгу і легкових — у його предмісті Туршланді, автоскладання — в Кальмарі) і «СААБ-Сканія» (виробництво вантажних автомобілів у Середтельє і легкових у Трольхеттані). Концернові «СААБ» належить також великий авіаційний завод у Лінчепінгу (військові літаки та керовані реактивні снаряди). «АСЕА» виробляє потужні генератори, трансформатори, двигуни.

Усі ці три фірми — з найбільших не лише у Швеції.

Зовнішньоекономічні зв'язки країни орієнтовані на три чверті до Західної Європи. Нам вони продають переважно машини та обладнання, а купують головним чином рідке і тверде паливо, метали, хімічні продукти, верстати.

Якщо Вам треба, то можу уточнити майже всі цифрові дані на сьогоднішній день, а також дати розгортку по роках і видах продукції.

Запит про детальнішу інформацію з усіх питань можна зробити в Москві. Ми її матимемо через два дні.

З повагою

Л. Сеніна».


«Люба Людмилка, видно, старається, — подумав Волін. — Все їй здається, що зібрала матеріалів мало, а насправді, певно, довелося перегорнути гори документів. І зробила швидко, за якусь годину. А зайти посоромилася, вдається до ділових листів».

Розмова з Ландстремом непокоїла. Де і від кого він дістав інформацію? Наскільки вона перевірена? І головне — чому він вирішив переповісти її йому, Воліну?

Поки що все сходилося: в контексті майбутніх нафтових переговорів і зв'язків Ландстрема з «СААБ» для концерну сприятливою обстановка могла бути лише в умовах тісного співробітництва між Швецією та Радянським Союзом. Ну добре, застеріг сам себе Волін, а звідки про поїздку двох шведів знає «СААБ»?

Волін пройшовся по кабінету. Треба було щось негайно вирішувати: хтозна, коли ця інформація потрапила до Ландстрема і скільки він її обмірковував.

Волін набрав по внутрішньому Рудюка:

— Володимире Івановичу, зайди до мене.

Той прибув мало не тої ж миті — щось підказало Рудюку, що справа у Воліна невідкладна.

Після розповіді Воліна Рудюк стенув плечима:

— Нема нічого простішого, Павле Степановичу…

— Ну-ну, не поспішай, гаряча голово…

— А що тут думати. — Рудюк був досвідчений дипломат, але в розмовах із своїми він іноді любив погратися у відчайдушність. Як не дивно, саме це подобалося в ньому статечному Воліну — з Рудюкових «смішечків» іноді вимальовувався цікавий погляд на складні ситуації. — «Деякі речі нам незрозумілі не тому, що наші поняття слабкі; але тому, що ці речі не входять в коло наших понять», — процитував він Козьму Пруткова.

Волін скривився, як кривився тільки в дитинстві від добрячої порції риб'ячого жиру.

— Та ні, я серйозно, — змінив тон Рудюк. — Ми маємо проаналізувати ситуацію, але зробити нічого не зуміємо.

— Але наш аналіз і наші висновки можуть і повинні бути зорієнтовані. — Волін знав свою натуру, він не може здатися, аби не заперечити Рудюкові.

— Ви подумайте про Москву, Павле Степановичу. Картина — там. Ми можемо додати лише штрих.

— А якщо цей штрих перекреслить картину? — І тут Волін подумав, що Рудюк має рацію…

— Не ображайте їх, Павле Степановичу… — Рудюк сидів у шанобливій позі, але в ній були твердість і розуміння своєї правоти. — Питання виходить за рамки нашої компетенції, а, як відомо, поради навіть досвідченого астронома в танцях…

Вплів наче й не помітив закиду:

— А якщо вчинок Ландстрема продиктований якимись

1 ... 22 23 24 ... 55
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ключ від чужого замка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ключ від чужого замка"