Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Сестри-вампірки 3 📚 - Українською

Читати книгу - "Сестри-вампірки 3"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сестри-вампірки 3" автора Надя Фендріх. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 26 27
Перейти на сторінку:
з Чорним замком

Переповивши маленького Франца, Сільванія зібрала все необхідне для польоту додому.

Уріо був щасливий, що йому більше не доведеться міняти Францу підгузки. Надто вже багато мороки з маленькими дітьми! А втім… Чи не завести їм з Антаназією маленького вампірчика? Його могли б звати Антур. «Треба неодмінно обговорити цю ідею з пані», – вирішив Уріо.

Дірк ван Комбаст сновигав по Чорному замку і фотографував усе поспіль для Урсули. Як і Уріо, він зараз тільки й міг думати, що про кохану і малюка, якого невдовзі колихатиме на руках. Дака і Мурдо полетіли подалі від замку. Сидячи на скелі, вони милувалися похмурими трансільванськими пейзажами. Обидва сумували через скоре розставання.

– Я сумуватиму за цими місцями, – сказала Дака.

– Так відвідуй мене частіше, – запропонував Мурдо.

Дака подивилася Мурдо в очі. Маленькі кажанчики у неї в животі пустилися в танок.

– Неодмінно, – відповіла вона.

Мурдо пригорнув Даку до себе. Напіввампірка постаралася вдихнути якомога більше його запаху. «Прилечу додому – буду цілими днями слухати альбоми «Криптон Крекс»», – твердо вирішила вона.

Мурдо нахилився до Карла-Хайнца.

– А ти, приятелю, передай від мене вітання Карлотті.

– Обов’язково, – підморгнув Карл-Хайнц. – Б’юсь об заклад, що ти і сам незабаром з’явишся на Ліндевег!

Але Мурдо не знав мови Карла-Хайнца, а тому нічого не дізнався про заклад. Усміхнувшись Даці, співак зробив їй поцілунок рукою і злетів високо в небо.

Дака подивилася йому вслід і, гірко зітхнувши, вирушила в замок за своїми супутниками. Час повертатися додому!

Повернення додому

У дворі будинку № 23 по вулиці Ліндевег, що на околиці Біндбурґа, готувалися до великої вечірки. Посеред подвір’я стояли понакривані столи. Скрізь були розвішані гірлянди і паперові барвисті ліхтарики.

Усі були щасливі, що подорож до Трансільванії закінчилася саме так.

Дака, Сільванія і Франц без пригод подолали відстань від Трансільванії до Біндбурґа і м’яко приземлились на подвір’ї власного будинку. Виснажені няньки тут же передали дівчатам їхніх невгамовних батьків і нарешті змогли відпочити.

Сестри-близнючки з цікавістю спостерігали, як тато і мама сидять на килимку в кімнаті Франца і граються солдатиками.

– Слухай, а нехай вони ще трошки побудуть такими! – запропонувала Дака.

Сільванія зітхнула.

– Спокуслива пропозиція. Тільки, знаєш, мені якось більше до душі наші колишні батьки з їхніми повсякчасними суперечками і сварками.

– Мені теж, – усміхнулася Дака.

Сільванія дістала з сумки маленький слоїчок.

– І що з цим робити? Посипати їм на голови? Ти впевнена? – нерішуче запитала вона.

– Так пояснила Антаназія… – кивнула Дака.

Антаназія передала для батьків спеціальний антигіпнотичний порошок. Річ у тім, що в Чорному замку була таємна комірчина, де зберігалося всіляке цілюще зілля і порошки. Туди і навідався Уріо, щоб взяти трохи порошку для Цепешів-старших.

Заразом йому вдалося з’ясувати, що засобів проти дії Корони Забуття не існує, але, коли він повідомив про це Бодо, той аж ніяк не засмутився.

Сільванія подивилася на сріблястий порошок.

– Гаразд, що з ними може трапитися? Не перетворяться ж вони на жаб!

– До речі, було б прикольно, – підморгнула сестрі Дака.

Сільванія відкоркувала слоїчок і посипала батьків порошком. Сріблястий пилок впав на голови Міхая та Ельвіри. На мить у вітальні запанувала тиша. Дака і Сільванія дещо занепокоєно поглядали на батьків. Але тут тиші настав кінець.

– Як ти можеш спокійно сидіти на канапі у вітальні, коли твій єдиний син у небезпеці?! – несамовито закричала Ельвіра.

– Це я спокійно сиджу?! Це ти сидиш! А у мене все під контролем! – відбивався від нападок дружини Міхай.

– І в чому полягає це твоє «під контролем»? – завелася Ельвіра. – Ось що ти будеш робити, якщо Антаназія зайде сюди і…

– Та замовкни ти нарешті, – присадив її Міхай.

Дівчата перезирнулися між собою. Це ж треба, все найстрашніше вже позаду – а батьки досі сваряться.

– Мамо, тату, все добре, – спробувала вгамувати батьків Дака. – Антаназія вже побувала тут, але…

– Що-о-о? – з жахом вигукнув Міхай.

– Вона й справді викрала Франца, але Дака полетіла за нею і… – намагалася пояснити ситуацію Сільванія.

– Взагалі-то, це Сільванія… – перебила її Дака.

– А ще нам гер ван Комбаст допоміг, – додала Сільванія.

– Загалом, Францу більше нічого не загрожує. Він удома. Все гаразд, – сказала Дака.

– А Антаназія більше не становить для нас небезпеки, – додала сестра.

– Ви були в Трансільванії? Самі? – знову розгнівалася Ельвіра.

– Одразу видно: МОЇ донечки, – гордо посміхнувся Міхай.

– Відважні кажанчики, – сказала Ельвіра, пригорнувши до себе всіх своїх дітей.

Вони ще довго обіймалися і не хотіли відпускати одне одного, поки Франц не влаштував таку потужну газову атаку, що всі кинулися до вікна. Але там повітря було не краще – Карл-Хайнц і Карлотта так скучили одне за одним і так раділи зустрічі, що влаштували у себе в акваріумі цілу канонаду непристойних звуків.

Один маленький нюанс

У сусідньому будинку теж панувала радісна атмосфера, та й пахло там краще, ніж удома в Цепешів. Мисливцеві за вампірами страшенно не хотілося розлучатися з Урсулою і їхньою ще не народженою дитинкою. Дірк погладив круглий живіт коханої.

– Ти точно не хочеш йти? – турботливо запитав він.

– Абсолютно, – заспокоїла його Урсула. – А ось ти, ти неодмінно маєш піти на гриль до Цепешів, мій герою.

Гер ван Комбаст густо почервонів і збентежено посміхнувся. Він, звісно, знав, що крутий, але почути це від коханої жінки було так приємно!

Дірк дістав телефон і не без гордості показав Ельвірі світлини своїх героїчних пригод. Ось вони з Сільванією на трансільванському кордоні. Ось він топче ногою непритомного вартового Чорного замку. Ось він у галереї портретів трансільванських правителів, ось селфі між двома портретами, на яких зображено найкривавіших володарів за всю історію Трансільванії. Це він начепив іграшкову вампірську щелепу. Це він у Тронному залі – всівся на царському троні. Навіщось упхався в кадр Мурдо. Невдала світлина. Ось він перед слуховим вікном. А ось – під руку з Ізелем і Бодо.

Урсула зацікавлено розглядала світлини.

– Я пишаюся тобою, – посміхаючись, сказала вона. – А тепер іди до Цепешів і добряче розважся там.

– Гаразд, – зітхнув Дірк. – Але я ненадовго.

Він поцілував Урсулу в лоб і рушив до виходу.

– Любий… – вимовила Урсула, трохи повагавшись. – Я хочу зізнатися тобі де в чому. Є один маленький нюансик… Зовсім мале-е-есенький… Але він стосується мене і… нашої дитинки.

– Заінтригувала, – промовив їй Дірк ван Комбаст.

Урсула набрала повні груди повітря.

У день, коли неймовірні трансільванські пригоди добігли кінця, відважному мисливцеві за вампірами судилося дізнатися, що весь цей час він кохав вампірку і скоро стане батьком маленького вампіренятка, точніше, напіввампіренятка. Кров крижаніла в жилах у Дірка ван Комбаста, але його серце так само палало коханням до Урсули і їхнього малюка. Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду. І нехай вона буде хоч сто разів вампіркою, він ніколи її не розлюбить. Важкувато буде, звичайно, пояснити це мамі. Напевно, вона, зрештою, і справді збожеволіє. І він – також!

Вечірка на Ліндевег, 23

Якоб, Гелена і Лудо попрацювали, підсмаживши на грилі

1 ... 26 27
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сестри-вампірки 3», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сестри-вампірки 3"