Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Призначення покарання за сукупністю злочинів та вироків (судова практика) 📚 - Українською

Читати книгу - "Призначення покарання за сукупністю злочинів та вироків (судова практика)"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Призначення покарання за сукупністю злочинів та вироків (судова практика)" автора В. М. Білоконьов. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 24 25 26 ... 94
Перейти на сторінку:
class=book>

Приклад: Місцевий суд засудив вироком від 01.04.2008 р. К., раніше судимого 12.08.2005 р. за ч. 4 ст. 187 КК із застосуванням ст. 71 КК на 5 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна, — за ч. 3 ст. 357 КК на 1 рік обмеження волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна. Апеляційний суд ухвалою від 11.06.2008 р. вирок місцевого суду змінив, виключив із нього застосування ч. 4 ст. 70 КК і відзначив, що суд не мав права застосовувати принцип поглинення менш суворого більш суворим, оскільки К. покарання по цьому вироку вже відбув, а тому слід вважати К. засудженим тільки по ч. 3 ст. 357 КК на 1 рік обмеження волі. Із матеріалів справи вбачається, що вироком від 12.08.2005 р. К. був засудженим за ч. 4 ст. 187 КК на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 357 КК на 1 рік обмеження волі, на підставі ст. ст. 70, 71 КК остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою апеляційного суду від 16.11.2005 р. дії К. були перекваліфіковані з ч. 4 ст. 187 КК на ч. 2 ст. 189 КК і призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 70, 71 КК остаточно призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Постановою місцевого суду від 16.08.2006 р. засуджений К. був умовно-достроково звільнений від відбування покарання на 1 рік 9 днів. Верховний Суд України 24.04.2007 р. ухвалу апеляційного суду від 16.11.2005 р. скасував. Ухвалою апеляційного суду від 28.11.2007 р. вирок місцевого суду від 12.08.2005 р. в частині засудження К. за ч. 4 ст. 187 КК і призначення покарання залишено без змін, а вирок у частині засудження К за ч. 3 ст. 357 КК був скасований, а справа в цій частині направлена в районний суд на новий розгляд[122].

На наш погляд, апеляційний суд не повинен був враховувати постанову місцевого суду від 16.08.2006 р. про умовно-дострокове звільнення К. від відбування покарання (3 роки 6 місяців), оскільки це покарання призначене апеляційним судом і яке К відбував, було вищестоящим судом скасовано і залишене попереднє покарання, яке було призначено вироком місцевого суду від 12.08.2005 р. у виді 5 років позбавлення волі. Таким чином, апеляційний суд допустив помилки: а) скасував призначення покарання за сукупністю злочинів (5 років позбавлення волі та 1 рік обмеження волі), передбачені правилами ч. 4 ст. 70 КК; б) не обґрунтовано звільнив К. в залі суду із під варти, як такого, що відбув покарання, оскільки по нашим підрахункам К. повинен був ще реально відбувати покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік 2 місяці 9 днів (по першому вироку від 12.08.2005 року він відбував покарання в період з 17.02.2004 р. до 16.08.2006 р + по другому вироку від 01.04.2008 року в період з 28.02.2008 р. до 11.06.2008 р.).

3а) Не завжди суди при застосуванні ч. 4 ст. 70 КК зараховують покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими ст. 72 КК.

Приклад перший: Районний суд вироком від 16.11.2005 р. засудив В., раніше судимого: а) 25.10.1999 р. за ч. 2 ст. 229-6 КК 1960 р. на 3 роки позбавлення волі, постановою суду це покарання на підставі закону про амністію було скорочено на половину і визначено для відбуття 1 рік 5 місяців 19 днів позбавлення волі. 11.05.2000 р. постановою суду В. був умовно-достроково звільнений від відбування покарання на 8 місяців 21 день. Таким чином, за цим вироком він відбув покарання у виді 8 місяців 28 днів позбавлення волі; б) 25.04.2001 р. за ч. 1 ст. 229-1 КК 1960 р. на 3 роки позбавлення волі. 10.02.2004 р. його було звільнено за відбуттям строку покарання; в) 07.11.2005 р. за ст. 307 ч. 2 КК на 5 років позбавлення волі, — за ч. 3 ст. 185 КК на 4 роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 186 КК на 4 роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання 4 роки позбавлення волі. Із матеріалів справи вбачається, що злочини, передбачені ч. 3 ст. 185 КК та ч. 3 ст. 186 КК, В. вчинив ще в 1997 р. Верховний Суд України вирок суду скасував і зокрема відзначив, що покарання за сукупністю злочинів та остаточне покарання В. вироком від 16.11.2005 р. призначено всупереч вимогам ч. 1 ст. 70 КК, та без урахування покарання, призначеного йому вироком від 07.11.2005 р., тобто всупереч ч. 4 ст. 70 КК, а крім того, без зарахування покарання, повністю відбутого ним за першими двома вироками та зазначеним вироком, а саме — 8 місяців 28 днів, 3 років та часу перебування його під вартою за оскарженим вироком з 12 серпня 2005 р. по 22 вересня 2005 р. у виді 1 місяця 10 днів[123].

Приклад другий: Місцевий суд вироком від 03.09.2007 р. засудив К., раніше судимого 24.04.2007 р. за ч. 4 ст. 191 КК, ч. 2 ст. 366 КК на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування основного покарання, — за ч. 1 ст. 366 КК до 550 грн. штрафу з позбавленням права займати зазначені посади строком на 2 роки. Із матеріалів справи вбачається, що К. вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК, в червні 2005 р. На підставі ч. 3 ст. 72 КК суд постановив, що указані вироки виконуються самостійно[124].

Як ми раніше відзначали, що суд повинен був би застосувати правила, передбаченні ч. 4 ст. 70 КК, при призначенні покарання за сукупністю додаткових

1 ... 24 25 26 ... 94
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Призначення покарання за сукупністю злочинів та вироків (судова практика)», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Призначення покарання за сукупністю злочинів та вироків (судова практика)"