Читати книгу - "Несвідоме одруження, Естрела Асферіс"

***

Віртен ле Рів'єн

Усе ще на адреналіні після сутички, я зайшов до кабінету ректора. Нас усією компанією запросили, якщо м'яко висловлюватися, а якщо по правді, то наказали з'явитися туди негайно. Ми навіть не встигли сходити в кімнати і привести себе до ладу, не те, що б перевертням це було потрібно, але прийняти душ після сутички все ж хотілося. Але ми з Тесом хоча б встигли повернутися в людську іпостась і спішно одягнутися в речі зі своїх рюкзаків, відданих нам Крамом з Антуаном.

Ми всією компанією зайшли до кабінету ректора, очікуючи всього, що завгодно, від прочухана до цілком мирної реакції. Особисто я вже не сподівався на диво, вважаючи, що свій ліміт неприємностей ми вже подолали. Ми зупинилися прямо перед столом ректора. Він дивився на нас із напруженням, розчаруванням і трохи тривогою. Витримавши паузу, щоб ми перейнялися, він, нарешті, висловив нам:

- Я розчарований. Ви не тільки залишили стіни Академії, а й вплуталися в конфлікт із силами, що перевершують вас практично в усьому.

- Чому це вони нас перевершують? - не погодився Тес, вочевидь, ще не відійшовши від бою.

- Та хоча б тому, що ви й гадки не маєте, куди ви сунулися, - гаркнув на нас ректор, уперше за присутності сторонніх проявляючи свої риси перевертня, зазвичай він більш стриманий.

- Неважко здогадатися, кому ми перейшли дорогу, - Антуан також був не згоден із ректором. - Думаю, до цього причетні родичі Бет, нашої подруги.

- У цьому ви маєте рацію, курсант Совіньон. Але проблема в тому, що ви практично нічого не знаєте про дроу і їхній внутрішній устрій. Вам доступні тільки загальновідомі істини, на кшталт того, що там панує матріархат.

Я був згоден із цим, оскільки ми майже нічого не змогли знайти в бібліотеці щодо раси дроу. Але ректор продовжував:

- У них у суспільстві влада розподілена між Великими Домами і жрицями різних культів. Кожен дім веде боротьбу за владу і положення в суспільстві. Інтриги, підлість, зрада і навіть вбивства в них у крові. У боротьбі за владу Доми підуть на все. Переходити ж дорогу жрицям ще небезпечніше, ніж комусь із представників аристократії, що очолює доми. Вони не тільки вб'ють вас, а й виріжуть усю вашу родину, а може навіть і клан. У їхньому суспільстві такі поняття як жертвопринесення і рабство не порожній звук. Усі, хто не до вподоби, чимось заважає або просто набридли, йдуть на розхід або відправляються в рабство. Але є й ті члени суспільства, які становлять інтерес для різних домів. Це маги, як жіночої, так і чоловічої статі, їх намагаються не чіпати, а заманювати на службу. Вгадайте, до якої категорії належить ваша подруга?

У міру того, як ректор розповідав нам про устрій суспільства дроу, ми дедалі більше похмурішали. Так, якось усе гнітюче. І як же Бет жила там стільки років? При словах про вбивство сім'ї ми всі здригнулися, ніхто не хотів принести небезпеку у свій дім, тим більше клан. Нарешті, коли до нас дійшло все, сказане ректором, а також його запитання, ми хором відповіли:

- Вона маг.

Ректор кивнув, підтверджуючи нашу відповідь. Після чого вимовив:

- Так, вона справді маг, причому дуже сильний.

- Тоді чому вона не вчилася за спеціалізацією мага-воїна, як Антуан? Чому вона навчалася на воїна-розвідника? - як завжди нетерпляче запитав Тесар.

Я б теж хотів це знати, тому дивився на ректора з питанням у погляді. Друзі наслідували мій приклад, теж бажаючи знати відповіді на ці запитання. Нарешті, не витримавши, ректор відповів:

- У неї були на це причини.

- Які? - продовжив допитуватися Тес. Я переживав, як би він не перегнув палицю у своєму прагненні дізнатися правду, але в будь-якому разі підтримував це його прагнення.

Ректор оглянув кожного з нас, перед тим як запитати:

- Ви ж не відстанете? - після того, як ми кивнули на знак згоди, він важко зітхнув, і вимовив - Добре, розповім. По-перше, так її було б легше відстежити її родичам. По-друге, вона хотіла піти по стопах своїх батьків, стати видатним розвідником. Я погодився з її аргументами. Але повернемося до вашої події. Як думаєте, чому на вас напали?

- Вони якось дізналися, що ми шукаємо Бет? - припустив я.

- Неправильна відповідь, курсант Рів'єн, - виголосив ректор. - Є ще варіанти?

Ми вкотре мотнули головами, після чого ректор констатував:

- Вони напали на вас, бо дізналися, хто ж є чоловіком Аурелії Ерабет Альтаур.

Після цієї фрази нас усіх охопив шок. Як він дізнався про це? Не чекаючи, поки ми прийдемо до тями, він продовжив:

- Ви думаєте, як же я дізнався про це? Мені стало відомо про одруження такого собі Віртена ле Рів'єна з Аурелією Ерабет Альтаур ще вдень, коли з друку вийшов тираж одного скандально відомого видання. Чому я не викликав курсанта Рів'єна ще тоді? Скажімо так, я давав йому можливість самому прийти до мене з цією звісткою. Але я не розраховував, що всі ви виявитеся настільки дурними й нерозважливими, щоб залишити стіни Академії, тим паче без дозволу та вночі.

Після цих слів ми знову відчули себе винними курсантами, яких вичитує суворий ректор. Але він продовжував:

- Ви хоч усвідомлюєте, якої долі ви дивом уникнули? Якби вас застали в іншому місці, вам ніхто б не прийшов на допомогу. Тесар був би вже мертвий, або його готували до принесення в жертву. Віртена б схопили живцем, намагаючись виманити Бет з її укриття. Але довго б він не прожив, щойно ваша подруга була б схоплена, це був би вирок для Віртена. І навіть цей час був би для нього суцільною мукою, він благав би про смерть щомиті.