Читати книгу - "Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Один глухонімий розповідає іншому:
– Вчора теща так лаялася, так кричала!.. А я закрив очі і не слухав.
Повернувшись із круїзу, службовець розповідає:
– А біля Кіпру ми попали в страшний шторм…
– Боже! – хапається за голову один із слухачів. – Як чудово, що ви нагадали – сьогодні у тещі день народження.
Молодий чоловік прийшов до батька коханої дівчини.
– Я хотів би одружитися з вашою донькою.
– Так-так… А ви вже говорили з моєю дружиною?
– Звичайно. Але я, все-таки, віддаю перевагу вашій доньці…
– Трапляються такі чоловіки, яких не візьмеш голими руками, – скаржиться донька матері…
– Таких, доню, беруть голими ногами.
Батько дівчини запитує у жениха:
– Ви граєте в карти? П'єте? Палите?… А як з жінками?
– Ні, ні, ні!
– Тоді ніякого весілля. Я не хочу, щоб моя дружина постійно ставила вас мені за приклад.
Мати навчає доню:
– Запам'ятай, люба, краще, щоб чоловік не бачив тебе зовсім оголеною. На тобі обов'язково що-небудь повинно бути одягнене.
Медовий місяць вже підходить до кінця. Зять при нагоді запитує тещу:
– Мамо, а чи не було у вашій родині людей з психічними розладами?
– Звісно, ні. А чому ти про це запитуєш?
– Бачите, нормальна людина ніколи не буде з маніакальною впертістю одягати в ліжко солом'яний капелюшок…
– О, пані Маріє, так приємно бачити вас! Що новенького? Коли весілля вашої Катерини?
– Бог його знає… її наречений постійно щось вигадує…
– А що цього разу?
– Тепер він чомусь вирішив, що третя дитина – не його!
Донька виходить заміж, і мати дає їй поради відносно шлюбного життя. Донька вислухала її і каже:
– І це все, мамо? Тепер мені зрозуміло, чому тато часто тобі зраджував!
– Мамо, скільки потрібно часу, щоб зустріти чоловіка своєї мрії?
– Багато, доню. Щоб не витрачати даремно час, можна кілька разів вийти заміж.
– До нашої доньки сваталися двоє – інженер і журналіст!
– І кому з них усміхнулося щастя?
– Інженерові. Донька вийшла заміж за журналіста.
– Доню, навіщо ти ходиш із цим хлопцем? У нього навіть грошей немає!
– Ну що ти, мамо! Я йому вчора дала сотню.
– Чому ви не кинулися рятувати тещу, коли вона тонула?
– Я навіть не подумав, що вона тоне. Репетувала, як завжди.
Прийшли свати в хату. Мати:
– Вона ще молода, нехай трішки підросте…
– Нехай беруть, – каже батько, – раніше піде, раніше повернеться…
Теща читає книгу, зітхає, навіть трохи плаче. Зять:
– Хвилююча повість?
– Це не повість, це довоєнна куховарська книга.
– Матусю, я виходжу заміж за Івана. У нього такі гарні вуса!
– Але ж цього, доню, замало…
– Не хвилюйтеся, мамо, він вже бороду відпускає.
– Ти, доню, заміж поспішаєш, не подумавши!
– Але ж, мамо, ти сама казала, що про заміжжя мені думати ще рано!
– Мамо, Семен каже, що я найкраща дівчина на світі! Може, запросити його до нас?
– Не треба, доню. Хай продовжує так думати.
– Я запросила вас настроїти піаніно, а ви
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми», після закриття браузера.
