Читати книгу - "Енергія Істини - Пролог (e/verity - Prologue), SigmArs"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Про що ви тут весело спілкуєтеся, у мене за спиною? – почув хлопець голос свого друга позаду.
— Ну добре, забули. Я вам тут приніс смаженого кабанчика – вважай це подарунком від мене. Але за напої оплатиш сам бо цей пихатий старий, затовкував знижку для постійного клієнта.
В результаті ми провели тут ще декілька годин і встигли поговорити про те й про се за келихами квасу, заїдавши м’ясом та шматками смаженої картоплі.
Головне, що всі залишилися ситі.
***
Ну що пора й потрусити шлунок, казав Акіл, виходячи на цегляну дорогу з забігайлівки.
— Ну давайте тоді по домівках тоді? – питав Бернард.
— Хтось з вас спішить? А, точно – Бернарду завтра по конях, додав старший.
— Нуж бо, я тебе проводжу? – тим більш, «декому» з нас не до цього схоже – втрутилася зраділа Абелія.
— Та замовкни дівчисько, я такого не казав. Тим більш, ким я буду після цього?
— Ах ти зухвалець, не думай що старшим усе дозволено!
(— Знову вони за своє) – казав подумки Бернард про чергову перепалку цих двох.
— Тоді я сам дійду, – мовив Бернард своїм друзям. Він розвернувся та почав спуск з пригорка донизу, але хтось схопив його за плече.
— Ти про нас не забувай ми допоможемо якщо попросиш, брате, – казав Акім.
Так вони разом проводжали усю дорогу до хатини хлопця, під яскраво помаранчевий захід сонця.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Енергія Істини - Пролог (e/verity - Prologue), SigmArs», після закриття браузера.