Книги Українською Мовою » 💛 Гумор » Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок 📚 - Українською

Читати книгу - "Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок" автора Олексій Анатолійович Кононенко. Жанр книги: 💛 Гумор. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 23 24 25 ... 69
Перейти на сторінку:

Прочитали. Раптом Микита починає реготати, аж за живіт хапається.

– Ти чого? – сердиться Опанас.

– Ти не в’їхав у хохму? А як лісника вдома не буде?!


Сидить Микита на березі. Одну вудку закинув у річку, а другу в кущі. Підходить приїжджий рибалка:

– Слухай, а навіщо ти вудочку в кущі закинув?

– Це мій секрет. Проходь далі. Річка велика.

– Ну, розкажи, цікаво ж! Я тобі стопку наллю.

– Добре, давай.

Випив, крекнув, закурив:

– Розумієш, я не знаю, що сьогодні упіймаю в річці, а ось на цю вудку ти у мене вже п’ятий…


Микита сказав жінці, що пішов на полювання, а сам – до коханки. Випили, закусили, погомоніли, Микита каже:

– Хочеш, налякаю?

– Хочу! – ластиться вона.

Микита бігом її в ліжко і… «налякав». Тільки підсів до столу, аж коханка:

– Налякай ще!

Микита хильнув келишок і «налякав» її ще. Підперезався, сів до столу, налив. Коли це чує:

– Налякай мене ще, бо вже перебоялася…

Микита повернувся та до неї:

– Гав!!!


Батько з маленьким сином пішли ловити рибу. Сидять на березі. А синок цікавиться всім:

– Тату, а чому вода тече?

Батько слідкує за поплавком:

– Не зараз, синку, не зараз…

– Тату, а як риба дихає під водою?

– Потім, сину, потім…

– Тату, тату, а чому небо синє?

– Не зараз, хлопчику, потім…

Син на хвильку змовк, а тоді:

– Татку, а ти не ображаєшся, що я тебе розпитую?

– Ну як можна, синку! Не будеш розпитувати, так і знати нічого не будеш…


Приїхали чоловіки великою компанією на полювання. Дістали з машини ящик горілки. Опанас тут як тут:

– Хлопці, а закусювати чим будемо?

– Курятиною!

Сіли. Налили всім і Опанасові подають.

– А курятина де?

– Так оце ж… – озвався Микита, – на, покури…


Микита їде на велосипеді. Спека, дорога під гору, змучився. На містку вирішив відпочити. Аж бачить – під містком Опанас із вудкою стоїть, на поплавок дивиться. Микита до нього:

– Що, рибку ловимо?

Опанас мовчить.

– Я кажу, рибку ловимо?

Знову мовчанка.

– Позакладало? Я питаю – рибку ловиш?

А Опанас все на поплавок дивиться. Микита плюнув, сів на велосипед і тисне на педалі. Від’їхав за два кілометри, чує свист. Озирається – Опанас рукою махає, кличе. Розвернувся, під’їхав. А Опанас:

– Що, на велосипеді катаємось?


Понеділок. Сидить Опанас у шинку. Сам не п’є. Поглядає на інших і тяжко зітхає. Шинкарка запитує:

– Чому не вип’єш?

– Не питиму аж до неділі, бо грошей немає!

– А де ж у неділю грошей візьмеш?

– Теля продам.

Шинкарка собі подумала – теля задешево в руки саме проситься!

– Чоловіче, а якщо я тобі в борг за теля наливати буду?

– Можна.

Пив Опанас цілий тиждень з ранку до вечора. А в неділю у шинку його немає. Ледве розшукала шинкарка:

– Чоловіче, віддавай теля! Я за нього тобі вже й переплатила!

– Маріє! – гукає Опанас до жінки. – Веди корову до бугая, бо треба телятко продавати, борг шинкарці віддавати…


Хлопчина повертається з риболовлі з десятком карасів. Раптом бачить – стоїть на березі генерал при параді: кітель, штани з лампасами, кашкет на лоба насунув. І з вудкою стоїть, рибу ловить ніби. Зацікавило його те. Він тихцем підповз метрів на п’ять, причаївся. Спека вже, з генерала капає піт, він увесь час витирається, мух ганяє. І сумно так бурмоче собі під ніс:

– І не накажеш…


– Господи, Микито, ти що на полюванні руку поранив? Що це вона у тебе перев’язана і за шию зачеплена?

– Ет! Це я з Опанасом побився!

– Та Опанас же таке худе й тонке…

– У нього в руці ніж був!

– А у тебе?

– А у мене в руці була цицька Опанасової Марійки. Маю тобі сказати, річ надзвичайно приємна, але для бійки абсолютно

1 ... 23 24 25 ... 69
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок"