Книги Українською Мовою » 💙 Еротика » Невинна для мажора, Ольга Суниця 📚 - Українською

Читати книгу - "Невинна для мажора, Ольга Суниця"

2 120
0
29.08.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невинна для мажора" автора Ольга Суниця. Жанр книги: 💙 Еротика / 💛 Романтична еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 22 23 24 ... 65
Перейти на сторінку:
Розділ 11

В машині тепло і приємно пахне. Після морозного повітря я розслабляюсь у зручному кріслі і задоволено прикриваю очі. Стас вмикає тиху спокійну музику і плавними рухами вивертає кермо у потрібному напрямку. Помічаю, як він кидає на мене короткі погляди, але розмови не починає. Сьогодні, коли я забирала зарплату, була максимально мовчазною і дратівливою. Розмова з Ліною ніяк не виходила з голови. Він спить з нею не один місяць і ще хоче залізти мені в трусики. От нахаба.

-         Твоя дівчина не задоволена, що я їду з тобою замість неї, - перша порушую тишу.

-         Вона не моя дівчина, - різко відрізає. Помічаю, як він міцніше стискає пальцями кермо. Не приємна тема? Тоді продовжимо.

-         Ти спиш з нею, значить твоя, - дивлюсь на нього з-під лоба. - У всякому випадку, так вона вважає.

-         Тоді ми з нею різних поглядів.

-         То може потрібно вияснити з нею це питання. Нехай не кидається на кожну дівчину, котра пройде повз тебе.

Стас здивовано на мене дивиться.

-         Вона щось тобі казала?

-         Попередила, що ти зайнятий, - легковажно знизую плечима, намагаюсь виглядати байдужою.  - Чомусь вона вирішила, що я їй конкурентка.

-         Можливо вона права, - задоволено посміхається і довго не відводить гарячого погляду, поки знову не звертає увагу на дорогу.

Лише від того, що він так на мене подивився, стає душно. Чи то може через пічку, котра гріє на повну міць. Як би там не було, треба триматись від нього подалі. Мені не потрібен зайнятий чоловік і зайві проблеми з навіженою Ліною.

-         А от тут ти сильно помиляєшся, - збиваю його хіть. - Я не збираюсь з тобою спати і як Ліна заглядати у рота.

-         Реакція твого тіла, коли я цілував і торкався тебе, говорила зовсім про інше, - самовпевнено промовляє.

-         Це все алкоголь, - фиркаю і відвертаюсь від нього, щоб не побачив, як я червонію.

Згадувати соромно, що я тоді відчувала. Цей чоловік викликає в мені шалене бажання, лиш би тільки торкнувся. І чим далі, тим сильніше.

-         Якщо це так, то наступного разу я поцілую тебе, коли ти будеш повністю твереза.

Його нахабність вражає. Він наче і не чув, що я не збираюсь з ним нічого продовжувати. Дивлюсь на Стаса широко розкритими очима. Невже йому Ліни справді мало?

-         Будеш цілувати свою дівчину, а не мене, - фиркаю до нього.

-         Якщо вона тобі так заважає, я завтра ж з нею все вирішу, - його рішучість дивує. Ось так просто він готовий залишити блондинку у минулому. Чи може він просто хоче замилити очі цими словами?

-         Не варто, - відповідаю самовпевнено. - Тобі все одно нічого не світить.

-         Це ми ще побачимо, - хижо усміхається і дивиться пронизливим поглядом.

Я більше нічого не кажу. Спрямовую увагу на дорогу і нічне місто. Будівлі чорніють темними глибами, люди вже давно сплять. Лише поодинокі машини шмигають по дорозі. Як і ми. Прикриваю очі і навіть не помічаю, як починаю дрімати.

-         Настя, прокидайся, ми вже приїхали, - чую тихий шепіт і відчуваю легкий подих біля губ.

Розплющувати очі не хочеться. Сон тягне назад у лігво Морфея, хоч знаю, що я не в ліжку і до кімнати треба ще добратись. Незадоволено мигичу, повертаю голову. До рота торкається щось м'яке, а потім між губи проковзує вогкий язик. Мене впевнено цілують, прикушують ніжну шкіру, а я задоволено стогну, не до кінця розуміючи, що відбувається. Руки самовільно тягнуться до чоловічого обличчя, пальці торкаються одноденної щетини. Мої дії розцінюються, як згода. Поцілунок заглиблюється, гаряча долоня ковзає від коліна догори по внутрішній стороні стегна, добирається до потаємного місця, крізь тканину джинсів легенько натискає на клітор. По тілу проходить струм, низ живота починає нити від збудження. Я вже не сплю, я вся палаю і мені хочеться більше.

Стас опускає піді мною крісло, нависає зверху, миттєво розстібує блискавку на моїй куртці.

-         Солоденька моя, - гаряче видихає у губи і поцілунками опускається нижче, намагається крізь товстий светр добратись до грудей.

Протяжно стогну, вигинаюсь назустріч. Шалено його хочу і це вже неможливо приховати.  Чоловік все розуміє, береться за ремінь на моїх джинсах, оперативно розстібує його. Пальці вправно проковзують крізь тканину, торкаються ніжної шкіри, ковзають глибше по набухлих губах. Легенький натиск і з легкістю проникають у середину, лише скраєчку.

Новий стогін виривається з мого рота. Збудження все більше наростає з кожною секундою. У майже суцільній темряві чітко чутно наше важке дихання, шарудіння одягу і звук цілунків, котрими осипає мене Стас. Слабке світло дворових ліхтариків виловлює його силует наді мною. Він продовжує мене ласкати, одна рука внизу, інша стискає сосок. Він знову впивається у рота жадібним поцілунком. Відповідаю у відповідь тим же. Пальці засовую у його густе волосся.

-         Я нестерпно тебе хочу, прямо зараз, - промовляє захриплим голосом.

Він починає розстібувати свій ремінь, а мене наче обливають холодною водою. Завмираю і стискаюсь від страху.

-         Я не можу, - починаю тремтіти. - Я не готова.

-         Ще й як готова, - хмикає, вважає, що я жартую. - Ти вся палаєш у моїх руках.

Він не реагує на мої слова. Розстібує ширинку, потім швидко знімає куртку. Знову повертається до мене, гарячий від збудження.

-         Я кажу, що ні, - починаю панікувати.

Відштовхую його від себе. Стас завмирає, вражено дивиться, як я тремтячими руками поправляю одяг, застібую свої джинси назад. Відчуваю прискіпливий погляд на собі і стає соромно.

-         Що з тобою таке? - щиро дивується, проводить долонею по обличчю, вгамовує емоції. - Ти дозволяєш себе цілувати, дозволяєш торкатись. Палаєш від моїх пестощів, бачу, що ти теж цього хочеш. І знову різко все обриваєш. Ти так навмисно робиш, чи що? Подобається мене збудити до відказу, а потім залишити зі стояком у штанах? Любиш помучити?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 22 23 24 ... 65
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невинна для мажора, Ольга Суниця», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невинна для мажора, Ольга Суниця"