Читати книгу - "Charmed.Rebirth Of A Legend.Part 1., Prosto Chelovecek"

ГЛАВА 21. СПИС ДОЛІ. СЕРЕДИНА.

Наступного дня всі зібралися в Залі. Ранкове сонце пробивалося крізь вікна, відкидаючи химерні тіні на стіни. Чародійки були напружені, адже розуміли: попереду чекає щось значно складніше, ніж усе, з чим вони стикалися раніше.

— Щось знайшли про другу частину Списа? — запитала Пайпер, звертаючись до Старійшини, який стояв біля книжкової шафи й переглядав стародавні сувої.
— Я перечитав усі книги, — сказав Леон, зітхнувши, і поклав вістря списа на стіл, — але...

Раптом вістря засвітилося яскравим синім світлом і з шипінням здійнялося в повітря. Воно різко зірвалося зі столу й, немов стріла, полетіло до книжкової шафи, вонзившись просто в корінець книги про магію Стародавнього Єгипту. Від несподіванки Пейдж відскочила назад.

Книга здригнулася, загойдалася й, немов оживши, зірвалася з полиці, слідом за собою потягнувши вістря. Вона впала на стіл і розгорнулася на главі, присвяченій Анубісу.

— Нічого собі... — присвиснула Фібі, ошелешено втупившись у книгу.
— Це щось новеньке, — додала Пейдж, дивлячись на магічний артефакт, що затих на розгорнутих сторінках.
— Кожна частина Списа є ключем до іншої, — задумливо промовив Леон. — Вістря вказало нам, де шукати другу частину Списа Долі...

Тим часом Гаргуль святкував свою перемогу. У його володіннях панувала напівтемрява, освітлена лише моторошними вогнями факелів. Демон сидів на своєму троні, виготовленому з черепів його жертв, насолоджуючись вигаданою перевагою.

Простір заполонив чорний туман, і перед Гаргулем постав Карзон — один із його шпигунів. Його змучене, скалічене тіло ледве трималося купи, а червоні очі блищали з-під каптура.
— Я приніс погані новини, — прохрипів Карзон.
— Говори! — гаркнув Гаргуль, звузивши очі.
— Сімург мертвий.

Демон примружився.
— А Фамільяр?
— Знешкоджений, — відповів Карзон. — Я бачив зв’язану чародійку і прийняв її за Фамільяра.

Гаргуль задоволено склав руки.
— Чародійки тепер стали вразливими...

Карзон кивнув, але не встиг відповісти. Різкий рух пальців — і шпигун зник у згустку чорного диму.
— Тепер вони мені не загроза, — пробурмотів Гаргуль і свиснув.

Із темряви виповзла величезна тінь. Перед ним постав Сфінкс — гігантський лев із людським обличчям, крилами кажана та очима, що світилися примарним світлом. Він був не лише стражем пірамід, а й жорстоким хижаком, здатним висмоктувати душі жертв.
— Хто насмілився потривожити мій сон? — загарчав він, його голос нагадував звук тисячі перевернутих піскових годинників.
— Я, — відповів Гаргуль, не виказуючи страху. — Ти охороняєш вхід до Піраміди Хеопса, де похована друга частина Списа Лонгина.

Сфінкс засміявся низьким, грізним сміхом.
— Я охороняю лише вхід. Спис стереже Анубіс із непереможною армією мумій.
— Мені потрібен Спис, — сказав демон.
— Ха! — знову засміявся Сфінкс. — Ввійти до піраміди може лише той, хто відгадає мою загадку... А Спис дістане лише той, хто має чисту душу... і хто пожертвує життям свого брата.

Гаргуль замислився.

— То що, тепер нам доведеться вирушити до Єгипту? — запитала Пайпер у залі.
— Так, — відповів Леон.
— Тобто, нам доведеться воювати з муміями, древніми демонами і сфінксами? — уточнила Пейдж, недовірливо піднявши брову.
— Ненавиджу мумій, — зітхнула Фібі.
— Саме так, — підтвердив Леон. — Єгипет — царство мумій, демонів і сфінксів. Але вам не доведеться битися з усіма древніми демонами. Вартувати Спис довірили Анубісу та його непереможній армії.
— Все одно, доведеться битися з муміями, — пробурмотів Лео.

Гаргуль гарчав від злості. Його власний союзник, Сфінкс, насміхався над ним!
— Я не потерплю глузувань! — розлютився він.

Демон плеснув у долоні, і в кімнаті з’явилася фігура. З темряви виповз Гнолл — злий демон Стародавнього Єгипту, втілення хаосу.

Гнолл був жахливим створінням. Його людське тіло було вкрите густою бурою шерстю, а на плечах красувалася хижа морда гієни. Його рот був усіяний довгими гострими іклами, з яких капала їдка отрута. Його очі палали жовтогарячим полум’ям, а пазуристі лапи могли розривати плоть одним рухом.

Його зріст утричі перевищував зріст людини, а сила дозволяла трощити камінь голими руками.
— Викликали? — прогарчав він.

Гаргуль нахилився вперед, усміхнувшись.
— Ти дістанеш для мене другу частину Списа Лонгина... навіть якщо для цього доведеться віддати власне життя.
— Де знаходиться Спис? — запитав Гнолл, прищулюючи свої жовті очі.
— У Піраміді Хеопса. Його охороняють Сфінкс і Анубіс, — відповів Гаргуль.
— На нього полюють Зачаровані, — продовжив демон. — Ти відбереш його у них… і вб’єш відьом.

Гнолл задоволено оскалив ікла.
— Я зроблю це, — гарчав він. — Спис буде доставлено... разом із головами відьом.

Демон низько поклонився й розтанув у темному тумані.

Старійшина підійшов до столу, на якому лежала розгорнута книга. Сторінки виблискували слабким золотистим світлом, ніби відчували наближення чогось великого. Відьми обступили Леона, затамувавши подих, чекаючи на його слова.
— Ви вирушите в Древній Єгипет, — нарешті промовив старійшина, проводячи рукою над книгою.
— Знову подорожі в часі? — скептично протягнула Фібі, закочуючи очі. — Як же я це "люблю".
— Знову, — підтвердив Леон. — Вам потрібно перенестися у 638 рік. Саме тоді Анубіс зі своєю армією мумій панував у піраміді Хеопса.
— Тааак, мені це починає подобатися, — задоволено відмітила Пайпер, схрещуючи руки на грудях.
— Я не розділяю твого ентузіазму, сестричко, — пробурчала Фібі. — Мене не радують ні мумії, ні Анубіс.
— А хто взагалі цей ваш Анубіс? — втрутився Джон Константин, скептично примружившись.

Леон змахнув рукою, і книга перед ним самостійно перегорнула кілька сторінок.
— Тут про нього написано, — промовив він, схилившись ближче. — "Анубіс — давньоєгипетський бог-демон, охоронець могил та командувач армії мумій. Син Осіріса і Нефтіс, напівлюдина, напівшакал із головою вовка. Анубіс був призначений охоронцем другої частини Списа Долі, яка захована у піраміді фараона Хеопса".

При згадці про мумій Пейдж скривилася.
— От тільки цього не вистачало...

Леон не звернув уваги і продовжив:
— "Вхід до піраміди охороняє Сфінкс — міфічна істота, страж єгипетських пірамід і кровожерливий грецький хижак. Левине тіло Сфінкса символізує неймовірну силу, а людська голова — розум. Вважається, що він не пропускає у піраміду нікого, хто не розгадає його загадку. Якщо відповідь буде неправильною, Сфінкс вириває серце жертви й пожирає його просто на її очах. При правильній відповіді він розсипається в пісок і зникає".

В кімнаті повисла тиша.
— Тобто, щоб потрапити в піраміду, треба або відгадати загадку, або віддати своє серце? — з підозрою перепитала Пайпер.
— А якщо раптом вдасться пройти, то всередині нас чекатиме армія мумій Анубіса? — уточнила Фібі, насупивши брови.
— Так, — серйозно кивнув Леон. — Лише за цих умов можна здобути другу частину Списа Долі. Анубіс безсмертний, а його воїни не відчувають болю. Але є спосіб їх знищити.
— І який же? — з цікавістю спитала Пейдж.

Леон замовк, зосереджено вдивляючись у рядки книги, ніби намагався щось згадати.
— Поки що не знаю, — зрештою відповів він. — Спис має підказати вам сам.
— Ой, ну чудово, — з сарказмом буркнула Фібі. — Вирушаємо в одну з найнебезпечніших епох, битимемося з муміями, демонами і шакалоголовим богом, не знаючи навіть, як його вбити? Чудовий план.

Дін Вінчестер, що весь цей час мовчки слухав, голосно клацнув затвором свого пістолета і посміхнувся:
— Ну, значить, буде весело.

Леон зітхнув і вказав на вістря списа, що лежало на столі.
— Візьміть це з собою. Це єдина річ, яка вже має зв’язок з другою частиною Списа Долі.

Пайпер підняла вістря й відчула, як воно злегка затремтіло у її руках, ніби впізнало свою власницю.
— Гаразд, — промовила вона. — Вперед, у Древній Єгипет.