Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Марні зусилля кохання, Вільям Шекспір 📚 - Українською

Читати книгу - "Марні зусилля кохання, Вільям Шекспір"

223
0
13.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Марні зусилля кохання" автора Вільям Шекспір. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 24 25 26 ... 30
Перейти на сторінку:
style="">Якщо не хочеш - розімкнімо руки;

Сердець своїх не зв’яжемо з принуки.

 

Король

Якщо ж на це я не зміню спокою,

Щоб силу в ліні зберегти свою,-

Хай очі смерть мені склепить рукою!

Тобі ж навіки серце віддаю.

 

Бірон

А що мені, моя любове, скажеш?

 

Розаліна

Вам слід очиститись після гріхів,

Бо теж порушили святу присягу;

Якщо ж ви прагнете мого кохання,

То мусите в лікарнях без спочинку

Весь рік шукати й доглядати хворих.

 

Дюмен

Любове, що мені бажаєш ти?

 

Катаріна

Здоров’я й жінки, честі й бороди

З потрійною любов’ю зичу нині.

 

Дюмен

Вам дякувати можу як дружині?

 

Катаріна

Ще ні, мій пане, рік і день уваги

Звертать не буду на любовні ахи.

Настане час принцесі й королю,

Приходьте - й вам любові я вділю.

 

Дюмен

Слугою ж буду вам, повірте слову.

 

Катаріна

Без клятви, бо відступитеся знову.

 

Лонгвіль

А ви, Маріє?

 

Марія

Рік мине, й по дню

Жалобну сукню на дружка зміню.

 

Лонгвіль

Я ждатиму, хоч термін довгий дуже.

 

Марія

На вас він схожий, довгов’язий друже.

 

Бірон

Про що ти думаєш? 111 Заглянь же в очі -

В ці вікна серця, що чекає спрагло

Відвіту на свою мольбу покірну.

Чи я твою любов здобути можу?

 

Розаліна

Про вас я часто чула, мій Біроне,

Ще до знайомства, й людська поголоска

Повсюдно твердила, що ви - насмішник,

На прізвиська образливі мастак,

Готовий глузувати і знущатись

З усіх, хто на язик вам попадеться;

Щоб розум свій од полину звільнити

І тим любов мою завоювати,-

Без цього вашою повік не стану!

Ви також мусите весь рік щоденно

В лікарні бути між німих страждальців,

І з тяжкохворими вести розмови,

Та силою дотепності палкої

Калік смішити змучених і кволих.

 

Бірон

Будити ярий сміх у грудях смерті?

Кому ж те до снаги? Чи може влитись

Веселість в душу, що лишає тіло?

 

Розаліна

Але ж це в’їдливий гамує розум,

Якого вплив залежить від тих дурнів,

Що реготом підтримують розпусту.

Сприйнятним дотеп роблять вуха тих,

Хто слухає, а не язик того,

Хто жарт пустив. Отож якщо недужі,

Які від власних стогонів оглухли,

На ваші смішки зважать, то жартуйте,

І вас із цим недоліком прийму я.

Коли ж не схочуть слухати вас хворі,

Тоді переборіть в собі ту ваду,

Щоб я раділа з вашої відміни.

 

Бірон

Дванадцять місяців! І щастя - далі!

Що ж? Рік я жартуватиму в шпиталі.

 

Принцеса

(до короля)

Так, володарю, з вами я прощаюсь.

 

Король

Ні, панно, вас ми проведем в дорогу.

 

Бірон

Раніше грали фарс не так, їй-богу,-

Там Джек вінчався з Джін; а наших дам

Не схилиш тут зробити все, як там.

 

Король

За рік і день скінчиться все на славу.

 

Бірон

Але вже й так ми затягли виставу.

 

Входить Армадо.

 

Армадо

Найсвітліший володарю, дозвольте мені...

 

Принцеса

Чи це не наш Гектор?

 

Дюмен

Знаменитий троянський воїн.

 

Армадо

Я хочу поцілувати королівський палець і попрощатись. Я дав обітницю - поклявся Жакнеті ходити заради її солодкої любові троє літ за плугом. Але, вельмишановний королю, чи не зволите послухати діалог, який склали двоє вчених на похвалу сові й зозулі? Його мали декламувати наприкінці нашої вистави.

 

Король

Кличте їх швидше: ми послухаєм.

 

Армадо

Гей, заходьте!

 

Входять Олоферн, Натанієль, Метелик, Довбешка та інші.

 

З цього боку - Hiems, Зима; з того - Ver, Весна. Одну уособлює сова, другу - зозуля. Ver, починай.

 

ПІСНЯ

 

I

 

Весна

Коли фіалки й маргаритки

Ряхтять у зелені навкруг

І, жовті сиплючи лелітки,

Зозулинець вкрашає луг,-

Тоді зозулиці в галуззі

Беруть чоловіків на глузи:

Ку-ку!

Ку-ку! Ку-ку! Тривожний звук,

Несе мужам він стільки мук!

 

II

 

Коли пастух на дудці грає,

І в парі гнізда в’ють пташки,

І жайвір орачів гукає,

І діви білять сорочки,-

Тоді зозулиці в галуззі

Беруть чоловіків на глузи:

Ку-ку!

Ку-ку! Ку-ку! Тривожний звук.

Несе мужам він стільки мук!

 

III

 

Зима

Коли беруться льодом стіни,

На руки хука Дік-пастух,

І молоко в дійниці стигне,

Піч топить Том, і сніг навкруг,

Коли з дороги легко збиться,-

Тоді кричить сова-нічниця:

У-ух!

У-ух! У-ух! Приємний знак,-

В гладкої Джен кипить баняк.

 

IV

 

Коли гудуть в полях бурани,

І пастор з кашлю втратив глас,

І ніс червоний в Маріанни,

І яблука печуть у нас,

Коли в замет забилась птиця,-

Тоді кричить сова-нічниця:

У-ух!

У-ух! У-ух! Приємний знак,-

В гладкої Джен кипить баняк.

 

Армадо

Слова Меркурія 112 різко звучать після Аполлонових пісень. А тепер вам - туди, нам - сюди. 113

 

Виходять.

 

 

 

___________

 

ПРИМІТКИ

 

 

Надруковано в 1598 р. in quarto під назвою:

1 ... 24 25 26 ... 30
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Марні зусилля кохання, Вільям Шекспір», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Марні зусилля кохання, Вільям Шекспір"