Читати книгу - "Другий шанс, Тихий Лис"

На початку березня буденне життя старшокласників помітно оживилося. Чоловіча половина класу стали нервово обговорювати наближення Білого дня, стараючись приховати свої плани від дівчат. Одного дня, Ямамото зловив момент коли тріо подружок пішли на обід, миттю прилетів до Ямади.
- Староста, Ямада! У мене є до тебе пропозиція від якої ти не зможеш відмовитися!
- Вибач, але мені подобається Танака - пожартував Ямада.
- Ну ти що? В мене теж є дівчина. Саме тому... я тут подумав... Юкі і Акі давно дружать.
- Ну, і?
- Вони добре знають одна одну...
- Та кажи вже чого тобі треба. Ти такий прямолінійний завжди, а тут тягнеш розмову, наче кримінал пропонуєш.
- Ми могли б допомогти один одному. Я запитаю Юкі, що такого хотіла б на подарунок Танака, а ти дізнаєшся в неї, що хотіла б Юкі. Згода?
- Вибач, але мені не потрібні такі хитромудрі плани. Я вже обрав подарунок для Акі.
- Ну як так? Хорошо бути таким розумним і розсудливим - геть скис Ямамото - О! Аокі. Вони ж постійно пліткують тут біля тебе. Може ти мені допоможеш?
- Та я не слухаю якось їх. Я ж зазвичай сплю чи займаюся своїми справами.
- Зазвичай ти байдикуєш і дивися у вікно.
- Але ж це теж мої важливі справи - пожартував я.
- Ну Аокі, допоможи, я геть не розуміюся на подарунках - благав Ямамото.
- Я навіть не знаю... - на хвильку задумався я, доки Ямамото благальним поглядом дивився на мене - Судзукі часто закріпляє свій чубчик шпилькою, на верх. Можливо варто придбати красиво оздоблену шпильку для волосся? Якийсь білий метелик. Це буле практичний і милий подарунок. Вона завжди буде ним користуватися і згадувати про тебе.
- Ти думаєш це покаже мої почуття до неї?
- Звісно! Білий метелик це потужний символ щирих почуттів - почав я величну промову, щоб придати впевненості до його вибору. Судзукі з тих дівчат, які зрадіють будь-якій дрібничці від коханої людини. Тож нехай ця дрібничка буде ще і практичною. Тим більше, я думаю їй буде личити така шпилька.  Я продовжив - Білий колір символізує чистоту і невинність. Метелик асоціюється з тендітністю її душі.
Ямамото слухав це з відкритим ротом. Від такого опису в нього загорілися очі, він побіг до свого рюкзака і взяв записник.
- Повтори будь-ласка, щоб я нічого не забув.
Я знову повторив свій поетичний опис і він щасливий потопав до своєї парти.
- Дякую тобі Аокі. Це чудова порада - кинув Ямамото.
- Ти ж теж вважаєш, що Судзукі зраділа б просто його увазі приділеній їй? - поділився своїми думками Ямада, поправляючи окуляри.
- Так, але для Ямамото важливо, щоб кожна дрібничка висловлювала його почуття. Все ж в них це вперше. Нові почуття, нові емоції. Нехай всі їх дрібнички будуть сповнені романтичних образів -  відповів я.
В переддень свята вулички були наповнені різними лавками із дрібницями для подарунків. У повітрі повисла атмосфера квітучої весни. Мою увагу привернув один цікавий брелок. Це був невеличкий кролик в чорному сяючому хутрі. З дуже милими каштановими оченятами. Потрібно віддячити за шоколад. Все ж така традиція, на Білий день дарувати дрібнички тому, від кого отримав подарунок на День святого Валентина.

Настав день свята. Білий день. Сьогодні в класі панувала схожа атмосфера, що заполонила його місяць тому. Цього дня дівчата раділи отриманим подарункам, а хлопці зніяковіло намагалися придумати хоч декілька слів, віддаючи різні дрібнички своїм дівчатам.
Я не помилився, мила біла шпилька прикрашена метеликом дуже пасувала маленькій Судзукі. Ямамото запинаючись і поглядаючи на свою долонь промовив ті ж самі слова, якими я тоді описував його майбутній подарунок. "Він що, написав все це на руці?" Хах, це так кумедно і водночас мило. Судзукі зашарівшись відразу заколола неслухняний чубчик обновкою.
Серйозний, як ніколи, Ямада (принаймні він намагався таким виглядати) подарував для Танаки гарненьке намисто зроблене із молочно-білих перлів. Що ж, подарунки він вмів обирати. 
- А що означає твій подарунок? Я теж хочу такий романтичний опис, як це зробив Ямамото - пустотливо запитувала Танака.
- Вони означають, - поправив окуляри Ямада - що я хочу бути поруч з твоїм серцем.
- Дурник - знітилась і зашарілась Танака - ти і так в ньому - прошепотіла вона, сором'язливо відводячи погляд. Рідко побачиш цю галасливу відкриту дівчину у вигляді милої сором'язливої старшокласниці. В цілому атмосфера свята була досить приємною і навіть було якось радісно за молодих, які насолоджувалися романтичними, весняними днями. Свій подарунок я не став вручати в класі. Я теж трохи ніяково почувався і ще й згадав, що зазвичай дарують щось біле. "Як я міг це забути?" Але, чого це я переживаю. Це ж просто дрібничка, без будь-яких інших думок чи намірів. Хіба лиш, можливо, трохи зняти цю дурнувату ніяковість між нами.
Вручити після занять теж не вдалося. Сіракаву покликав на розмову, якийсь хлопчина із трохи розгубленим поглядом, але видно було, що наміри його дуже серйозні. Танака хіхікнула.
- Хех, навіть трохи шкода хлопця. Видно, він готувався, навіть причепурився. Надіюсь, Маю не занадто сухо йому відмовить.
Зібрав свої речі, я повільно рухався шкільним подвір'ям в сторону виходу. Погода була чудова, сонячна. Навколо пахло весняними квітами і свіжістю. За рогом будівлі школи, я наткнувся на дивну парочку...

...

Чудовий день і погода чудова. Обожнюю весну. Дівчата такі щасливі. Я навіть не підозрювала, що Ямамото здатний на такі слова, хоч і записав їх на руці, щоб не забути, але це було дуже зворушливо. Гарний подарунок і практичний. Впевнена малишка Юкі тепер без перестану носитиме цю шпильку. Їй  личить, молодець Ямамото. Мене навіть дивувало, які зміни робить кохання з людьми. 
Акі мучила допитами бідного Ямаду. Він розумний і розсудливий хлопець, дуже сумніваюся, що він вкладав якісь романтичні сенси у свій подарунок. Це було би не схоже на нього, але як я вже казала, щирі почуття змінювали звичних мені друзів. Я не очікувала таке почути від Ямади, як не очікувала цього і Акі. Вона така мила коли соромиться. Спостерігати за ними було саме задоволення. Я вже знала, що отримаю сьогодні декілька подарунків. Хлопці кожної перерви кликали мене в коридор і вручали якісь дрібнички. Самі сміливі з них, з подарунком вручали свої зізнання в щирому коханні і пропонували відвідати кафе разом. Я сьогодні вирішила не надто холодно їм відказувати. Не хотілося, щоб такий день асоціювався із холодним поглядом моєї відмови. Після занять в клас прийшов ще один хлопчина. Виглядав він худорляво з дещо дивним поглядом. Волосся було акуратно зачесане і зафіксоване гелем. З парфумами він явно перестарався. Дивнуватий хлопчина виявився не з лякливих. Він впевнено запросив мене на розмову і дуже наполягав, що хоче поговорити наодинці. 
- Йдіть без мене - забравши сумку сказала я. Подругам потрібно було дати час побути на одинці зі своїми коханими, тож я не стала  обтяжувати їх своєю компанією.
Хлопець провів мене у тихий закуток шкільного подвір'я, яким мало хто ходив. Пахло квітами і свіжістю. Я чекала доки він трішки збереться з думками і подумала, які такі слова підібрати, щоб не сильно образити його.
- С...Сіракава. Ти мені давно подобаєшся. Я знаю ти відмовляєш хлопцям завжди, але я не міг не сказати тобі цього. Давай зустрічатися, я не такий як решта, я щиро тебе кохаю.
- Ти дуже милий і сміливий. Не хочу образити твої почуття, але я зараз не шукаю стосунків...
- Т..ти не розумієш. Я кохаю тебе і спостерігав за тобою із самого початку навчання - його погляд став якимось одержимим, щось мені це нагадало - Сіракава! Будь моєю! - проговорив він зі ще більш одержимим виглядом і схопив мене за руку. Від несподіванки я заціпеніла на місці. Його очі повернули мене у спогади...