Читати книгу - "ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ"

Того ж року барзо приморки 13 великіе были в Корсуню и по иних городах в тих повітах, также и на Задніпру в Переясловлю 65 и в пригородках его, в Носовці, Прилуці, опроч Ніжина, — много вимерло людей, же пусти зостали дворі.

1 У сп. Козельського і Судіенка: «з Задніпра».

2 У вид. Бодянського: немає «полями».

3 Там же: немає «посполитіе».

4 У вид. Бодянського, в сп. Судієнка і в сп. Козельського: «милости».

5 Там же: «пустились».

6 У сп. Судієнка: «обтягала»; в сп. Козельського: «обтяжила».

7 У сп. Судієнка: «В том году».

8 У сп. Судієнка: «оних їх посполство» ; у сп. Козельського: «їх посполство».

9 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: помилково «бо за Львовом».

10 У вид. Бодянського: «Лупика»; у сп. Судієнка: «Лупина».

11 Там же: «так от господаря».

12 У сп. Козельського: «отправовалося».

13 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «примерки»; у сп. Козельського: «проморки».

Тоей осени того ж року 1 чуд немалій стался в Конотопі місті у замку, бо по отході жолнірства, албо еще от першого року тоей войни, зостался был урядник Сосновскій з женою, которій міл и пятеро дітей своїх з женою своею спложенних и мешкал в том замку конотопском до сего часу. Як Калиновского знесено на Ботозі, зараз и тут на Задніпрю старост 2 много позабивано, где и того старосту в том же замку конотопском тая своеволя убыла з женою и з дітми, особ четверо, и там же, в том замку конотопском, в колодязь всіх вкидано, которое то забойство сталося о святой Тройци на том тижню, а тот колодязь был глибокій сажней коло десяти, ежели не болше. И так тіе тіла побитих зоставали в том колодязі в воді аж до Воздвиженія Честного Креста. И в той час незнать откуля узялася вода и тот колодязь выполнила и усі тіла тіе наверх вынесла, и як оніе с тоей води побрано, знову вода уступила на свое місце вниз, в колодязь при очах многих людей, а тіе тіла вцілости зоставали. Которіе то тіла жители конотопскіе там же, неподалеку того ж колодязя, викопавши яму, поховали 3.

Того ж часу и року из Сівери 4, тоест из Стародубова, Почепова 5, Мглина, Дрокова жолніров выгнало посполство сами 6 тих городов, много оных погромивши.

1 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «Того ж року восени»; у сп. Козельського: слова «тоей осени» стосуються попередніх рядків.

2 У сп. Козельського: «старост урядников».

3 Там же: «Которие жителі конотопские, неподалеку того колодязя жиючие, викопавши ямку, поховали вкуга».

4 У сп. Козельського: «Сівера».

5 У вид. Бодянського: «Почепа».

6 Там же: «самих».

Ян Казимір, король полскій, скупил войска коронніе, як уже трава стала, и стал обозом под Камянцем Подолским, о чом гетман Хмелницкій вивідавшися, послал до Криму по орду, с которою и сам хан выйшол. И гетман Хмелницкій, скупивши войско козацкое и посполу з ордами, рушил противко короля, зоставивши часть войска под Черніговом, тоест полк 7 Ніжинскій, Переясловскій, Черніговскій противко войска литовского, которое зоставало обозом под Речицею, придавши козакам килка мурз орди Іванові Золотаренкові, шуринові своему, которій полковником ніжинским зоставал. А сам Хмелницкій гетман з войсками козацкими и ордами потягнул противко короля, которого и застал под Камянцем Подолским; и там маючи з собою утарчку, старался король полскій усіма силами, жебы от Хмелницкого орду оторвати и приязнь їх розорвати, що усе великими подарками и обецанням 8 дани давати, 66 тилко абы отступили от Козаков.

7 Там же: «полка».

8 Там же: «обіщанням»; у сп. Судієнка: «обіщаньням».

А же тот неприятель віри християнскол 1 рад би усіх християн внівец обернути, почался схиляти до згоди 36 з королем и Речу посполитою. О чом Хмелницкій постерегши, висилает посла своего Григорія Гуляницкого до его царского величества к Москві 37, стараючись о приязнь. А напотом, юже видячи неприязнь хана з ордами, отступает от Камянца албо Гусятиня осторожне 2 з войском, и пришол вцілости на Україну, а хан з ордами у свою землю пойшол. И вислал своїх послов ку его царскому величеству к Москві 3, юже щире поддаючися 4.

1 У вид. Бодянського: немає «віри християнской».

2 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «сторожне».

3 У вид. Бодянського: «в Москву», у сп. Судієнка: «в Москві».

4 У сп. Судієнка, а також у сп. П. Куліша, який Бодянський поклав в основу свого видання, тут вміщено листування і договірні статті Богдана Хмельницького з царем Олексієм Михайловичем. У сп. Іскрицького і Козельського згадані вище документи та статті разом із статтями Юрія Хмельницького не вставлені у текст літопису, а переписані окремо.

На початку того року 5 присланній бывает от его царского пресвітлого 6 величества Алексія Михайловича, всея Россії самодержца, ближній боярин и дворецкій Василій Василиевич Бутурлин из иними бояри 38 и многими столниками и дворянами 7, великим послом до гетмана Хмелницкого на жаданя 8 его и усего войска запорозского, чинячи повстанову 9, як мают зоставати под високодержавною его царского величества рукою. Задля которих великих его царского величества послов зложил гетман Хмелницкій зезд в Переясловлю усім полковником, сотником и атамані 10, и сам приехал в