Книги Українською Мовою » 💙 Еротика » Ненависть при світлі, Роза Фаєр 📚 - Українською

Читати книгу - "Ненависть при світлі, Роза Фаєр"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ненависть при світлі" автора Роза Фаєр. Жанр книги: 💙 Еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 24 25 26 ... 67
Перейти на сторінку:
Глава 12.

Відступати було нікуди,але я все ж не хотіла отримати відмову через свою нестриманість. 

-Вийдемо на терасу,-мило кліпаю очима.

Зазвичай це допомагало мені з чоловіками. Проте, моєму брату завжди потрібна була конкретика. Він бачив мене наскрізь,бо ми разом росли.

Не хочеться цього визнавати,але він навіть міняв мені підгузники. Тому, в розмові з ним мені потрібно бути максимально впевненою,а ще достовірною.

При цьому,не варто, щоб він дізнався всю правду. По-перше,я ще не визначилася чи хочу насолити Артуру через брата. Все ж це буде трохи низько,а ще..покаже мою слабкість. Типу,що самій мені його не дістати.

А по-друге,я не хочу, щоб брат знав,що я така довірлива..

Мені і так.. боляче. Я не хочу ще й його співчутливих поглядів. Або ще гірше, псувати йому настрій,коли він такий щасливий.

І я безмежно рада за нього. Він заслуговував на таку чудову дружину,як Ксеня. Навіть не віриться, що скоро в них з'явиться малюк.

Мене вже мучить совість за те, що я не даю їм провести спокійний вечір. Хоча, може і не такий вже спокійний.

Проте,я б мала б вже розпитати Ксеню про її самопочуття або ж малюка. Принаймні,я хочу бути хрещеною,але ще цього не сказала.

Здається, що я занадто загрузла в собі і тепер дуже егоїстично намагаюся викапаркатися назовні.

Правда,вже з міцнішою шкірою..

Тим часом,з Святославом ми доходимо до тераси. Я сідаю навпроти нього. Не хочу, щоб він чув моє серцебиття.

Але все ж я хочу, щоб він не думав,наче я щось приховую. Тому, намагаюся тримати плечі і обличчя,як то кажуть.

-Я чекаю,-вкотре каже брат.

Він підганяє мене і від цього мені не легше почати цю розмову. Але я не така вже і страхопудина.

-Добре,я не займу багато часу. Одним словом,за ці декілька днів я трохи переглянула свої цінності у житті. А ще зрозуміла, дивлячись на своїх друзів,що не хочу все життя займатися танцями і залежати від кількості підписників у мережі,-про яких,до речі,я зовсім забула.

Навіть не знаю чи зможу повернутися до своєї сторінки. В мене скільки всього сталося.. проте,я не можу цим поділитися з рідним братом. Людиною,яка завжди мене підтримувала і не осуджувала.

Тому, розповісти усе незнайомим людям буде тим на що я не зважуся. Мабуть,я відірву пластир одразу ж, щоб довго не боліло..

Та чи вийде все так просто..

-І що ти цим хочеш сказати?-бачу, що мої слова сподобалися братові.

Хоча він і не соромився мене. Я ж не була стриптизеркою. При цьому, могла не сцені робити і не таке.

Та й і цю професію я не засуджую. Можна сказати навіть захоплююся ними. Оскільки,все ж би не змогла оголитися перед кожним чоловіком.

-Візьми мене до себе на роботу,-випалюю,бо вже не знаю, що ще йому казати.

Бачу, що мої слова трохи шокують брата. Оскільки,я все життя тільки те й робила,що втікала від роботи у офісі. А ще від буденності,одноманітності..сірих ділових костюмів та постійного притворства.

-Я маю подумати,-проходить до тями Святослав.

-Добре,я ні на що не претендую. Але буду вдячна за допомогу,-встаю, щоб іти.

Більше не смію затримувати брата,бо в нього ще ніч попереду з молодою нареченою.

-Я візьму тебе на місце Ксені. Будеш моїм помічником і секретарем водночас,-долітають у спину слова брата.

І я ладна танцювати. Мабуть, через надію, що я візьмуся нарешті за розум, Святослав пішов на таке.

-Дякую,-біжу назад до нього, щоб обійняти.

Проте, він зупиняє мене.

-Що,я більше не буду тебе душити,-усміхаючись кажу.

-Я знаю,але скажи чесно. Що насправді сталося і не бреши,бо щось має бути серйозним. Оскільки,змусило тебе покинути те, що ти так любиш...

Усмішка злітає з мого обличчя. Брат бачить мене наскрізь. Ось що мені робити. Розповісти усю правду, щоб уся сім'я дізналася,яка я довірлива.

А ще те, що брат не вміє обирати собі партнерів по бізнесу. Хм.. а що. Не одна я з Поводських "перечепилася" через якогось там Артура.

Хоча ні, звучить насправді жахливо. Тим паче, що я не знаю усіх деталей їхньої співпраці. А ще навіть не попрацювавши я не хочу приносити для брата одні проблеми чи неприємності.

Проте, сказати щось, щоб викрутитися потрібно. І це має бути впевнено. Так щоб він не здогадався, що я всього навсього брешу.

Оскільки,тоді вже точно потрібно буде сказати всю правду. Мабуть,про роботу доведеться забути.

Ні, категорично ні. Я не буду відступати від свого попереднього плану. Тому, глибоко вдихаю перед тим,як відповісти:

-Розумієш..я творчо,як це сказати,видихалася. Хочу спробувати щось нове у житті. Проте,не подумай, що я легковажно ставитимуся до своїх обов'язків. Кого кого,а тебе я не збираюся підставляти в жодному разі.

Проговоривши це я зробила сумне обличчя. Начебто насправді мені важко було йому зізнатися. Може варто піти в актриси,а не в офіс. Так як я бачу, що виходить у мене непогано. Святослав вірить мені і його погляд згладжується.

-Добре,я тобі довірюся. Але не думай, що я буду закривати очі на твої проколи тільки того, що ти моя сестра,-встає на ноги.

-Я знаю. Тому, старатимуся,-заспокоюю брата.

-Добре. Цей місяць буде легкий. Оскільки, попереду в нас буде лише підготовка до весілля. Проте,вже з завтрашнього дня я буду вводити тебе в курс справ. Тому, раджу піти і добряче виспатися,-хочеш вже йти до себе.

-Чекай.. весілля? А чому я про все це дізнаюся останню,-наздоганяю брата .

Він навіть не думає виправдовуватися переді мною. Я ж дуже обурена.

-Тому що,вдома потрібно ночувати,-жартівливо відповідає мені брат.

Але це змушує мене зупинитися. Мене наче облили холодною водою. Я знову пригадала все, що сталося.

Це було, м'яко кажучи,не приємно. Навіть зовсім трохи..

При цьому,я розумію, що брат сказав це не зі зла. Я сама вперто продовжую мовчати і не казати йому усієї правди.

Проте,і в такому випадку мені боляче...

Дуже боляче..і в зв'язку з цим,я протужила ще однісіньку ніч. Вісім годин,які я провела майже без сну.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 24 25 26 ... 67
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ненависть при світлі, Роза Фаєр», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ненависть при світлі, Роза Фаєр"