Читати книгу - "Українське письменство"

                   Куди ж тепер той меч? Руїні непотрібна оборона.                  Т і р ц а Розкуй меча на рало. Час настав. Потрібна оборона і руїні, Бо прийде ворог і розоре землю, Насіє збіжжя і збере жнива, І буде хлібом люд цей годувати, І вдруге завоює Палестину Вже без меча, самим блискучим ралом. Бо скажуть вголос сироти й вдовиці: Благословенний той, хто хліб дає! Лежачим краю рідного немає, Чий хліб і праця — того і земля.

Особливої гостроти і дзвінкості користування «гномами» досягає в «Камінному господарі».

Щодо стихомітії, то її зразки зустрічаються, головним чином, в одній п'єсі, але в стилістичному розумінні найдосконалішій, — у «Лісовій пісні». Декілька її діалогів (Перелесник — Мавка, Лукаш — Доля) збудовано на принципі певної симетрії межи запитанням і відповіддю. Коли запитання міститься в одному рядку, відповідь на нього займає теж один рядок (це, властиво, і є справжня стихомітія); на два рядки відповідають два, на три — три. Співрозмовники перекидаються строго розміреними фразами. Перелесник нагадує Мавці про їх торішнє кохання та про свідка його, дубовий гай. Мавка відмовляє:

Що ж там? Я шукала ягідок, грибків…             П е р е л е с н и к А не приглядалась до моїх слідків?                    М а в к а В гаю я зривала кучерики з хмелю…             П е р е л е с н и к Щоб мені послати пишную постелю?                    М а в к а Ні, щоб перевити се волося чорне!             П е р е л е с н и к Сподівалась: може, миленький пригорне?                    М а в к а Ні, мене береза ніжно колихала!