Книги Українською Мовою » 💙 Різне » Парі на каченя, або Пограємось хлопчики, Тіна Вітовт 📚 - Українською

Читати книгу - "Парі на каченя, або Пограємось хлопчики, Тіна Вітовт"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Парі на каченя, або Пограємось хлопчики" автора Тіна Вітовт. Жанр книги: 💙 Різне. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 23 24 25 ... 93
Перейти на сторінку:
6.3

Правду кажуть - можна вічно споглядати три речі: як горить вогонь, як тече вода і як працює інша людина.

От і ми, сиділи і милувалися, як троє хлопців встановлювали басейн у спеціально відведеному для цього місці. Краса, от дивилася б собі і дивилася. Але їжа сама себе не приготує. Наші животики уже розпочали, своєю піснею, нагадувати про себе. Адже обід у баби Нюри хоч і був дуже смачний, але вже пройшло доволі багато часу від обідньої пори.

- Сьогодні моя черга, чи може разом? - жалібно спитала у Лєри, все ж таки надіялася, що подруга мене пожаліє.

- Вибачай, Ритуль, будеш чистити картоплю сама, якби це був якийсь інший день я б тобі допомогла, але почуваю себе розвалюхою, - не менш жалібно виправдовувалася подруга.

- Ну хоча б салатик зробиш? - і головне, очі зробити, як у Кота зі Шрека.

- Ну гаразд, - здалася швидко, підняла руки вгору, - виручу свою улюблену подругу, мало я допомога ще мені потрібна буде в майбутньому.

Як же я не люблю чистити молоду картоплю. Руки після цього жахливо виглядають. Лєра із салатом уже справилася і відпочивала на гойдалці. Я ж намагалася відмити свої ручки, та де там.

Коли хтось зайшов на кухню? Як я пропустила цей момент? Але руки по боках від мене на мийці повідомили, що це не подруга, і не Артем. Та шепіт на вушко прояснив ситуацію, пустивши табун здичавілих мурах по тілу.

- А що ти робиш, красунька? - ух, прибити мало, хіба можна так лякати людину.

- Тимур, ти з глузду з'їхав, я ж могла і сковорідкою пригріти з переляку, - злякано пропищала, а я могла, і легко, потім прийшлося б пояснювати звідки у хлопця виріс ріг на лобі, а може і амнезія проявилася, після удару.

- Всі потенційно небезпечні предмети далеко знаходиться від тебе, - далі шепоче на вушко, та ще й обійматися починає.

- Ти, що робиш? - поведінка у нього дивна, по крайній мірі мені, то злиться на мене, то ласкавий враз став.

- Обіймаю дівчину, яка мені подобається, - відчуваю, що посміхається, як кіт, що вліз у банку зі сметаною.

- А ти впевнений, що нічого не переплутав?

- Чому б це?

- Тут вибір не особливо великий, то можливо тобі просто здається, що я тобі подобаюся, - видихнула театрально, а що їм можна погратися, а мені ні.

- Я тобі вже не вперше говорю, що ти мені подобаєшся, а ти, Ритуль, все втікаєш від мене і уникаєш.

Він, що притензії висуває? Ах, мало уваги приділяється його індичій персоні, добре, поставимо галочку.

- Щось, напевно у мене зі слухом чи з пам'яттю проблеми, не пригадую, - потрібно інколи і дурненькою прикинутися, для свого ж блага.

- Може, досить бігати від себе, я ж тобі також не байдужий, я ж бачу, як ти на мене дивишся...

ЩО? Після його слів, я повернулася в кільці рук, до нього лицем. Це на що він зараз натякає? Можливо на те, що я закохалася у нього і слинку пускаю на "прекрасного принца"?

Ну зовсім недавно, можливо так і було, але не після того, як я дізналася, що мене розіграли, як приз. Цей факт допоміг позбутися рожевих окулярів. Що ж би такого вичудити?

А доки я думала, і придумувала каверзи. Цей індик мене поцілував, і не так, як на побаченні легенько, я б сказала - пристрасно. Ще й тримав руками, мабуть боявся, що втечу.

Ефекту - "Вау", як це було при поцілунку з Артемом, зараз не виникало. Чому б це? Невже обстановка не романтична, чи можливо подіяли його слова самовпевнені, але факт залишається фактом, я не розчинилася в поцілунку. Довго не думаючи взяла і вкусила його.

- Ти, чому кусаєшся? - здивувався, і не розуміючи кліпав лупалками, а я скористалася моментом, і вибралася із загребущих рук.

- А нема чого руки свої разом із язиком розпускати.

І вискочила з кухні, мало що, ще де приб'є на місці, хто його знає. Он який впевнений, що я маю стелитися перед ним, мало не килимком перед ногами. Індик, одиним словом.

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 23 24 25 ... 93
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Парі на каченя, або Пограємось хлопчики, Тіна Вітовт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Парі на каченя, або Пограємось хлопчики, Тіна Вітовт"