Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Історія цивілізації. Україна. Том 1. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н.е. — ІХ ст.) 📚 - Українською

Читати книгу - "Історія цивілізації. Україна. Том 1. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н.е. — ІХ ст.)"

407
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Історія цивілізації. Україна. Том 1. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н.е. — ІХ ст.)" автора Михайло Юрійович Відейко. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 230 231
Перейти на сторінку:
// http://archaeology.kiev.ua/journal/030500/komar.htm.

[87] Християнство тут мало давні традиції — у IV ст. були охрещені готи, які контролювали частину степових обшарів. Місію єпископа Кордоста, яка подорожувала понтійськими степами, датують близько середини VI ст.

[88] Див. «Східні рубежі каганату», с. 364.

[89] Відомо, що в першій третині IV ст. частина готів прийняла християнство у вигляді аріанства. За угодою між Константином та Ліцинієм, досягнутою 313 р. у Мілані, на території Римської імперії, проголошувалася релігійна терпимість. Ця подія стала важливим кроком на шляху перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії й увійшла в історію як Міланський едикт. У 325 р. І Вселенський Нікейський собор засудив вчення Арія та визнав єдність Бога-Сина і Бога-Отця.

[90] Гоніння на християн при Атанаріху згадує також Григорій Турський в своїй «Історії франків» [Greg. Tur. Franc. 2.4].

[91] Правильно називати це явище вторинним похованням.

[92] Словарь української мови / Упор. Б. Д. Грінченко. — К., 1996–1997. — Т. 4. — С. 547.

[93] Фасмер М. Этимологический… — Т. 3. — С. 28, 71.

[94] Агапкина Т. А. Лещина // Славянские древности: Этнолингвистический словарь / Под ред. Н. И. Толстого. — М., 2004. — Т. 3. — С. 111.

[95] Фасмер М. Этимологический… — Т. 4. — С. 573. Пор.: Марр Н. Я. Избранные… — Т. 5. — С. 58–59; Тищенко К. М. Іранські ізоглоси слов’янських мов // Східний світ. — 1994. — № ½. — С. 125–126.

[96] Откупщиков Ю. В. Догреческий… — С. 114.

[97] Чабаненко В. А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини. — Запоріжжя, 1992. — Т. 4. — С. 75.

[98] Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка.

[99] Войтович В. Українська міфологія. — К., 2002. — С. 530.

[100] Етимологічний... — Т. 2. — С. 73.

[101] Природа и человек в религиозных представлениях народов Сибири и Севера (вторая половина ХІХ — начало ХХ в.). — Л., 1976. — С. 116.

[102] Слово за: Емельянов В. В. Древний Шумер: Очерки культуры. — СПб., 2001. — С. 325.

[103] Абаев В. И. Историко-этимологический… — Т. 1. — С. 511.

[104] Языки народов СССР. — М., 1966–1968. — Т. 4. — С. 339.

[105] Державин Н. С. Кралевич Марко и Илья Муромец (Палеоэтнологический очерк) // Советская этнография. — 1947. — Т. 6/7. — С. 112.

[106] Рыбаков Б. А. Язычество древней Руси... — С. 265.

[107] Там само. — С. 135.

[108] Там само. — С. 281. Пор.: Бобков А. Вторжение в мир Ящера // Вокруг света. — 2000. — № 4. — С. 4–8.

[109] Рыбаков Б. А. Язычество древней Руси... — С. 291–292, 765. Пор.: Войтович В. Українська міфологія. — К., 1992. — С. 617.

[110] Рыбаков Б. А. Язычество древней Руси... — С. 280.

[111] Там само. — С. 278.

[112] Там само. — С. 765.

[113] Боровський Я. Є. Світогляд давніх киян. — К., 1992. — С. 37.

[114] Павленко Ю. В. Дохристиянські... — С. 54–55.

[115] Войтович В. Українська міфологія. — К., 2002. — С. 596.

[116] Там само.

[117] Огієнко І. І. (Іларіон). Дохристиянські… — С. 125.

[118] Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. — Мінск, 1978. — Т. 5. — С. 166–167.

[119] Богданович А. Е. Пережитки древнего миросозерцания у белорусов: Этнографический очерк. — Гродно, 1895. — С. 64–65; Живописная Россия: Отечество наше в его земельном, историческом, племенном, экономическом и бытовом значении. — СПб.; М., 1882. — Т. 3. — Ч. 2: Белорусское Полесье. — С. 270; Беларуская міфалогія / Укл. У.А.Васілевіч. 2-е выданне. — Мінск: Універсітэцкае, 2002. — С. 33–34.

[120] Панчовски И. Г. Пантеонът на древните славяни и митологията им. — София, 1993. — С. 120.

[121] Барболова З. Успоредици между имена на славянски езически богове и роднински термини // Слов’янський збірник / Відп. ред. А.К.Смольська. — Одеса, 1998. — Вип. V. — С. 23–24.

[122] Соколов Ю. М. Русский фольклор. — М., 1938. — С. 130.

[123] Гаврилов Д. А., Наговицын А.Е. Боги славян. Язычество. Традиции. — М., 2002. — С. 139.

[124] 100 найвідоміших... — С. 190.

[125] Нечуй-Левицьций І. Світогляд... — С. 54.

[126] Цит. за: Гаврилюк Е. Еротичні імплікації рослинної символіки в українській календарній обрядовості // Народознавчі зошити. — Львів, 1999. — № 2. Спеціальний випуск: Ритуал. — С. 45.

[127] Агапкина Т. А. Лещина // Славянские древности: Этнолингвистический словарь / Под ред. Н. И. Толстого. — М., 2004. — Т. 3. — С. 112.

[128] Нечуй-Левицьций І. Світогляд... — К., 1993. — С. 32.

[129] Золотослов: Поетичний космос Давньої Русі / Упор., передм. та перекл. М. Н. Москаленка. — К., 1988. — С. 124.

[130] Рыбаков Б. А. Язычество древней Руси... — С. 153.

[131] Земляробчі каляндар / Укл. А.І.Гурскага. — Мінск, 1990. — С. 95. Див. іще Земляробчі каляндар / Укл. А.І.Гурскага. — Мінск, 1990. — С. 355.

[132] Земляробчі каляндар / Укл. А.І.Гурскага. — Мінск, 1990. — С. 95.

[133] Бернштам Т. А. Следы... — С. 21.

[134] Там само. — С. 23.

[135] Иванов В. В., Топоров В. Н. Славянские языковые моделирующие семиотические системы (Древний период). — М., 1965. — С. 187.

[136] Про їхню належність саме до праслов’янської мови див.: Иванов В. В., Топоров В. Н. Славянские языковые моделирующие семиотические системы (Древний период). — М., 1965. — С. 246.

[137] Иванов В. В., Топоров В. Н. Славянские языковые моделирующие семиотические системы (Древний период). — М., 1965. — С. 236 із посиланням на: Соболев А. Н. Загробный мир по древнерусским представлениям. — М., 1913. — С. 77 і наступн.

[138] Бернштам Т. А. Следы... — С. 28.

[139] Формозов А. А. Очерки по первобытному искусству. — М., 1969. — С. 228–229.

[140] Там само. — С. 250.

[141] Кащей Бессмертный // Мифы народов мира (будь-яке видання) або Мифологический словарь. — М., 1991.

[142] Див., напр.: Этимологический словарь славянских языков: Праславянский лексический фонд / Под ред. О. Н. Трубачева. — Вып. 13. — С. 256–258. Пор. давньолитовські уявлення про зв’язок ковальства і бога-коваля Телявеля з Перкунасом (100 найвідоміших... — С. 8).

[143] Шагиров А. К. Этимологический словарь адыгских (черкесских) языков. — М., 1977. — Т. 2. — С. 34.

[144] Откупщиков Ю. В. Догреческий… — С. 40.

[145] Гуменна Д. Минуле пливе в прийдешнє: Розповідь про Трипілля. — Нью-Йорк, 1978. — С. 23–25.

[146] Пассек Т. С. Трипольская археологическая экспедиция в 1938 г. // Вестник древней истории. — 1939. — № 1. — С. 268.

[147] Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. — Львів, 1999. — Т. 1. — С. 59.

[148] Иванов Вяч. Вс. История славянских и балканских названий металлов. — М., 1983. — С. 60.

[149] Там само. — С. 78.

[150] Пор.: Войтович В. Українська міфологія. — К., 2002. — С. 225–226.

[151] Щербаков В. И. Асгард — город богов. — М., 2000. — С. 313.

[152] Перуцци Э. Структура и язык минойских надписей // Вопросы языкознания. — 1960. — № 3. — С. 21.

[153] Плотникова А. А. Ламя // Славянские древности: Этнолингвистический словарь / Под ред. Н. И. Толстого. — М., 2004. — Т. 3. — С. 79.

[154] 100 найвідоміших... — С. 90, 147–148.

[155] Савур-могила: Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини / Упорядник і автор приміток В. А. Чабаненко. — К.: Дніпро, 1990. — С. 89.

[156] Павленко Ю. В. Дохристиянські... — С. 279.

[157] Царук О. В. Українська... — С. 68.

[158] Ці історії, як вважають, є відгомоном подій кінця другого тисячоліття до н. е., тобто на кількасот років давніші за появу «історичних» сарматів на кордонах Скіфії зі Сходу.

[159] Див. «Пригоди Геракла, амазонки та інші скіфські історії» (ч. 1).

[160] Вивчення сарматських поховань показало, що хоча у багатьох жінок

1 ... 230 231
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Історія цивілізації. Україна. Том 1. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н.е. — ІХ ст.)», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Історія цивілізації. Україна. Том 1. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н.е. — ІХ ст.)"