Читати книгу - "Занурення в патерни проектування, Олександр Швець"

вно­ся­ться в одну з реа­лі­за­цій, при­зво­дя­ть до реда­гу­ва­ння всьо­го класу, що може викли­ка­ти появу неспо­ді­ва­них поми­лок у коді.

Міст дозво­ляє роз­ді­ли­ти моно­лі­тний клас на кілька окре­мих ієра­рхій. Після цього ви може­те змі­ню­ва­ти код в одній гілці кла­сів неза­ле­жно від іншої. Це спро­щує робо­ту над кодом і зме­ншує ймо­ві­рні­сть вне­се­ння помилок.

Якщо клас потрі­бно роз­ши­рю­ва­ти в двох неза­ле­жних площинах.

Міст про­по­нує виді­ли­ти одну з таких пло­щин в окре­му ієра­рхію кла­сів, збе­рі­гаю­чи поси­ла­ння на один з її об’єктів у поча­тко­во­му класі.

Якщо ви хоче­те мати можли­ві­сть змі­ню­ва­ти реа­лі­за­цію під час вико­на­ння програми.

Міст дозво­ляє замі­ню­ва­ти реа­лі­за­цію наві­ть під час вико­на­ння про­гра­ми, оскі­льки конкре­тна реа­лі­за­ція не «заши­та» в клас абстракції.

До речі, через цей пункт Міст часто плу­таю­ть із Стра­те­гією. Зве­рні­ть увагу, що у Моста цей пункт займає оста­ннє місце за зна­чу­щі­стю, оскі­льки його голо­вна зада­ча — стру­кту­рна.

Кроки реа­лі­за­ції

Визна­чте, чи існую­ть у ваших кла­сах два непе­ре­сі­чних вимі­ри. Це може бути функціо­на­льні­сть/пла­тфо­рма, пре­дме­тна обла­сть/інфра­стру­кту­ра, фронт-енд/бек-енд або інте­рфе­йс/реа­лі­за­ція.

Про­ду­майте, які опе­ра­ції буду­ть потрі­бні кліє­нтам, і опи­ші­ть їх у базо­во­му класі абстра­кції.

Визна­чте пове­ді­нки, які досту­пні на всіх пла­тфо­рмах, та вибе­рі­ть з них ту части­ну, яка буде потрі­бна для абстра­кції. На під­ста­ві цього опи­ші­ть зага­льний інте­рфе­йс реа­лі­за­ції.

Для кожної пла­тфо­рми ство­рі­ть вла­сний клас конкре­тної реа­лі­за­ції. Всі вони пови­нні дотри­му­ва­ти­ся зага­льно­го інте­рфе­йсу, який ми виді­ли­ли перед цим.

Додайте до класу абстра­кції поси­ла­ння на об’єкт реа­лі­за­ції. Реа­лі­зу­йте мето­ди абстра­кції, деле­гую­чи осно­вну робо­ту пов’яза­но­му об’єкту реалізації.

Якщо у вас є кілька варіа­цій абстра­кції, ство­рі­ть для кожної з них вла­сний підклас.

Кліє­нт пови­нен пода­ти об’єкт реа­лі­за­ції до кон­стру­кто­ра абстра­кції, щоб зв’язати їх разом. Після цього він може вільно вико­ри­сто­ву­ва­ти об’єкт абстра­кції, забу­вши про реалізацію.

Пере­ва­ги та недо­лі­ки Дозво­ляє буду­ва­ти пла­тфо­рмо-неза­ле­жні програми. При­хо­вує зайві або небе­зпе­чні дета­лі реа­лі­за­ції від кліє­нтсько­го коду. Реа­лі­зує принцип від­кри­то­сті/закри­то­сті. Ускла­днює код про­гра­ми вна­слі­док вве­де­ння дода­тко­вих класів. Від­но­си­ни з інши­ми пате­рна­ми

Міст прое­ктую­ть зазда­ле­гі­дь, щоб роз­ви­ва­ти вели­кі части­ни про­гра­ми окре­мо одну від одної. Ада­птер засто­со­вує­ться постфа­ктум, щоб зму­си­ти несу­мі­сні класи пра­цю­ва­ти разом.

Міст, Стра­те­гія та Стан (а також трохи і Ада­птер) мають схожі стру­кту­ри кла­сів — усі вони побу­до­ва­ні за принци­пом «компо­зи­ції», тобто деле­гу­ва­ння робо­ти іншим об’єктам. Проте вони від­рі­зняю­ться тим, що вирі­шую­ть різні про­бле­ми. Пам’ятайте, що пате­рни — це не тільки реце­пт побу­до­ви коду певним чином, але й опи­су­ва­ння про­блем, які при­зве­ли до тако­го рішення.

Абстра­ктна фабри­ка може пра­цю­ва­ти спі­льно з Мостом. Це осо­бли­во кори­сно, якщо у вас є абстра­кції, які можу­ть пра­цю­ва­ти тільки з деяки­ми реа­лі­за­ція­ми. В цьому випа­дку фабри­ка визна­ча­ти­ме типи ство­рю­ва­них абстра­кцій та реалізацій.

Пате­рн Буді­ве­льник може бути побу­до­ва­ний у вигля­ді Мосту: дире­ктор гра­ти­ме роль абстра­кції, а буді­ве­льни­ки — реалізації.

Також відомий як: Дерево, Composite

Компо­ну­ва­льник — це стру­кту­рний пате­рн прое­кту­ва­ння, що дає змогу згру­пу­ва­ти декі­лька об’єктів у дере­во­по­ді­бну стру­кту­ру, а потім пра­цю­ва­ти з нею так, ніби це оди­ни­чний об’єкт.

Про­бле­ма

Пате­рн Компо­ну­ва­льник має сенс тільки в тих випа­дках, коли осно­вна моде­ль вашої про­гра­ми може бути стру­кту­ро­ва­на у вигля­ді дерева.

Напри­клад, є два об’єкти — Продукт і Коробка. Коробка може місти­ти кілька Продуктів та інших Коробок меншо­го роз­мі­ру. Оста­нні, в свою чергу, також містя­ть або Продукти, або Коробки і так далі.

Тепер, при­пу­сті­мо, що ваші Продукти й Коробки можу­ть бути части­ною замов­ле­нь. При цьому замов­ле­ння може місти­ти як зви­чайні Продукт без паку­ва­ння, так і напо­вне­ні змі­стом Коробки. Ваше зав­да­ння поля­гає в тому, щоб дізна­ти­ся варті­сть всьо­го замовлення.

Замов­ле­ння може скла­да­ти­ся з різних про­ду­ктів, запа­ко­ва­них у вла­сні коробки.

Якщо спро­бу­ва­ти вирі­ши­ти зав­да­ння напро­лом, тоді потрі­бно від­кри­ти усі короб­ки замов­ле­ння, пере­бра­ти про­ду­кти й пора­ху­ва­ти їхню зага­льну варті­сть. Але це зана­дто вели­ка моро­ка, оскі­льки типи коро­бок і їхній вміст можу­ть бути вам неві­до­мі зазда­ле­гі­дь. Крім того, напе­ред неві­до­мою є і кількі­сть рівнів вкла­де­но­сті коро­бок, тому пере­бра­ти короб­ки про­стим циклом не вийде.

Ріше­ння

Компо­ну­ва­льник про­по­нує роз­гля­да­ти Продукт і Коробку через єди­ний інте­рфе­йс зі спі­льним мето­дом отри­ма­ння ціни.

Продукт про­сто пове­рне свою варті­сть, а Коробка запи­тає про варті­сть кожно­го пре­дме­та все­ре­ди­ні себе і пове­рне суму резуль­та­тів. Якщо одним із вну­трі­шніх пре­дме­тів вияви­ться трохи менша короб­ка, вона теж буде пере­би­ра­ти вла­сний вміст, і так далі, допо­ки не пора­хує­ться вміст усіх скла­до­вих частин.

Компо­ну­ва­льник реку­рси­вно запу­скає дію по всіх компо­не­нтах дере­ва — від корі­ння до листя.

Для вас як кліє­нта важли­вим є те, що вже не потрі­бно нічо­го знати про стру­кту­ру замов­ле­нь. Ви викли­кає­те метод отри­ма­ння ціни, він пове­ртає цифру, і