Читати книгу - "Покохай мене, Юлія Ройс"

Ми виходимо в зал. Вадим тримає за руку та усміхається мені. Він здається зібраним, але я розумію, що хвилювання присутнє. В мене воно теж є, але я не зважаю на нього. 

Нам не можна робити помилок. Це найважливіше. 

Глядачів дуже багато. Всі кричать і підтримують своїх близьких. Я шукаю поглядом маму і тата, але бачу лише Тіма і… Марка. Каріна теж тут.

Брат показує мені великий палець, а я відчуваю, як розчарування розтікається судинами. Батьки не прийшли. Тато не зміг залишити роботу, а мама… Просто не захотіла. 

Я дивлюсь на Марка – і він усміхається мені. Відкрито і щиро. Роблю те ж саме, хоча всередині наче полум’я, що не дає нормально дихати. 

– Ти готова? – питає Вадим. – Треба розпочинати.

Пари готуються, і я розумію, що немає часу думати про батьків чи Марка. Я прийшла сюди перемагати, і я буду перемагати.

Музика додає мені сили, і я хапаюсь за руку Вадима. Зараз ми з ним маємо бути як одне ціле. І ми будемо. Стільки часу і сил було покладено на те, щоб я досягла такого ефекту. 

Мені здається, що ми рухаємось ідеально. Я відчуваю своє тіло так добре, як ніколи раніше. А ще мені приємно розуміти, що Марк слідкує за мною і бачить, якою я можу бути. Не просто дівчиськом. Молодшою сестрою кращого друга, а красивою дівчиною, яка гарно рухається.

Ми танцюємо довго. Музика змінюється, і наші танці також. Я відчуваю, як болять ноги та спина, але навіть не думаю зупинятися. За нами стежать судді, і саме вони оберуть тих, хто піде далі. Ми з Вадимом маємо бути в цьому списку. 

Коли все закінчується, я швидко дихаю, але усміхаюсь дещо божевільно. Тім мені махає, а Марк просто сидить і не зводить з мене погляду. 

Вадим обіймає мене за талію і цілує в щоку. Його очі блищать від захвату, і я точно знаю, що мої так само зараз виглядають. 

До нас наближається Марія, і ми всі разом чекаємо на результати. Я впевнена в тому, що все зробила правильно, але не знаю, чи були серед пар кращі за нас. 

Коли оголошують список фіналістів, майже не дихаю. Вадим тримає мене за плечі, а Марія – за руку. Ми потрапляємо в фінал. Проходимо далі. 

Коли чую своє прізвище, вішаюсь за шию Вадима, і він цілує мене в щоку. Це такі емоції, що словами не передати. В мене подих перехоплює, і я боюсь, що можу втратити свідомість від щастя.

Завтра буде ще один день змагань і ще кілька фіналістів. Ми всі зустрінемось тут у вівторок, і я маю зробити все, щоб виграти кубок. 

– Ти крута, сестричко! – до нас наближається Тім. – Вітаю тебе!

– Дякую, – усміхаюсь йому. – А де батьки? 

– Не знаю, – стенає плечима і зітхає. – Вони не прийшли. 

Гіркий ком з'являється в горлі, але я не дозволяю собі плакати. Я така щаслива зараз. Ніщо цього не змінить. 

– Вітаю, Теє. Це дійсно було неймовірно, – говорить Марк. – Ти молодець.

– Дякую, що прийшов мене підтримати, – не знаю, що керує мною в цей момент, але я роблю крок до Марка і цілую його в щоку. Він завмирає, наче сам не очікував, що я буду робити подібне. 

– Піду перевдягнувся, – кажу, відчуваючи збентеження. – Як дивитесь на те, щоб піти відсвяткувати? Я дуже голодна.

– Чудова ідея, – говорить Каріна та усміхається. – Переодягайся. Ми будемо чекати на тебе тут. 

Залишаю зал і прямую в роздягальню. Знімаю сукню та одягаю свої речі. Зачіска та макіяж залишаються, тому що вони водостійкі й змити все це буде не так просто. 

– Ти молодець, Теє, – Марія заходить до мене, коли збираюсь виходити. – Якщо в фіналі ти будеш танцювати так, як зараз, то ми виграємо.

– Я буду старатися, – відповідаю. 

Забираю свої речі і йду довгим коридором до зали, де на мене чекають друзі. Та коли заходжу всередину бачу не надто приємну картину. Тім обіймає свою дівчину Ніну, і з цим я ще можу миритися, але Марк… Поруч з ним Злата, і по тому, як вона висне на ньому, я можу зробити висновок, що вони досі разом. 

Любі читачі, вчора була змушена взяти вихідний. Але сьогодні повернулась з подарунками:
wEG5vSXh - "Коханий мільйонер"
J1uiUDax - "Найбільша кара"