Читати книгу - "Червоний рахунок, Сергій Фішер"

— Ти пропонуєш мені стати шантажисткою на замовлення? — Злата не приховувала обурення. — Використовувати компромат проти людей для вигоди твого «наставника»?

— Я пропоную тобі можливість, — Дамир говорив спокійно, але в його очах з'явився якийсь холодний блиск. — Можливість вийти сухою з води і почати нове, набагато перспективніше життя. Зв'язки Ігоря Павловича відкриють тобі двері, про які ти навіть не мріяла.

Злата відчула, як у грудях наростає гнів. Ось що було справжньою метою Дамира. Не просто отримати фотографії Валерського для продажу. Не просто нашкодити їй з помсти. Він шукав нових рекрутів для якоїсь схеми Терещенка. І вона, зі своїми навичками шантажу і відчайдушним становищем, була ідеальною кандидаткою.

— І як це працюватиме? — запитала вона, вирішивши дізнатися більше. — Я погоджуюся працювати на Терещенка, а він прибирає мої проблеми?

— Саме так, — кивнув Дамир. — Один дзвінок — і скарга відкликана, записи знищені, твоя репутація відновлена.

— А що конкретно я маю робити? — Злата намагалася говорити діловито, наче справді розглядала цю пропозицію.

— Для початку — нічого складного, — Дамир повернувся до крісла. — Ти продовжиш роботу в деканаті. Будеш збирати інформацію про студентів і викладачів, яка може бути корисною. Особисті таємниці, слабкості, вразливі місця. Час від часу виконуватимеш певні завдання — знайти документи, переконати когось у чомусь, можливо, натиснути на потрібні важелі.

— Шантаж, — підсумувала Злата. — Ти говориш про шантаж.

— Я говорю про використання доступних засобів для досягнення мети, — Дамир знизав плечима. — Так влаштований світ, Злато. Хтось використовує гроші, хтось — зв'язки, хтось — інформацію. Ти вже вступила в цю гру. Питання лише в тому, чи хочеш ти бути пішаком, якого принесуть у жертву, чи гравцем, який отримує вигоду.

Злата мовчала, роздумуючи. План Дамира був чітким і зрозумілим. Залучити її до якоїсь схеми, зробити співучасницею, а потім використовувати, погрожуючи розкрити її минуле. Класична тактика вербування. Але вона вже не була наївною першокурсницею, якою він її вважав.

— А якщо я відмовлюся? — запитала вона нарешті.

Обличчя Дамира стало більш жорстким.

— Тоді завтра на комісії ти отримаєш максимально суворе покарання. Відрахування з ганьбою, без права вступу до інших ВНЗ протягом кількох років. І, можливо, кримінальна справа. Вибір за тобою.

— Мені потрібно подумати, — сказала Злата, вирішивши слідувати пораді Соні.

— Подумати? — Дамир розсміявся. — Комісія завтра о другій. Особливо думати ніколи.

— І все ж, я не можу прийняти таке рішення прямо зараз, — наполягала Злата.

— Гаразд, — Дамир глянув на годинник. — У тебе є час до десятої вечора. Потім Ігор Павлович хоче знати відповідь, щоб підготуватися.

Злата підвелася, тримаючи сумку.

— Я повідомлю тебе до десятої.

Вона попрямувала до виходу, але Дамир зупинив її, взявши за руку.

— Не роби дурниць, Злато, — сказав він тихо. — Це твій єдиний шанс вийти з ситуації без втрат.

— Я розумію, — відповіла вона, намагаючись звучати вдячно. — Дякую за... можливість.

Коли вона вийшла з будинку, то одразу дістала телефон, вимкнула запис і написала Соні: «Вийшла. Де ти?»

За кілька секунд Соня вийшла з-за рогу сусідньої будівлі.

— Все гаразд? — запитала вона, підійшовши до Злати. — Що він сказав?

— Ходімо звідси, — Злата озирнулася на вікна квартири. — Я все розповім.

Вони швидко відійшли від будинку і попрямували до найближчої кав'ярні. Коли вони сіли за столик, Злата увімкнула запис розмови з Дамиром, і вони разом прослухали його.

— Я так і знала, — сказала Соня, коли запис закінчився. — Він працює на цього Терещенка, збирає для нього інформацію і вербує нових людей.

— І Валерський, схоже, справді має записи наших розмов, — Злата стиснула руки в кулаки. — Я навіть не думала, що він може таке зробити.

— Це ще не точно, — заперечила Соня. — Дамир може блефувати, щоб ти погодилася на його пропозицію.

— Але якщо це правда, то завтра мене точно відрахують, — Злата відчувала, як паніка повертається. — І можливо, справді буде кримінальна справа.

— Тому нам потрібен план, — Соня задумливо постукала пальцями по столу. — І, здається, я знаю, що робити.

— Що? — Злата подивилася на неї з надією.

— Ми використаємо проти них їхню ж зброю, — очі Соні заблищали. — У тебе є запис, де Дамир фактично зізнається, що працює на члена опікунської ради, збирає компромат і використовує його для шантажу. Це набагато серйозніша справа, ніж твій шантаж викладача.

— Але як це допоможе мені? — запитала Злата. — Якщо я викрию Дамира і Терещенка, Валерський все одно доведе мою провину.

— Не обов'язково, — Соня нахилилася ближче. — Якщо ми правильно розіграємо карти, можна перетворити тебе з обвинуваченої на жертву.

— Яким чином?